Чи можуть УПЦ МП виселити з чернігівських храмів, які належать державі

У мережі Інтернет оприлюднили листа від імені Національного архітектурно-історичного заповіднику "Чернігів Стародавній" до Української православної церкви з проханням "в термін до 27 березня 2023 року включно повернути майно Заповіднику" у зв'язку із закінченням терміну безоплатного користування. Мова про комплекси споруд Троїцького та Єлецького монастирів та Спасо-Преображенський собор. Фактично, в листі йдеться про прохання покинути ці будівлі. «Суспільне Чернігів» розбиралося в тому, чи є законні підстави для того, щоб "виселити" представників УПЦ Московського патріархату з храмів, які належать державі, та чи повинні релігійні організації платити за право перебувати у них. Також журналісти дізналися про те, що існує ще одна законна підстава не віддавати храми в користування УПЦ. Про які храми йдеться Фактично, це одні з найдавніших православних святинь Чернігова, з числа головних пам'яток Лівобережної України. Спасо-Преображенський собор Найдавніший храм міста, один з найдавніших і найгарніших соборів часів Київської Русі, що зберігся до наших днів у Чернігові. Князь Мстислав Володимирович заснував його близько 1030 року. Він є ровесником Софіївського собору в Києві, і достеменно невідомо, котрий із них добудували раніше. Собор є на сьогодні єдиною спорудою тих часів, що зберіглася на лівому березі Дніпра. Єлецький монастир Один із найстаріших монастирів України. Заснований 1060 чернігівським князем Святославом Ярославичем як чоловічий монастир. Успенський собор є єдиною збереженою монастирською будівлею часів Русі. Із заснуванням пов’язана легенда про знахідку на ялині ікони Божої Матері – начеб-то, ікону знайшов сам князь і на честь знахідки заснував монастир. У другій половині XVII століття тут звели 36-метрову дзвіницю, яка у той час була найвищою будівлею у Чернігові. Троїцький монастир Троїцький монастир побудовано у кінці XVII — на початку XVIII століть коштом гетьмана Івана Мазепи та козацької старшини. Заснував його Лазар Баранович. Що кажуть у заповіднику Суспільне зв’язалося з в.о. гендиректора Національного архітектурно-історичного заповіднику "Чернігів Стародавній" Володимиром Хомичем, який підтвердив, що надсилав цей лист. За словами Хомича, такий лист надіслали й представникам Православної церкви України також, адже в безоплатному користування ПЦУ є два храми, які на балансі у заповіднику: Катерининський собор та П’ятницька церква. "Подібного листа ми надсилали і УПЦ (28 лютого), і ПЦУ (1 березня)". Підставою до прохання, яке викладено в листі, є закінчення договорів – вересень 2021 року. "Є два варіанти згідно з законом. Є закон «Про оренду державного та комунального майна», і, згідно з ним, або орендують вони, або не орендують і повертають. Якщо вони користуються храмами без будь-яких договірних відносин – так не має бути. На сьогодні договір про безоплатне користування, згідно із Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації», стаття 17, втратив чинність у зв’язку з введенням в дію нового закону «Про оренду державного та комунального майна»", – каже Хомич. Щоправда, у листі не йдеться про альтернативу, там тільки прохання повернути нерухоме майно. У коментарі ж Суспільному в.о. гендиректора заповіднику сказав так. "Якщо у них є намір укласти договір, то хай укладають договір. Якщо в них немає наміру, а вони наполягають на безоплатному користуванні, то це питання до законодавства". Що кажуть в ПЦУ Настоятель кафедрального храму Святої Катерини (ПЦУ) у Чернігові священник Роман Кіник сказав, що нині вже готують документи для укладання нового договору оренди. "На даний час ми будемо подавати документи на заключення договору, тому що ми знаємо, що є, згідно з чинним законодавством, храми, які ми мали в безоплатному користуванні, можуть передаватися громадам, але потрібно платити відповідні кошти. Від єпархіального управління є погодження і з заповідником, і з Фондом держмайна про те, що єпархія не заперечує і не відмовляється платити оренду. Відповідні документи будуть оформлятися, подаватися у Фонд держмайна". Що кажуть в УПЦ У Чернігівської єпархії Української православної церкви позиція протилежна. "Чернігівська єпархія УПЦ неодноразово в усній формі зверталася до заповідника. Потім, коли прийшов час підписувати договір, вони повідомили, що так як у силу вступив Закон України «Про оренду державного та комунального майна», ми не можемо вам продовжити строкове користування, так як вийшов і почав діяти новий закон. На що було направлено листа Чернігівською єпархією для того, щоб вони підписали ті договори, які були раніше. З того часу консультувалися з Міністерством культури. Ми, в свою чергу, роз’яснили закон України, який каже, що церква користується законом «Про свободу совісті та релігійні організації», який має в собі статтю 17, де сказано, що культові будівлі, майно, яке становить державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно. На що вони сказали, що так не може бути, тому що закон «Про оренду державного та комунального майна» більш новий", – так сказав секретар Чернігівської єпархії Української православної церкви Ігор Пидан. За його словами, згідно з чинним законодавством, якщо закони протирічать один одному, то керуються законом, який "вище за статусом". "Так як закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» є спеціальним для релігійних організацій, то він є, по законодавству, вищим. Закон «Про оренду державного та комунального майна» є стандартним і виходить, по статусу нижчий". Зі слів Пидана, нині Чернігівська єпархія УПЦ веде переговори з заповідником, але позицію мають таку: "Підстав для покидання храмів немає. І не було. Так як ці храми передавалися законом, який виконав свою дію, і який не був скасований". Що каже адвокат За словами адвокатки Наталії Лутай, дійсно, є поняття спеціального закону – такий, що регулює конкретні відносини, в нашому випадку – відносини з оренди державного майна. Річ у тім, що Закон "Про свободу совісті та релігійні організації", який був прийнятий 23 квітня 1991 року, справді, є чинним на сьогодні (зі змінами й доповненнями від 2022 року). Цим законом дійсно визначено надання храмів, що перебувають у державній власності, релігійним організаціям у безоплатне користування. "Проте 3 жовтня 2019 року був прийнятий закон «Про оренду державного й комунального майна». Цей закон відносно правовідносин з оренди є спеціальним. А закон «Про свободу совісті та релігійні організації» не є спеціальним саме для оренди". Цим законом, зі слів Наталії Лутай, справляння орендної плати регулюється статтею 17, а орендні ставки для договорів оренди держмайна визначаються відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджена постановою Кабміном (28 квітня 2021 року, постанова №630). "Зокрема, пункт 24 визначає, що релігійні організації для забезпечення проведення релігійних обрядів та церемоній, які на момент введення в дію цього закону безоплатно використовували об’єкт оренди на підставі договору, встановлюється ставка 0,01% від вартості майна. Це за умови, що релігійна організація вже користувалася майном. Якщо ж уперше беруть в оренду, то є пункт 20, і там передбачено, що це буде не 0,01%, а 3%, якщо це площа до 50 квадратних метрів, а якщо більше (а, звісно, вони всі більші) – то це 7% від вартості майна". Як сказала Наталія Лутай, за попереднім договором, храми перебували не в оренді у релігійних громад, а в безоплатному користуванні. Це дозволяли і дозволяють норми закону. На сьогодні також передбачено такий тип користування державним майном, але за однієї умови. "Згідно зі статтею 17, культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування за рішенням обласної ради". Поки немає рішення обласної ради про передачу в безоплатне користування, заповідник не має права підписати такий договір. Що каже релігієзнавець За словами релігієзнавця Петра Кралюка, є ще одна підстава до непродовження договору безоплатного користування – більш того, до розірвання існуючого для представників Української православної церкви. "У грудні 2018 року Верховна рада України прийняла закон, який стосувався найменувань релігійних організацій, центри яких знаходяться на території країни-агресора. Під цей закон підпадає так звана Українська православна церква, або, як ми кажемо, Московський патріархат. Цей закон вимагає, по суті, від них перейменування. Тобто, вони мають називатися інакше. Наприклад, Російська православна церква України, чи якось так. Тобто, має бути вказано, що це російська церква. Тим більше, недавно була релігієзнавча експертиза, яка проводилась на офіційному державному рівні, яка підтвердила те, що російська православна церква є структурою російської православної церкви". Тому, як говорить Петро Кралюк, є всі підстави вимагати від громад МП, щоб вони перейменувалися. Бо їх назва – Українська православна церква, є не чинною. "Навіть це може бути підставою для розірвання договору. Можна сказати так: такої церкви, по суті, не повинно існувати (в юридичному плані), принаймні, під такою назвою, і тому можна розірвати договори оренди з цими релігійними організаціями". Чи буде перейменовуватись УПЦ? За словами Ігоря Пидана, УПЦ є чинною як юридична особа – у Єдиному державному реєстрі юридичних організацій УПЦ має статус «Не перебуває в процесі припинення». "Перейменування буде здійснено згідно з законом. Закон не вимагає такого ще. На це є на сьогодні відповідні рішення. По-перше, суд заборонив це зробити. Наклав на це заборону. На сьогоднішній день церква діє згідно з чинним законодавством". Прецедент – Києво-Печерська Лавра Релігієзнавець каже, в Україні прецедент вже був – за такої ж підстави священників УПЦ "виселили" з деяких приміщень Києво-Печерської Лаври. "Оренда деяких приміщень Києво-Печерської Лаври закінчувалася в представників МП, фактично, в кінці 2022 року – на початку 2023 року. І Міністерство культури не продовжило цю оренду, і зараз ці приміщення, по суті, належать Міністерству культури, яке їх контролює, щоправда, дозволяє час від часу проводити богослужіння для Православної церкви України". За словами Петра Кралюка, можна вчинити аналогічно: порушити питання про те, що, оскільки договір оренди закінчився у представників МП, вони повинні покинути ті приміщення (як вони покинули деякі приміщення у Києво-Печерській Лаврі) і, відповідно, ці приміщення надавати іншим релігійним організаціям. А можна їх контролювати і використовувати представниками заповіднику. Остаточне рішення – за Мінкультом Храми належать державі, заповідник є тільки балансоутримувачем. Тому рішення про надання, скасування чи продовження оренди приймають державні органи, в цьому випадку – Міністерство культури, пояснив в.о. гендиректора Національного архітектурно-історичного заповіднику "Чернігів Стародавній" Володимир Хомич. "Договірні умови починаються від фонду держмайна. Після того, як релігійна громада звернулася до Фонду держмайна, і Фонд держмайна прийняв цю заяву, видав відповідний текст договору. Цей договір направляється вже до нас як балансоутримувача. Ми, в свою чергу, згідно з процедурою, погоджуємо це з нашим органом управління, тобто з Міністерством культури. І, якщо Мінкульт погоджує, ми підписуємо цей договір". Договір є тристороннім: між Мінкультом, заповідником та орендарем (релігійною організацією, в цьому випадку). Суспільне звернулося за коментарем до Міністерства культури України. Там повідомили, що кожну конкретну ситуацію розглядають індивідуально. Чи планує Мінкульт продовжувати договір оренди для УПЦ й на яких умовах, ми повідомимо, як тільки отримаємо відповідь. *  *  * Приєднуйтесь у Viber та Telegram до спільноти "Чернігівський Фонтан", де тільки найактульніші новини та історії нашого міста. Джерело: 0462.ua