Літак над селами – не завжди в радість

180

Щороку одне і те ж! Селяни бідкаються на те, що аграрії кроплять гербіцидами посіви соняшника з літака без попередження. Часто отрута потрапляє на городину та прямісінько на голови людям. На одному з таких аеродромів, який проектували для обслуговування колгоспних полів половини району, ми й застали старенький АН-2, що саме приземлився після чергового обльоту полів.

Аеродром поблизу Сиволожа проектували як міжколгоспний. Призначення – господарське, для обробітку полів половини Борзнянського району. Колгоспів давно немає, а летовище й нині популярне в аграріїв. Літаки, які тут заправляють, обробляють поля не лише Борзнянщини, але й сусіднього Ніжинського та Ічнянського районів. Середина вересня – гаряча пора для збору соняшника, тож не дивно, що на летовищі ми застали старенький АН-2. Пілота не було на місці, а літак стерегли троє працівників агрофірми, які вмостилися поруч із «КамАЗом», що привіз соляру та гербіцид.
Із летовища саме виїжджав мопедом сільський голова Хорошого Озера Микола Редевич.

Микола Редевич спілкується з головним агрономом Олегом Махном
«До мене звернулись люди з тим, що бачили, як літак пролітав над селом та пасовищем, – пояснює сільський голова. – Я скочив на мопед – і одразу ж сюди. Чекаю приїзду агронома».

Агроном не забарився.
Олег Махно – представник фермерського господарства з Ніжинщини. Пояснює: полів в найближчій окрузі немає, але зауваження щодо маршруту польотів приймає.
«Визнаємо, що маршрут був складений неправильно. Скажемо пілоту, щоб пролітав над лісосмугами, подалі від полів та осель. Надалі будемо взаємодіяти з сільським головою», – сказав агроном фермерського господарства.

Форсунки під розпилення гербіцидів
За словами Миколи Редевича, інцидент вичерпано. Реакцію людей він розуміє, адже минулі роки селяни не раз страждали від дії гербіцидів, от тільки домогтися правди не виходило. А цієї весни у пасічників від дії невідомої отрути загинули бджолосім’ї. Люди звинувачують у бідах агрохолдинг, який обробляє більшість земель. Соняшник на землях, прилеглих до села, посіяв один із фермерів, однак свої площі він обробляв за допомогою безпілотного дрона у безвітряну погоду, що в принципі виключає можливість розльоту гербіциду по селу.
Віталій Назаренко, «Чернігівщина» №39 (804) від 24 вересня 2020

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Предыдущая статьяВ ЕС дадут «зеленый свет» санкциям за строительство «Керченского моста» и за кибератаки на Бундестаг — СМИ
Следующая статьяЯк годують військових на Чернігівщині?