З цим запитанням ми звернулися до Ірини Березинець, керівниці Центру підтримки малого та середнього бізнесу в Чернігові. На її думку, ситуацію без перебільшень можна назвати катастрофічною. «З такими викликами бізнес Чернігова ще не зустрічався. Близько 90% малого й середнього бізнесу опинилися на межі. ФОПи або вже закрилися, або закриються найближчим часом. Наймані працівники вже звільнені або втратять роботу зовсім скоро», — вважає громадська діячка.
Першочергове — відшкодування збитків і покарання мародерів
Пані Березинець розповідає, що загалом життя в Чернігові потихеньку налагоджується, деякі підприємці повертаються, а дехто і не залишав Чернігів, активно допомагав український армії, ТРо, включився у волонтерську діяльність. Багато хто служить у ЗСУ та захищає свою батьківщину. Перед тими, хто хоче відновити власну справу, постали дуже серйозні виклики, переважній більшості не впоратися з ними самотужки.
— У багатьох підприємців бізнес зруйнований в результаті боїв, обстрілів, нема ні приміщень, ні обладнання, ні транспорту, нема виробничих потужностей, нема на чому працювати. Постає питання про відшкодування збитків. Якою є процедура? В які терміни це буде відбуватися? На що розраховувати підприємцям? – запитує моя співрозмовниця.
Наступна гостра проблема, яку озвучує Ірина Березинець – про майно, яке було вкрадене чи розграбоване місцевими. У деяких підприємців є підстави підозрювати ТРо. Збереглися записи камер відео спостереження, є свідчення охоронців, співробітників, що винуваті зовсім не окупанти.
Пограбовані склади, офіси, винесли офісну техніку, меблі, готову продукцію, побутову хімію. Можна припустити, що у мародерів є якісь приміщення, де всі ці речі можна зберігати. Траплялося таке: зламали сейф, а грошей чи цінностей не знайшли, тому залишили екскременти. «На що ці злочинці сподівалися? На війну можна все списати?» — знову запитує Ірина Березинець.
За її словами, чернігівські підприємці вимагають, аби поліція оперативно реагувала на подібні заяви, фіксувала факти й проводила розслідування.
«Не можемо залишатися в ситуації невизначеності»
Якщо заглянути трохи у майбутнє, варто замислитися, чи планують повертатися додому ті люди, котрі зараз виїхали у більш безпечні регіони України та за кордон. Водночас, самі підприємці шукають більш безпечні умови для ведення чи відновлення бізнесу, перевозять своє обладнання. А куди ж тоді підуть їхні податки, хто буде наповнювати бюджет Чернігова?
Підприємці, які залишаються, вже не зможуть працювати так, як раніше. Зростає собівартість продукції, яку вони виробляють, чи послуги, яку надають. Це можна пояснити тим, що дорожчають усі складові (пальне, сировина, логістика тощо), збільшуються ризики. Тому підприємець зараз тричі чи навіть більше разів подумає: а чи мені це треба?
Ті, хто на свій страх і ризик повертається й планує відновлювати виробництво, стикається з неможливістю підключитися до електромереж. «Це завжди було складно, — зауважує Ірина Березенець, — але зараз стало ще гірше. Хто допоможе нам вирішити проблему? Без комунікацій працювати неможливо. Мають бути запроваджені спрощені процедури. Ми не можемо залишатися в ситуації невизначеності».
Серед пропозицій – запровадження вільної економічної зони
Підприємці озвучують проблему щодо кредитних коштів: важко сплати старі та складно отримати нові. Пропонують фінансовим установам подумати про відтермінування в першому випадку та запропонувати пільгові умови для бізнесу в другому. Наступна пропозиція – звільнення плати за землю (орендна плата та податок). Це те, що перебуває в компетенції органів місцевої влади. 
Ірина Березинець
«Моє підприємство надає бухгалтерські послуги. В березні та квітні ми працювали безоплатно для наших клієнтів, аби їх підтримати. Складно зараз усім. Але працювати безоплатно далі не можемо. У наших співробітників теж є родини, вони мають вчасно сплачувати «комуналку». Ми бачимо, як бізнес не справляється з цими викликами та закривається», — підсумовує пані Березинець.
Насамкінець розмови від імені малого та середнього бізнесу Чернігова вона запропонувала Президенту та Уряду розглянути можливість запровадження на території Чернігівської області вільної економічної зони для підтримки бізнесу. Цей крок має стимулювати відновлення та розвиток виробництва. Бо інакше підприємці не виживуть, — вважає експертка.
Що спонукає підприємців до дій?
Серед мотивів, які спонукають чернігівських підприємців відновлювати бізнес, не чекаючи закінчення війни в Україні, — відповідальність перед співробітниками, а також відповідальність перед клієнтами. Говорять і про необхідність сплачувати податки. Про це свідчать наші короткі інтерв’ю з підприємцями, які після перерви вже запрацювали. 
Наталя Савченко
Наталя Савченко, директорка міні-пекарні та кафе «Еклер»:
— Роботу міні-пекарні ми відновили в середині травня, адже розуміємо, що у жителів міста є потреба в хлібобулочних виробах. Люди повертаються в Чернігів, а в мікрорайоні 5 кутів ще не працюють магазини, де можна купити свіжу випічку.
Крім того, маємо певні зобов’язання перед нашими працівниками. Весь цей час вони залишалися без роботи, дехто виїхав, але деякі залишилися. Колектив у нас великий, близько 50 осіб, адже маємо декілька закладів харчування. Зараз для нас головне – запустити процес, сплачувати податки та заробітну плату.
На щастя, будівля, в якій розташовані наші заклади, не пошкоджена. Ми чекали, коли з’явиться світло та вода, бо це основне, що нас стримувало. Так, є складнощі з певними постачальниками, не всю потрібну сировину зараз можемо знайти та замовити, але будемо виходити зі становища. Борошно, яйця, цукор, вершки, масло — маємо, тож будемо працювати.
Ірина Позняк
Ірина Позняк, керівниця та засновниця дитячого садочка Монтессорі NIDO та центру дитячого розвитку «Дочки-Синочки»:
— Майже всі наші педагоги були в Чернігові та бачили все, що відбувається в місті. Ми вирішили відновити заняття, бо не всі сім’ї з дітьми виїхали, а малечі після того, що вони пережили, потрібна допомога. Та й батькам також. Ми зараз робимо більше акцент на арт-терапію, використовуємо Монтессорі-підхід і намагаємося створити умови, щоб нашим підопічним було безпечно та затишно.
Трохи важко, бо педагогам складно поки що діставатися на роботу і, звісно, важко морально після всього пережитого. Складно нам діставати матеріали для занять, ціни зростають. Втім, маємо надію тільки на найкраще! Дитячий садок Монтессорі NIDO постраждав сильно ще в перші дні війни, снаряд влучив у нашу будівлю – приватний будинок, маємо серйозні пошкодження.
Зараз вже працюють декілька центрів дитячого розвитку «Дочки -Синочки» в різних мікрорайонах Чернігова. Є групи повного дня, неповного дня, проводимо комплексні та індивідуальні заняття, готуємо до школи, є англійська мова, ранній розвиток. Будемо раді всіх бачити!
Яку допомогу у відновленні може надати місцева влада?
Про це з керівниками великого бізнесу цього тижня говорив начальник Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус. Як повідомляє сайт Чернігівської ОВА, він безпосередньо відвідав деякі машинобудівні підприємства, аби оцінити розміри шкоди, завданої військами окупантів.
— Ці підприємства важливі, вони дають робочі місця понад тисячі жителів. Тож маємо спільними зусиллями відновити хоча б основні напрями виробництва, — наголосив начальник ОВА.
Зокрема, працівники одного із заводів Чернігова нарахували понад 200 влучань по території в період бойових дій. Деякі цехи пошкоджені на 50%, деякі зруйновані повністю. Знищені покрівлі та шибки. Постраждало обладнання, зокрема, високоточне, і вже не підлягає відновленню. Наразі триває відновлення інженерних комунікацій, зокрема, електропостачання.
В’ячеслав Чаус запитав про проблеми. Серед головних, на що скаржилися керівники підприємств, — брак фінансових ресурсів. Один з напрямів діяльності Чернігівського машинобудівного заводу — виробництво шкільних автобусів. І деякі громади області досі не розрахувалися за автобуси, відправлені ще до 24 лютого.
Голова ОВА пообіцяв поставити перед Урядом питання про розблокування казначейських рахунків для розрахунків з підприємствами, що відновлюватимуть свою діяльність. Обіцяв сприяти в пошуку міжнародних донорів та профільних галузевих асоціацій для надання технічної підтримки. Він підкреслив, що керівництво області робитиме все можливе, аби підтримати місцевих виробників.
Чи підтримує В’ячеслав Чаус ініціативу підприємців щодо надання Чернігівщині статусу вільної економічної зони – сподіваємося почути відповідь від нього особисто вже найближчим часом.
Підготувала Вікторія Сидорова
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.
