На початку липня в місті знову відбулося перейменування вулиць. 41-ша сесія Чернігівської міськради ухвалила рішення про нові назви для ще 34 вулиць і провулків. Чи було це перейменування фінальним? Навряд. Тож продовжуємо розповідати, на чию честь тепер називають вулиці обласного центру.
50 років Перемоги на Пам’ятну
Вулиця на території чернігівського мікрорайону Бобровиця, що носила назву на честь 50-ї річниці перемоги колишнього СРСР над нацистською Німеччиною, отримала абстрактну назву Пам’ятна. Вочевидь, у пам’ять перемоги країн Антигітлерівської коаліції над нацизмом у Другій світовій війні.
Авдєєнка на Анатолія Погрібного
Вулицю на території мікрорайону Коти, яка до періоду включення Котів до складу Чернігова у 1973 році мала назву Вишнева, а з того часу носила назву на честь уродженця села Коти, генерал-майора радянської армії часів Другої світової війни Петра Авдєєнка, відтепер найменовано на честь Анатолія Погрібного (1942–2007) – українського літературознавця, письменника, критика і публіциста, політичного, культурного і громадського діяча
На зорі незалежності України цей уродженець колишнього Бобровицького району мав посаду першого заступника міністра освіти України (1992–1994). Також Анатолій Погрібний відомий як автор понад тисячі статей та десятків монографій. Упродовж років на українському радіо вів популярну публіцистичну передачу «Якби ми вчились так, як треба», де зачіпав найболючіші суспільні проблеми, палко і послідовно виступав на захист української мови.
Вулиця та провулок Академіка Павлова на Тролейбусні
Дорога між вулицями Шевченка та Гетьмана Полуботка в обласному центрі, що раніше мала назву на честь російського та радянського фізіолога академіка Івана Павлова, відтепер – Тролейбусна (саме тут тролейбусне депо КП «Чернігівське тролейбусне управління» ЧМР). Таку ж назву отримав провулок.
Цікаво, що колишня Академіка Павлова має доволі давню історію. Вулицю проклали у 1905–1908 роках і спочатку називали Стороженківською, на честь українського письменника, уродженця Ічнянщини Олекси Стороженка (1805–1874). На честь Павлова її перейменували в 1940-му.
Академіка Рибакова на Анатолія Шкурка
Вулицю на території мікрорайону Півці, що мала назву на честь радянського археолога та історика, академіка Академії наук СРСР Бориса Рибакова, а до того була Каштановою, перейменували на честь Анатолія Шкурка.
Анатолій Никифорович Шкурко (1924–2019) – уродженець Чернігівщини, видатний український художник, заслужений художник України з 1996 року, народний художник України з 2009-го. Брав участь у бойових діях Другої світової війни. Як художник заявив про себе портретами. Звертався і до шевченківської теми. Міські пейзажі митця виражають його любов до рідного міста і водночас розповідають про повсякденне життя.
Андрусенка на Ігоря Качуровського
Вулиця на території чернігівського мікрорайону Нова Подусівка, прокладена 1980 року, мала назву на честь радянського офіцера часів Другої світової війни Корнія Андрусенка, а тепер носить ім’я уродженця Ніжина Ігоря Качуровського.
Ігор Васильович Качуровський (1918–2013) – український поет, прозаїк, перекладач, літературознавець, педагог, радіожурналіст. Із середини 40-х років минулого століття проживав у еміграції. Автор поезій, віршованої дитячої казки «Пан Коцький», кількох романів та значної кількості поетичних перекладів.
Гастелло на Артилеристів
Вулиця на території мікрорайону Ремзавод, що з’явилася на мапі Чернігова на початку 50-х років XX століття та носила назву на честь радянського військового льотчика Другої світової війни Миколи Гастелло, перейменована на честь артилеристів. Ця назва вшанувала величезну роль цього роду військ у сучасній російсько-українській війні, а також подвиг українських артилеристів під час оборони Чернігова навесні 2022 року.
Генерала Пухова на Володимира Коваленка
Ця вулиця виникла на початку XX століття як звичайна польова дорога, і перші будинки тут звели в той період. На повноцінну вулицю вона перетворилася на початку 30-х років минулого століття і з того часу мала назву Радгоспної. У 60–70-х роках її продовжили на північ (приблизно від сучасної вулиці Захисників України до вулиці 1-ї Танкової Бригади), з 1980 року вулиця носила ім’я радянського генерала Миколи Пухова. Відтепер вона перейменована.
Володимир Петрович Коваленко (1954–2016) – видатний український археолог, кандидат історичних наук. Обстежив понад 500 археологічних пам’яток Чернігівщини, організовував і керував експедиціями в Новгороді-Сіверському, Батурині, Шестовиці, Любечі. Автор понад 300 наукових статей з історії та археології давньоруських міст, знакова постать у чернігівській археологічній науці.
Герцена на Романа Шухевича
Ця вулиця пролягає територією Старої Подусівки за залізничною колією, виникла в другій половині 50-х років минулого століття та через свою форму у вигляді півкільця мала назву 2-ї Кільцевої. З 1960 року носила ім’я російського письменника та революціонера Олександра Герцена. Відтепер її названо на честь борця за незалежність України Романа Шухевича.
Роман Йосипович Шухевич (1907–1950) – український політичний, громадський, державний і військовий діяч. Активний учасник ОУН, головнокомандувач УПА (1943–1950). Героїчно загинув у нерівному бою з каральним загоном радянського МДБ 5 березня 1950 року. Роль Шухевича в організації збройного супротиву радянському режимові на західноукраїнських землях була основоположною.
Добролюбова на Братства Тарасівців
Вулиця на території Старої Подусівки виникла 1959 року та мала назву Овражної, пізніше її перейменували на честь російського літературного критика та революціонера Миколи Добролюбова. Тепер же – Братства Тарасівців.
«Братство Тарасівців» – таємна політична організація, створена 1891 року в Харкові, ставила на меті поширення та захист української мови, звільнення українського народу з-під російської влади, повну автономію всіх народів російської імперії. Таку назву організація отримали через клятву, виголошену її учасниками на могилі Т. Г. Шевченка. До складу Братства входили до 100 осіб, серед яких найбільш відомі Микола Вороний, Борис Грінченко, Володимир Самійленко, Микола Міхновський, Іван Липа. Деякий час з «братчиками» підтримував зв’язки і Михайло Коцюбинський. Попри репресії царського режиму та арешти деяких членів організації в 1893-му, повністю розгромити її не вдалося, вона проіснувала до початку XX століття.
Доценка на Соборності
Вулиця, яка з’явилася на мапі міста наприкінці 50-х років минулого століття та мала назву на честь старшого лейтенанта радянської армії Йосипа Доценка, що загинув у вересні 1943 року в боях з німецькими військами при форсуванні Дніпра, отримала назву Соборності на честь Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки (урочисто проголошеної 22 січня 1919 року).
Комарова на Корюківську
Вулиця на території північної частини чернігівського мікрорайону Бобровиця, так званої Кукушанки, виникла після Другої світової війни та пролягала від вулиці Кленової до колишнього колгоспного поля. Спочатку носила назву Північної, а 1974 року її перейменували на честь радянського льотчика-космонавта Володимира Комарова. Відтепер її ім’я – Корюківська, на честь одного із райцентрів Чернігівщини, міста Корюківки.
Ломоносова на Гельсінкської Спілки
Вулиця в історичній місцевості Чернігова під назвою Застриження, що тягнеться від вулиці Ганжівської до проспекту Левка Лук’яненка, була прокладена в період 1908–1916 років та носила назву Єленінської. До середини XX століття вулицю подовжували через її забудову. З 1927 року мала назву на честь радянської революціонерки та дипломатки Олександри Коллонтай. Від 1960 року носила ім’я російського вченого Михайла Ломоносова.
Відтепер вулиця має назву на честь Гельсінкської спілки – української громадсько-політичної та правозахисної організації. Заснована 7 липня 1988 року у Львові на основі Української Гельсінкської групи (УГГ). Очільником організації був Левко Лук’яненко. Головним завданням спілки, як і її попередниці УГГ, був захист вільних демократичних прав людини і суспільства, ознайомлення світового співтовариства з фактами порушення прав людини в тодішній УРСР. Поступово в діяльності спілки велику роль починають відігравати політичні питання, і у квітні 1990 року на її базі створено Українську республіканську партію.
Макаренка на Пласту
Вулиця на території Старої Подусівки, прокладена 1964 року, мала назву на честь радянського письменника і педагога Антона Макаренка, а відтепер перейменована на честь національної скаутської організації «Пласт». Першу організацію «Пласту» створено 1911 року у Львові. Пластуни відзначилися своєю активною участю в розбудові та захисті України, були активними учасниками визвольного руху та війн за незалежність України XX століття і продовжують захищати країну в наш час. Мета Пласту – сприяти всебічному патріотичному вихованню української молоді на засадах християнської моралі. Як неполітична і позаконфесійна організація, «Пласт» виховує свідомих і відповідальних громадян українського суспільства.
Малиновського на Івана Виговського
Ця вулиця колись мала назву на честь радянського партійного діяча Михайла Калініна, але після включення 1974 року до складу Чернігова приміського села Бобровиця виявилося, що вулиця з такою назвою вже існує. Тому її назвали на честь радянського військового діяча часів Другої світової війни, маршала Родіона Малиновського.
Вулицю перейменовано на честь гетьмана України Івана Остаповича Виговського (близько 1608–1664). Він був фактичним канцлером при гетьмані Богдані Хмельницькому, очолював Генеральну військову канцелярію. Після смерті Хмельницького отримав гетьманську булаву (1657–1659), почав боротьбу за визволення України з-під влади московського царя та завдав нищівної поразки московському війську під Конотопом. Шукаючи міжнародної підтримки, уклав Гадяцький договір 1658 року із Річчю Посполитою, за яким українські землі мали ввійти до складу Речі Посполитої як третій повноправний державний суб’єкт – Велике князівство Руське. На жаль, несприятливі зовнішньо- та внутрішньополітичні обставини не дали Виговському довести ці плани до логічного завершення.
Маресьєва на Ветеринарну
Цю вулицю на території мікрорайону Олександрівка раніше названо на честь радянського льотчика-винищувача часів Другої світової війни Олексія Маресьєва, який був прототипом головного героя твору письменника Бориса Польового «Книга про справжню людину» та одним із культових образів радянської пропаганди. Відтепер це вулиця Ветеринарна, через розташування Чернігівської міської державної клініки ветеринарної медицини.
Мечникова на Юрія Мушкетика
Вулиця на Старій Подусівці, прокладена в другій половині 50-х років XX століття, мала назву на честь біолога Іллі Мечникова. А тепер це вулиця Мушкетика.
Юрій Михайлович Мушкетик (1929–2019) – український письменник, Герой України, уродженець села Вертіївка Ніжинського району. Тривалий час очолював Національну спілку письменників України. Автор значної кількості історичних творів, головними героями яких виступають визначні особистості української історії – С. Палій, І. С. Мазепа, М. І. Залізняк, І. Сірко, П. Дорошенко, П. Полуботок, І. Виговський. У своїй творчості Мушкетик порушує філософські питання духовності, моралі, добра і зла, відображає суспільні настрої та переживання, формуючи життєві принципи й пріоритети української нації.
Андрій Подвербний
(Далі буде.)
Джерело: 0462.ua
