У чернігівському мікрорайоні під досить екзотичною назвою Кавказ, мабуть, бували всі жителі міста. Адже він розташований у самому історичному центрі – на трикутнику між Валом, Десною та дорогою на Київ. Тут – пішохідний міст через Десну та річковий порт. Більшість районів міста отримали назви від прізвищ іменитих жителів або цікавих особливостей. А ось Кавказ, як і Швейцарійка, виділяється. Останню назву можна пояснити особливостями рельєфу, але чому Кавказ?
Слобода Московська, слобода Солдатська
Люди жили тут практично з того часу, як з’явилося саме місто. Щоправда, через близькість Десни та тодішнього Стрижня, а отже, і постійні весняні паводки, селилися тут нечасто. Натомість тут випасали худобу.
Після Переяславської ради 1654 року починається поступове, але впевнене включення українських земель до складу Московського царства. Відбувалося воно, як відомо, не дуже спокійно. Аби контролювати такі значні території, Москві доводилося тримати практично вусіх великих містах Гетьманщини військові гарнізони. Був такий і в Чернігові. У фортеці на сучасному Валу московські солдати відбували службу, а щоб діставатися до фортеці було недалеко, їх розселили на не дуже привабливій для містян, але зручній своєю близькістю до фортеці території – сучасному Кавказі. Власне кажучи, перша відома назва цього мікрорайону – Московська, або Москальська, слобода.
Упродовж майже двох століть цей мікрорайон був компактним місцем проживання військових, що служили в Чернігові. Про це свідчить і друга назва – Солдатська слобода. Утім, коли державні кордони Російської імперії посунулися на південь і захід, фортеця на Валу втратила своє значення, і в 1799 році її розібрали.
Незважаючи на те, що солдати на сучасному Кавказі вже не оселялися, його і далі продовжували іменувати як Солдатською, так і Московською слободою. Можливо, ця назва збереглася б і донині, але десь далеко на Кавказі маленькі, та волелюбні народи кинули виклик імперії і стали на захист своєї свободи.
Із Кавказу на Кавказ
Спроба підкорити народи Північного Кавказу обернулася для Російської імперії кривавими війнами, які тривали майже пів позаминулого століття. Протягом майже двох десятків років боротьбу очолював імам Дагестану і Чечні на ім’я Шаміль, який був і залишається культовою особистістю не тільки для горців, а й для кубанських і донських козаків. Аби убезпечити себе від повстань і покінчити з проблемним регіоном, царат вирішив не відпускати полонених вояків Шаміля, а розпорошити їх по всій імперії.
Дещиця полонених горців оселилася в тодішній Солдатській слободі. Саме тому мікрорайон і отримав нову назву – Кавказ. Правда, документи, які б підтверджували цей факт, невідомі. Утім легенда про горців була живучою настільки, що старожили мікрорайону можуть переказати її досі.
Але версія про горців не єдина. Є й інша, також пов’язана з війнами на Кавказі. Так, існує припущення, що в мікрорайоні жили відставні солдати, які брали участь у цих війнах. Є ж у Чернігові так звані афганські будинки, де отримували квартири учасники війни з талібами.
Від пасовища до воріт міста
Протягом століть Кавказ лишався не надто презентабельним районом. Постійні проблеми з підтопленням змушували жити тут тих, кому фактично оселитися було ніде. На початку минулого століття тут існувало всього чотири вулиці – Перший провулок (нині Крайня), Другий провулок (вул. Деснянська), Підвальна та Бидлогінна (вул. Нова).
Назва останньої вулиці може викликати не дуже приємні асоціації. Утім вона отримала своє ім’я через те, що в ті часи нею ганяли худобу на пасовище.Землі району були виділені магістратом для випасу худоби ще в часи, коли фортеця на Валу відігравала військове значення.
Дослідник Чернігова Микола Маркевич зазначав, що на Кавказі живуть «рибалки та інша міська біднота». А паводки змушували цих людей бути винахідливими. «В весеннее половодье редкий год «Кавказ» не заливается водой, поэтому дома строятся здесь на высоких сваях, – зазначав він у своєму «Путеводителе по Чернигову», що побачив світ у позаминулому столітті.
Нині Кавказ – це район, де можна зустріти і розкішні котеджі, і багатоквартирні дерев’яні бараки без жодних зручностей. Останніх, правда, стає все менше.
Назва «Кавказ» поступово відходить у минуле. І якщо жителі району досі тримаються її, то вже молодь з інших частин міста дедалі частіше у своїй вимові локалізує його як «район річпорту» або «район пішохідки». Тож цілком імовірно, що Кавказом йому доведеться бути не так уже й довго. Але до зміни назви цьому району не звикати.
топоніми мікрорайон Кавказ райони Чернігова
