Жінка-пенсіонерка з Корюківки пішла на прийом до лікаря, бо відчула ознаки нездужання і боялася, аби не коронавірус. За день у черзі в ізоляторі переосмислила багато чого. Своїми переживаннями поділилася з Сусіди.Сіty.
На що поскаржилась Валентина
Це було у вівторок, 17 листопада. Зранку, близько дев’ятої, Валентина Миколаївна (ім’я змінене — Авт) зайняла чергу до лікаря в ізоляторі, бо там приймали усіх хворих з підвищеною температурою. Каже, зранку вже було близько двадцяти пацієнтів. Спочатку люди стояли на вулиці, а потім усі зайшли в приміщення.
— Я подивилася на це, зайняла чергу і пішла додому, — каже жінка. — Лікарка прийшла на початку одинадцятої. А я за день чотири рази ходила додому, бо лячно було поряд сидіти з людьми, які безперестанку чхають і кашляють. До лікаря потрапила близько 16-ї години. Після неї у черзі залишалося ще четверо.
Цього дня в ізоляторі приймала не її сімейна лікарка. «Чого ви не прийшли вчора, коли чергувала ваша сімейна?» — почула одразу невдоволене від медички.
— Я не знала, коли саме в ізоляторі приймає моя лікарка, та й висока температура не залишала вибору — ось і прийшла, — відповіла жінка. — Якби не цей коронавірус, то ніколи не заверталася б у лікарню через температуру. А зараз лячно й самій хворіти на цю недугу чи, не дай, Боже, інших заражати.
Знервована лікарка, нарікаючи на довгі черги та нестерпні реалії роботи, таки оглянула чужу пацієнтку, призначила їй лікування. А Валентина Миколаївна, ковтаючи образу, зареклася більше до неї ходити.
Чи ж вона винна? Тим паче медичка так і не сказала, коли наступного разу їй треба показатися лікарю чи як поводитися в разі погіршення самопочуття
— Я розумію, що лікарям зараз дуже складно, — розмірковує жінка. — Вони опинилися у надкритичних умовах роботи. На прийомі треба день висидіти в спеціальних костюмах, оглянути декілька десятків хворих, призначити лікування тощо.
Це важко й морально, й фізично. Але ж і ми, пацієнти, не в кращій ситуації! Якщо по стільки людей з високою температурою та кашлем сидітимуть поряд весь день, щоб потрапити до лікаря, що з ними буде?
І некоронавірусні підхоплять COVID-19. Проте, життя є життя. Нині воно — ось таке. В усі часи найважливішим було завжди залишатися людьми. А тепер, коли над світом нависла жахлива загроза, — і поготів. Не втрачаймо людського обличчя ніколи.
Коментар головної лікарки Корюківського центру первинної медико-санітарної допомоги Світлани Лещенко
— Прикро чути такі відгуки про своїх лікарів, особливо враховуючи реалії нашого сьогодення. І хоча редакція не розголошує прізвище лікаря, я його і так легко вирахувала. Мені хочеться вибачитися перед цією пацієнткою. Вона дійсно не заслужила такого ставлення до себе.
Водночас хочу звернутися до клієнтів нашого закладу. Рішення про приймання пацієнтів з температурою та підозрою на COVID -19 в окремому кабінеті назрівало дуже давно. Воно було прийняте керівництвом нашого закладу та району, враховуючи значні темпи поширення захворюваності на COVID -19 на нашій території.
Ми зробили це, щоб розділити потік пацієнтів та зменшити ризик для хворих з іншими соматичними захворюваннями занедужати на COVID -19. З точки зору епідеміології воно є правильним і єдиним можливим в даній ситуації.
(На момент виходу цієї публікації пацієнтів з підозрою на коронавірус уже приймали не в ізоляторі, а на другому поверсі поліклініки – Авт)
Щодо великої кількості хворих та черг, хочу зауважити нашим пацієнтам, що хворіє дуже багато людей, і не можна думати лише про себе. Я розумію і фізичний, і психологічний стан пацієнтів, які звертаються зараз з простудними захворюваннями.
Шановні пацієнти, не забувайте, що ви такі не одні, й інших людей ми також не виженемо, щоб прийняти вас без черги
Якщо ви почуваєтесь дуже погано, для цього є екстрена медична допомога, яку ви можете викликати, зателефонувавши на 103. В залежності від ситуації, вас доставлять або в інфекційне, або в приймальне відділення і нададуть невідкладну допомогу.
Я прошу з розумінням поставитися до моїх лікарів. Вони працюють зараз на межі своїх можливостей. Пацієнтів дуже багато, ми приймаємо всіх до останнього, в медичній допомозі ще нікому не було відмовлено.
Робочий день лікаря триває з 8.00 до 16.00, але були дні, коли пацієнтів було стільки, що ми приймали хворих до 19.30, до 17.30, без перерви на обід.
Як ви думаєте, чи легко оглянути до сотні пацієнтів за день в захисному костюмі, не випивши води, не пообідавши й, вибачте, не сходивши в туалет за цілий день, бо для цього потрібно повністю знімати захисний костюм, а потім знову одягатися? До того ж кожному лікарю на мобільний телефонує від 70 до 150 осіб щодня.
Лікарі хворіють, навантаження на здорових зростає. При цьому жоден з медиків не скаржився, не сказав мені, що він не буде працювати в таких умовах. Вони з розумінням поставилися до ситуації та виконували свою роботу.
І це при тому, що лікарі первинної ланки жодних доплат за роботу з хворими на COVID -19 від держави не отримують, бо наше міністерство вважає, що ми з хворими на COVID -19 не працюємо.
«Якщо є важкі пацієнти, лікарка працює зранку й до ночі»
Мешканка Домашлина, 65-річна Віра Макаренко, занедужала на коронавірус і потрапила в лікарню. Одужавши, зателефонувала в редакцію, щоб подякувати своєму янголу-охоронцю, лікарці терапевтичного відділення Наталії Кожем'яко.
Віра Михайлівна розповіла, що спочатку тиждень лікувалася вдома. Не знала, що коронавірус. Потім стало гірше, до підвищеної температури додалася діарея і страшенно крутило все тіло. Хоча кашлю й нежитю не було. «Швидку» викликала, коли вже від загального нездужання почала падати.
— Поклали мене у дитяче відділення, де зараз лікують від ковіду, — розповідає жінка. – Нас було п’ятеро: дві жінки з Корюківки, по одній з Прибині та Наумівки і я. Одна моя сусідка по палаті лежала під киснем.
Лікувала нас лікарка-терапевт Наталія Кожем'яко – людина з великої літери, яка декілька разів на день навідається і поцікавиться самопочуттям пацієнтів, кожного вислухає, хоч нас у неї було багато
Навантаження на лікарів зараз дуже велике, але такі фахівці, як Наталія Володимирівна, з честю несуть своє звання медиків. Якщо у відділенні були тяжкі пацієнти, Наталія Володимирівна затримувалася й до опівночі. А коли їй треба було зранку у справах їхати в Чернігів, то вже о сьомій вона обхід зробила.
А які ж уважні медсестрички й санітарочки! Як би їм не було складно й важко, але вони постійно підтримують хворих, мо', по сто разів на день заходять у палату, цікавляться, як ми й чи не треба чого.
Віра Макаренко каже, що хвороба далася взнаки. Піч витопить – і сил немає. Звична рутинна робота, яку жінка робила до цього, тепер вимагає значно більше зусиль. Тож закликає всіх не нехтувати масками, рукавичками й не покидати межі свого дому без нагальної потреби.
— Я й маску носила, й рукавички, але все одно десь підчепила вірус, — каже жінка. – Від цього ніхто не застрахований, але берегтися треба. Люди у віці нелегко переносять хворобу. Астматики, діабетики тощо — ще важче.
Я вдячна Наталії Володимирівні, яка витягнула мене, шістдесятип'ятирічну, з лещат ковіду. А тим, хто вважає коронавірус надуманим і поводяться безпечно, хочу сказати, що лікарня переповнена ковідними хворими, відділення забиті вщент, люди чекають місця, аби отримати лікування, а часто – врятувати життя.
Коронавірус – це не грип, а значно тяжча недуга.
Наталія Рубей, Сусіди.City
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.
