За яких обставин в Чернігові з’явилася єврейська громада? Який відсоток населення вони складали в ХІХ ст. та в зв’язку з чим змінювалася ця цифра? Чим займалися, де навчалися, з ким одружувалися? Хто з відомих євреїв народився саме в нашому місті та який слід вони по собі залишили в архітектурі, культурі, освіті? Де розташована місцева синагога? На ці та багато інших запитань ми отримаємо відповідь під час чергової зустрічі в рамках проекту «Чернігів — #МістоСили», що відбудеться в п’ятницю, 23 вересня. На екскурсію зацікавлених чернігівців запрошує місцевий історик-краєзнавець та гід Сергій Колотуша. Початок – 15.00. Тривалість – півтори-дві години. Важливо завчасно зареєструватися! Місце збору групи повідомимо зареєстрованим учасникам. — Коли в російській імперії формувалася «смуга осілості євреїв», за «Положенням про євреїв» 1835 р. до неї увійшла і Чернігівська губернія, — дещо вводить нас у цю тему Сергій Колотуша. — Після цього єврейська громада Чернігова почала швидко зростати. За звітом міської поліції, станом на 1850 р. з 6394 мешканців Чернігова 2741 осіб були євреями (42,9% населення). В документі зазначено, що євреї, крім ремісників, служать за наймом, торгують. Єврейський цвинтар у нашому місті діяв вже на поч. ХІХ ст. Були також синагоги та молельні будівлі. З цього та інших документів відомо, що деякі види ремесел у Чернігові в ХІХ ст. цілком перебували в руках у євреїв: шапкарі, ювеліри, годинникарі, сажотруси, мідники, склярі. А в занятті кравецтвом, чоботарством, столярством євреї переважали. Нарівні з християнами вони працювали мулярами, ковалями, слюсарями. Лише теслями, пічниками та пекарями були виключно християни. Ремеслами зазвичай займалися найбідніші євреї. Відомо, що в другій половині ХІХ ст. євреям Чернігова забороняли торгувати міцними напоями, купувати чи орендувати землю в сільській місцевості. Торгівлею займалися 26,7% євреїв, у тому числі – понад 180 жінок. Серед багатіїв відомі Зорохович, якому належав великий магазин залізних товарів, Халфін спритно торгував мануфактурою. У Ципіна та Уріна можна було купити меблі, килими та предмети розкоші. Відомий був магазин Гозенпуда. Ювелірними виробами займався Шлепянов. А серед жінок популярністю користувався магазин мадам Метрик-Данюшевської. Будівлі представників єврейської громади розташовувалися переважно на П’ятницькій та сусідніх з нею вулицях. Серед найбільш відомих громадських діячів можна назвати Ісаака Маркельса. Його батько, єврей-лахмітник Калман Маркельс виграв за державною лотереєю 200 тис. руб. У заповіті розпорядився щомісячно перераховувати 150 руб. на утримання єврейської богадільні. Цю справу продовжував його син, провізор Ісаак-Максим Маркельс. Під час екскурсії побачимо їх будинки, що збереглися на вулицях Чернігова. Іншим відомим благодійником у Чернігові був почесний громадянин міста Володимир Петрович Гутман, що пожертвував міській думі 35500 руб. на стипендії для учнів навчальних закладів Чернігова. І це лише маленька частина історії, яку будемо відкривати та пізнавати під час зустрічі в рамках проекту «Чернігів — #МістоСили». Він має на меті підтримку чернігівців, які працюють у сфері «людина-людина» (волонтерів, медиків, психологів, педагогів, соцпрацівників тощо) та популяризацію духовних скарбів Чернігова. Запрошуємо усіх зацікавлених! Реєстрація за тел.: 066-304-89-87 (вайбер), 097-087-00-10 (телеграм) чи листом на електронну пошту: victoriasydorova@gmail.com Джерело: 0462.ua
Последние новости
Навіть попри обстріли: на Чернігівщині люди повертаються в прикордоння, щоб зібрати врожай
За минулий тиждень 11 жителів виїхали з обстрілюваної прикордонної зони Чернігівської області. У 5-кілометровій зоні від кордону з рф продовжують залишатися трохи більше ніж...
На Чернігівщині 42 учасники НМТ склали хоча б один предмет на 200 балів
На Чернігівщині понад 93% зареєстрованих учасників взяли участь в національному мультипредметному тесті (НМТ) у 2025 році.Про це повідомив начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус.За його...
Уряд виділив 22 мільйони гривень субвенції на харчоблоки ще для двох навчальних закладів Чернігівщини
Уряд ухвалив чергове рішення щодо субвенцій на харчоблоки. Виділили кошти для Гончарівського ліцею – понад 8 мільйонів гривень, для Чернігівського ліцею №1 – майже...