Відкриваючи напередодні засідання «Рамштайн-10», голова Пентагону Ллойд Остін, який неодноразово бував у Києві в період повномасштабної війни, особливо підкреслив, що зараз світ перебуває «в вирішальному моменті боротьби України за свободу». За його словами, міжнародна коаліція має надати нашій країні різні засоби для ведення бойових дій та задовольнити потреби ЗСУ «навесні, а також у майбутньому». Детальніше про те, чим завершився черговий раунд Рамштайну і як на це засідання вплинуло збиття над Чорним морем американського безпілотника.
У середу, 15 березня, відбулося чергове засідання контактної групи з питань озброєння України – «Рамштайн». Цього разу все пройшло в режимі он-лайн. У своєму вступному слові глава Пентагону Ллойд Остін заявив, що вже найближчим часом офіційному Києву мають передати понад 150 німецьких «леопардів» із дев’яти країн. “Коаліція держав, яка надає Україні танки Leopard, продовжує зростати”, – резюмував Остін. Іншої конкретики за підсумками вже десятої за рахунком «Рамштайну» немає. Тим часом, міністр оборони Олексій Рєзніков наголосив на наступному: «Засідання «Рамштайну» вселяє оптимізм: посилення ППО, боєприпасів, навчання та формування «броньованого кулака».
Зазначимо, що буквально напередодні «Рамштайну» у Пентагоні анонсували важкі бої в Україні цієї весни та літа. І заявили, що найнагальніша потреба нашої країни сьогодні на полі бою – це боєприпаси. «Дискусія на «Рамштайні» – це додаткова можливість зібрати міжнародне співтовариство разом, щоб зосередитися на найнагальніших потребах України, включаючи боєприпаси. І це питання залишатиметься у центрі нашої уваги» – заявив бригадний генерал США Пет Райдер. «Боїприпасний» кейс зараз активно розробляє і Євросоюз, який завершує роботу над угодою із централізованої закупівлі снарядів на два мільярди євро. План передбачає, що один мільярд пустять на часткове відшкодування країнам, які можуть негайно пожертвувати боєприпаси Україні зі своїх власних запасів, ще стільки ж – на спільну закупівлю країнами ЄС нових боєприпасів. Politico, посилаючись на свої джерела в американській розвідці, пише, що рашисти витрачають від двадцяти до шістдесяти тисяч снарядів на день, тоді як наші воїни – 2-7 тис. Нагадаємо у цьому контексті, що всі країни Євросоюзу за рік з повномасштабною хвостиком війни надали Україні 350 тисяч 155-міліметрових снарядів, чого вистачає приблизно 75-85 днів.
Засідання щодо снарядної підтримки Києва в ЄС мали намір провести вчора синхронно з «Рамштайном», проте цього так і не сталося. Причину публічно ніхто не називав, але в дипломатичних кулуарах кажуть, що відстрочка пов’язана з тим, що в таборі країн-членів євроклубу на сьогоднішній день немає чіткого розуміння, хто конкретно з держав ЄС готовий спустошити свої арсенали і на скільки.
І в єврокулуарах, і на так званих кулуарних полях «Рамштайну» синхронно з питаннями підтримки України більш ніж активно обговорювали також нещодавній інцидент із катастрофою американського безпілотника MQ-9 Reaper («Жнець») над Чорним морем за участю російського винищувача Су-27. Це, наголосимо, перше зафіксоване «небесне» зіткнення Вашингтона та Москви з початку повномасштабної війни. США та РФ визнають всю серйозність ситуації, при цьому покладаючи на протилежний бік всю провину за подію. Водночас, коментарі з обох сторін сигналізують про бажання поступово зам’яти інцидент, не допустивши військової ескалації між двома державами. Учора ввечері ситуацію обговорили міністри оборони США та РФ. У Шойгу запевняють, що апарат порушив “кордони району тимчасового режиму використання повітряного простору”, встановленого Росією після введення військ на територію України минулого року, а потім “внаслідок різкого маневрування перейшов у некерований політ” і в результаті звалився у воду.
Головний росдипломат Лаврів цю тезу розширив, зазначивши таке: «США ігнорують повністю той факт, що після початку спеціальної військової операції наші військові оголосили відповідні райони Чорного моря, прилеглі до берега у певних місцях, як райони, які мають обмежений статус для використання будь-якими літальними апаратами. Виключне ігнорування цього об’єктивного факту, звичайно, наводить на думку, що американська сторона намагається постійно шукати якісь провокації для нагнітання своїх конфронтаційних підходів».
Американське військово-політичне керівництво, навпаки, стверджує: небезпечний маневр здійснював російський винищувач Су-27, який зачепив гвинт дрону, внаслідок чого безпілотник і зазнав аварії. Американці навіть продемонстрували відео з дрона, на якому добре видно, як літак абсолютно свідомо зробив удар по безпілотному апарату.
Зазначимо, що дистанційно-телефонний, проте прямий контакт Остіна та Шойгу – перший із жовтня минулого року. «Як я вже не раз говорив, важливо, щоб великі держави служили взірцем транспарентності та комунікацій. Інциденти трапляються, США не шукають збройного конфлікту з Росією», – заявив глава оборонного відомства країни-агресора. Дуже примітно, що Ллойд Остін не став ретранслювати на широку аудиторію зміст своєї розмови з російським візаві, зазначивши при цьому, що «Сполучені Штати продовжуватимуть літати і діяти скрізь, де дозволяє міжнародне право». Принагідно міністр оборони США порадив Росії виконувати польоти «безпечно та професійно».
Обговорювали інцидент і з дипломатичної лінії. Напередодні до Держдепартаменту було викликано посла РФ у США Анатолія Антонова. За підсумками бесіди з помічником держсекретаря у справах Європи та Євразії Карен Донфрід російський дипломат назвав розмову «конструктивною». Він висловив сподівання, що після інциденту США «утримаються від подальших спекуляцій у медійному просторі» і припинять польоти біля російських кордонів. Антонов також запевнив, що Москва не прагне конфронтації з Вашингтоном, виступає за «прагматичну співпрацю» на користь народів двох країн і налаштована на збереження відкритих ліній комунікацій. Координатор зі стратегічних комунікацій у Раді національної безпеки Білого дому Карен Донфрід у коментарях була стриманішою і констатувала лише «підтримку відкритих дипломатичних каналів».
Американські військові експерти припускають, що Росія навмисно довела дрон до падіння, щоб заволодіти апаратом та вивчити встановлене на нього обладнання. У Росії подібну версію не підтверджували, однак у Пентагоні заявили, що Вашингтон не хоче, щоб уламки MQ-9 Reaper потрапили до рук будь-кого, крім американців, і вживає заходів для захисту своєї власності.
При цьому газета The New York Times з посиланням на джерела повідомила, що на апараті не було жодних озброєнь, хоча він технічно міг нести ракети Hellfire. Крім того, безпілотник не був оснащений будь-якими передовими датчиками, за влучення яких у розпорядження Росії Сполучені Штати могли б переживати. Як стверджує видання, ці дві обставини свідчать, що отримання російською стороною доступу до уламків не має стати великою проблемою для Вашингтона. Тим більше, що в середу в Пентагоні розповіли про вжиття заходів щодо дистанційного знищення того, що суто теоретично могло становити цінність у безпілотнику. В історії США та СРСР був багатий досвід подібних міні-зіткнень, і до війни вони не приводили – так пояснюють американські медіа спокійне ставлення Вашингтона до того, що сталося.
Військовий експерт Сергій Грабський у коментарі, зазначивши, що інцидент з американським дроном – це повітряне циркове шоу росіян, резюмував: «За відсутності реальних і відчутних досягнень на лінії фронту Кремль створив яскраву, на його думку, картинку для пересічного російського обивателя у тому, як він вражає у небі «клятих американців». Усьому цивілізованому світу від цього смішно, але жителі РФ, які повністю зомбовані тамтешньою пропагандою, перебувають у повному куражі, відзначаючи цю «подію» мало не як державне свято. Ескалації після інциденту між США та РФ не відбулося, але американські безпілотники, як зазначило військове керівництво Штатів, продовжать літати там, де мають на це повне право. Тобто втрата термометра (дрону в небі) зовсім не означає, що «лікарня» буде закрита. А лише такого типу безпілотників США мають кілька сотень».
Не залишилися осторонь інциденту на Печерських пагорбах і визнали події з американським дроном спробою Росії «розширити зону конфлікту». За словами секретаря Ради національної безпеки і оборони Олексія Данилова, РФ тим самим хоче залучити до бойових дій інші країни, оскільки опинилася перед «стратегічною поразкою» в Україні.
Такі інциденти, як збиття американського безпілотника над Чорним морем, є неминучими, поки Росія не залишить Крим, заявив в інтерв’ю ВВС міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. При цьому головний дипломат країни наголосив, що не очікує з цього приводу дипломатичної ескалації: «Єдиний спосіб запобігти подібним інцидентам – це фактично вигнати Росію з Криму. Якщо Захід хоче продемонструвати свою слабкість, він, звичайно, має продемонструвати свою обережність після такого інциденту, але я не думаю, що в столицях панують такі настрої. Настрій – не створювати ескалацію, але й не зазнавати тиску – фізичного чи риторичного – з боку Росії».
«Ні США, ні Росія не зацікавлені у прямому військовому зіткненні. Але на хуліганські «понти» росіян американцям треба відповісти, інакше в Кремлі і в російському військовому командуванні вважають це слабкістю американців і продовжать перевіряти їх на слабко. Запитання: а як відповісти? Можна зробити щось точкове та дзеркальне з російським безпілотником. Однак, подібних безпілотників, як я розумію, у росіян не дуже багато, і треба ще знайти, де можна зробити щось подібне. Але ж можлива й асиметрична відповідь. Наприклад, публічно заявити, що США розглядають постачання Україні F-16 спеціально для використання в акваторії Чорного моря, або просто поставити Україні далекобійні ракети для ударів по російським аеродромам в Криму. Другий варіант був би найефектнішим. Загалом, Дяді Сему треба відповідати, бо російські хулігани, що нахабніють, почнуть смикати його за бороду», – каже політолог Володимир Фесенко.
У тому, що за відповіддю «не заіржавіє» переконаний політолог Максим Ялі: «Подія з американським безпілотником над Чорним морем матиме наслідки. Вангую, що дуже скоро питання з передачею нам польських та словацьких «МіГ» та «Су» «раптово» вирішиться. Нагадаю, що саме Білий дім гальмував передачу літаків Україні ще минулого року. Тепер, я думаю, терпець Байдена лусне остаточно».
lenta.ua
Сообщение Відлуння безпілотника: якими можуть бути наслідки інциденту з американським дроном появились сначала на Новини Ю.
