З 14 по 16 травня у Чернігові проходив перший фестиваль монументального мистецтва «Перезавантаження». Організатори – спільнота Chernihiv Monumentalism та чернігівські музеї – художній імені Григорія ґалаґана та літературно-меморіальний імені Михайла Коцюбинського.
Свято відбувалося в декількох локаціях. Основна частина – в художньому музеї імені Григорія ґалаґана. В РАЦСі гості оглянули вітражі та архітектурні форми приміщення. А в літературно-меморіальному музеї Михайла Коцюбинського – унікальний монументальний твір «Криниця Коцюбинського», вирізьблений з сосни. Автор – Іван-Валентин Задорожний.
Також заходи проходили в Чернігівській дитячій художній школі та музеї сучасного мистецтва Пласт-Арт.
Монументальне мистецтво – це архітектурні твори, що поєднані з навколишнім простором: мозаїки на стінах будинків, зупинках, керамічні панно, вітражі тощо
Зустріч з авторами монументальних робіт
Гості фестивалю могли ближче познайомитися з ескізами, творами монументального мистецтва та деякими митцями, що їх створювали.
Зокрема, з Києва приїхала 92-річна художниця-шестидесятниця Галина Севрук. Її збірне керамічне панно «Давній Чернігів» раніше було частиною інтер’єру в готелі «Градецький». Виготовили його в експериментальній лабораторії на території Софії Київської. Під час реконструкції комплексу панно демонтували, наразі воно зберігається в художньому музеї.
– Усі мої роботи, які я робила в Києві, загинули. На жаль, я вже нічого не можу зробити далі. Мені боляче… але це життя, – сказала пані Галина.
Спогади про минуле
Художниця-монументалістка Надія Демченко, серед іншого, створила триметровий вітраж «Клятва Гіппократа», що розміщений в Чернігівській обласній лікарні. Також художниця розробляла ескізи та за ними декорувала мозаїкою багато автобусних зупинок у селах Чернігівщини. Деякі з них збереглися у чудовому стані, а частина – вже напівзруйновані.
– Над цією (показує рукою на макет зупинки в Пакулі. – Авт.) працювали з Миколою Ткачовим (художник, автор мозаїчного панно на Літньому театрі у Чернігові. – Авт.). Він наразі живе в Німеччині. Мозаїку на зупинці викладали півтора-два місяці. Микола ночував прямо біля неї в маленькому наметі. Поруч стояв ще один – з матеріалом. Я жила на квартирі у бабусі, щоранку йому молочко приносила тепле, – посміхається пані Надія.
Каже, що на таких виїздах пригод вистачало.
– Пам’ятаю, був кінець літа. Біля однієї зі стін зупинки літало багато мотилів, а потім гусінь як поповзе! Я її монголо-татарами називала, віником змітала, – згадує художниця, як «рятувала» новеньку мозаїку.
Надія Демченко живе у Чернігові. Має вдома невеличку майстерню, де й досі час від часу робить вітражі, картини та розписи.
Арт-майданчик, дискусії, фільми та музика
У дворику художнього музею гості фестивалю створювали власні мозаїки. З них організатори зробили «монумент-сад». Директор музею Юрій Ткач сказав, що вони залишаться у дворику на все літо.
Директор художнього музею Юрій Ткач та донька художника Олександра Саєнка – Ніна
Кожного дня працювала освітня та дискусійна платформи, де учасники обговорювали проблематику збереження та цінності монументальних творів середини ХХ століття.
По вечорах відбувалися тематичні кінопокази. Настрій сворювали чернігівські музиканти.
Після свята…
Засновниця Chernihiv Monumentalism, художниця й викладачка Олена Загребіна розповіла, що за три дні фестиваль відвідало близько 200 людей. Половина – гості з Києва, Запоріжжя, Дніпра, Ужгорода, Ірпеня тощо.
– Ми працювали напружено, тому реалізували майже все, що запланували. Деякі проєкти відклали на майбутнє через обмежений бюджет фестивалю, – сказала пані Загребіна.
Організатори вже нині розпочинають підготовку до наступного сезону фестивалю, який відбудеться за рік. Планують залучити ще більше гостей з інших областей.
Чернігів – поки перше та єдине в Україні місто, де пройшов фестиваль, присвячений монументальному мистецтву.
– Це визначна подія в масштабі України. Факт того, що вона відбувається на базі музею і має формат фестивалю, свідчить про те, що дослідження та збереження цього мистецтва відбуватиметься на зовсім іншому рівні, – сказав дослідник монументального мистецтва Леонід Марущак.
P.S. Виставку ескізів та робіт художників-монументалістів, серед яких і панно Галини Севрук, можна переглянути в художньому музеї імені Григорія ґалаґана до 14 червня. Представлено близько 60 експонатів. Серед них – унікальний ескіз 1920-х років відомого художника Олександра Саєнка. Його ім’я згідно з ухвалою ЮНЕСКО занесене до списку видатних діячів культури світу. На фестивалі була його донька – Ніна Саєнко.
Джерело: Газета "Деснянка", Наталія Найдюк
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.
