Сьогодні в Україні немає жодної сфери життя, в яку російська агресія не внесла би хаос, розруху, розпач. Війна порушила налагоджене життя, багато українців зараз не знають, які кроки слід робити в тій чи іншій ситуації. Але як раніше, так і під час військових дій, деяку впорядкованість у наше життя привносять нотаріуси, підтверджуючи законність і достовірність дій та фактів, що робляться.
– Але був період, коли я міг допомогти лише консультаціями по телефону, – розповідає 50-річний приватний нотаріус, доктор філософії в галузі права Олександр Красногор. — Ми не могли вчиняти жодних нотаріальних дій щодо майна. У місті не було електрики і, отже, можливості працювати на комп'ютерах, та й усі реєстри були закриті. У той же час, коли все-таки пробивався зв'язок, мій телефон розривався від дзвінків людей, яким необхідно було оформити довіреність на перегін автомобіля за кордон чи нотаріально завірену згоду батьків для перетину кордону їхніх дітей з довіреними особами. Бажаючим виїхати за межі України доводилося звертатися до нотаріусів там, де можна було здійснювати нотаріальні дії або вирішувати свою проблему на кордоні.
Але й самі нотаріуси, як пересічні жителі міста, постраждали від навали агресора. Як повідомив Олександр Красногор, під час авіаудару загинув боєць територіальної оборони приватний нотаріус Сергій Гребенюк. Було зруйновано та пошкоджено будинки нотаріусів Валентини Кезлі, Олени Бірюкової, Людмили Петрушиної.
З середини квітня, після деякої перерви, пов'язаної з блокадою міста, нотаріуси Чернігова продовжили свою роботу, але з масою застережень, зумовлених воєнним станом. Міністерство юстиції скрупульозно підійшло до переліку нотаріусів, яким дозволялося працювати в умовах військового стану, піддавши перевірці за певними критеріями їхній професійний рівень. Декілька нотаріусів в Україні, які не пройшли перевірку успішно, було навіть відсторонено від роботи.
Зараз на сайті Міністерства існує та періодично оновлюється список державних та приватних нотаріусів, яким довірено в умовах воєнного стану вчиняти нотаріальні дії щодо цінного майна.
Також змінюється законодавство, адаптуючись до умов воєнного часу. З'явилася можливість та повноваження командирів військових формувань та правоохоронних органів засвідчувати довіреності та заповіти військовослужбовців ЗСУ (крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном).
Нотаріуси, включені до переліку Міністерства юстиції, отримали право в умовах військового стану засвідчувати різні договори, доручення на право розпорядження нерухомим майном, видавати свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя (колишнього з подружжя) на підставі їхньої спільної заяви та інші документи.
Але воєнний час диктує також певні обмеження та заборони.
– На сьогодні у Чернігівській області, яка перебуває у зоні бойових дій, оформлення спадщини здійснюється лише на рівні прийому заяви про заведення наслідкової справи, — уточнює Олександр Красногор. — Видача самого свідоцтва про спадщину відкладена до закінчення військових дій, бо поки що невідомо, скільки може бути спадкоємців, хто загинув, хто з них зник безвісти.
Також на час дії військового стану призупинено перебіг строку для прийняття спадщини. Це означає, що спадкоємцям немає необхідності звертатися до нотаріуса протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця та відкриття спадщини. Цей термін продовжено до десяти місяців.
Але одним із неврегульованих поки що питань є відновлення нотаріальних архівів, втрачених у ході військових дій. Така ж біда могла б статися і з Першою чернігівською державною нотаріальною конторою. Будівля по вулиці Шевченка, в якій вона знаходилася, була розбита ракетними ударами, пошкоджено внутрішні перегородки, комп'ютери, меблі, вікна. Але на щастя, архів зберігався в належному стані, у папках, у кімнаті без вікон, тому й уцілів. Цей напад стався у березні, коли контора вже не працювала, і нотаріуси не постраждали.
У липні нотаріальна контора, якою керує Олександр Красногор, вже працює на повну силу. Найбільш затребуваним стало оформлення документів, які так чи інакше пов'язані з війною: згода батьків на виїзд на кордон, спадкові справи після смерті, доручення на представництво інтересів. Військовослужбовці часто оформлюють посвідчення копій про стан здоров'я. Олександру Володимировичу доводиться через день виїжджати до людей похилого віку або хворих, яким потрібно переоформити різні види доплат.
Обсяги таких документів збільшились, тоді як оформлення відчудження нерухомого майна порівняно з довоєнним рівнем зменшилось у кілька разів. Також змінилися запити підприємств – активізувалися потреби у договорах з оренди транспортних засобів, зміні видів діяльності та змінах у керівництві підприємств.
Ціни на послуги у конторі Красногора залишилися на довоєнному рівні. Передбачається, що оплата послуг приватних контор складаються з урахуванням домовленості. Це дозволяє їм зменшувати ціни для клієнтів – військовослужбовців чи постраждалих від війни.
Але загалом обсяги роботи нотаріусів знаходяться на довоєнному рівні, незважаючи на те, що кілька працівників ще не повернулися після від'їзду, в основному, це жінки з дітьми. І така ситуація не лише у цій приватній конторі. У Чернігові до війни їх налічувалося 52, з них 1 загинув, а працює наразі 40.
— Можливо, вони залишаться працювати за кордоном? Чи змогли б ви з вашою кваліфікацією чи хоча б із перепідготовкою працювати там нотаріусом? – питаю Олександра Володимировича.
-Думаю, це неможливо, — усміхається він. — Нотаріус в Україні має право працювати лише у своєму призначеному йому нотаріальному окрузі. До нас висуваються особливі вимоги – широке знання законодавства, певний рівень знання іноземної мови та, головне, – громадянство України. Впевнений, що вимоги щодо обов’язкового громадянства країни, де здійснює діяльність нотаріус, та вдосконалене знання законодавства є обов’язковим. На перепідготовку та необхідні зміни у статусі доведеться, на мою думку, витратити вісім – десять років. Або розпочати життя заново.
Gorod.cn.ua
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.
