На Івано-Франківщині спостерігається міграція бобрів, що є рідкісним явищем для регіону. Експерт Роман Гежа пояснює, що це природний процес, і радить громадам навчитися співіснувати з тваринами, використовуючи технічні рішення для мінімізації можливої шкоди.
В соцмережах в кінці вересня почали повідомляти про міграцію бобрів на Івано-Франківщину, що рідкісне явище для регіону. Комунікаційник і член ГО "Еколтава" Роман Гежа зазначив УНН, що людям не треба боротися з бобрами, а потрібно навчитися співіснувати в гармонії, та пояснив як саме.
Чим може бути зумовлена міграція бобрів на Івано-Франківщину
Гежа зазначив, що бобри швидко освоюють нові території, особливо такі привабливі для них, як Івано-Франківщина, тому їхня міграція цілком очікувана.
"Еколтава" не має стосунку до фіксації переміщення тварин, але з відкритих джерел відомо, що нині на території області нараховується понад тисячу особин. Це свідчить про суттєве зростання популяції. Розгалужена система водойм і значні площі лісів створюють тут ідеальні умови для розселення бобрів
— пояснив Гежа.
Він наголосив, що з бобрами не потрібно боротися, а необхідно вчитися співіснувати.
Але перш ніж говорити про можливу шкоду, варто нагадати: задовго до того, як їх почали масово винищувати в Європі, зокрема й в Україні, бобри були постійними мешканцями наших екосистем. На відміну від нутрій, вони не є інвазивним видом, тож їхня міграція — природний процес, із яким не треба боротися, а потрібно навчитися співіснувати. У багатьох країнах ЄС уже зрозуміли, що бобри фактично виконують роботу, на яку витрачаються мільйони євро в рамках програм адаптації до зміни клімату та відновлення біорізноманіття. А без адаптації до зміни клімату, повірте, наше майбутнє не обіцяє нічого доброго. Водно-болотні угіддя все одно доведеться відновлювати
— розповів експерт.
Гежа зазначив, що боброві загати утримують воду, зволожують ґрунти, зменшують викиди вуглецю з торфовищ, знижують ризик пожеж і посух.
Там, де селяться бобри, у ставках з’являються риба, жаби й комахи, що приваблює птахів і кажанів. На вологих луках розростаються рідкісні рослини, які зникли на осушених землях. Утворюється мозаїка середовищ — від мілководь до заболочених луків, які підтримують багатство видів
— наголосив Гежа.
Яку шкоду можуть завдавати бобри
Фахівець зауважив, що діяльність бобрів може призводити до підтоплення полів і садиб, іноді — до блокування гідротехнічних споруд, частина з яких, як зауважує Гежа, уже не потрібна — це пережиток минулого.
Але більшість шкоди можна контролювати простими технічними рішеннями — наприклад, водовідвідними трубками в греблях або захистом окремих дерев
— сказав Гежа.
Як пристосуватися до життя нових тварин у регіоні
Гежа наголосив, що питання пристосування до життя з бобрами важливе, адже, як зазначалося, із ними не варто боротися — потрібно навчитися жити в гармонії.
Громадам варто вести облік новоприбулих тварин і намагатися передбачити, як вони впливатимуть на місцеву екосистему. Наприклад, визначити потенційні місця для загат — струмки, канави, заплави, де найімовірніші зміни гідрорежиму й поява нових водойм. Також слід оцінити ризики для полів, помешкань, меліоративних систем і планувати технічні рішення наперед
— розповів Гежа.
За словами фахівця, окрім водовідвідних трубок у греблях, застосовують й інші перевірені технічні рішення:
- обгортання цінних дерев металевою сіткою або спеціальними обмотками, щоб запобігти їх обгризанню;
- встановлення бар’єрів біля дренажних труб, шлюзів і мостів, щоб бобри не будували греблі у критичних місцях;
- перенаправлення потоків — легкі гідротехнічні споруди, які скеровують воду в потрібне русло, не даючи їй підтоплювати поля чи дороги.
Ці рішення дозволяють зберегти користь від діяльності бобрів — водоутримання, зволоження, відновлення угідь — і водночас захистити господарство та інфраструктуру без шкоди для тварин
— сказав Гежа.
Чому їжаки стали активні вдень: чи це ознака екологічних проблем в Україні14.07.25, 09:03 • 32478 переглядiв
