Думав, що знайшов роботу, а попав у банду
42-річного Олександра Оверченка, уродженця селища — Дігтярі, що на Срібнянщині, та 24-річного Максима Дожанка з селища Талалаївка поліція підозрює у скоєнні озброєних розбійних нападів на приватні домоволодіння на території Київщини та інших областей.
«Напади супроводжувалися знущанням і катуванням потерпілих. Крім того, зловмисники викрадали автівки, застосовуючи насильство до власників. Лиходіям інкримінують частину З статті 187 (розбій, поєднаний з проникненням у житло) та частину З етапі 289 (незаконне заволодіння транспортними засобами, поєднане з насильством, небезпечним для жипя чи здоров’я потерпілого)», — із офіційного повідомлення.
Олександр Оверченко рідко приїздив до Дігтярів, там у нього живе мама. Батько давно помер. Людина з таким іменем, прізвищем і по батькові значиться керівником і засновником громадської організації «Федерація сприяння розвитку спорту та рукопашного бою в Україні».
Максим Дожанок у 2018 році закінчив Національний університет біоресурсів та природокористування, факультет землевпорядкування. Спеціалізація геодезія, картографія та землеустрій. Проте роботу підшукував в охоронній фірмі. Його резюме і досі висить в інтернеті:
«Зріст 180 сантиметрів, вага 85 кілограмів. Займаюся спортом з раннього дитинства. Останні чотири роки — бойовим мистецтвом.
Кандидат у майстри спорту по джиу-джитсу. Маю зареєстровану зброю «Форт-12».
— 13 січня Максим народився, а 4 лютого його мама померла. їй було 19 років, — ділиться своїм болем 66-річна Ольга Дожанок з Талалаївки (жінку у селищі багато хто знає і поважає. Вона довгі роки працювала спеціалістом у місцевому РАЦСі). — У доньки дуже боліла голова. За чотири дні «згоріла».
Хоча донька була офіційно в шлюбі, я взяла опіку над онуком. Він на мене й досі мамкає.
11 років значилася опікуном. Навіть змінила його прізвище на своє. Доки не виникла ситуація, що біологічного батька могли позбавити батьківських прав. У нього по молодості було дві судимості. Отож сваха мене упросила відмовитися від опіки. Хоча фактично виростила внука я. І вчився він непогано. Коли прийшов час вибирати вуз, пішов туди, куди бали підходили. А міг і вище. Та те, що вже не був під опікою, позбавило пільг.
З батьком він спілкувався, їздив до нього. Батько й порадив йому свого земляка, який може допомогти з працевлаштуванням. Познайомив їх. Я того чоловіка не бачила і не знаю. Мені відомо тільки, що він майстер спорту.
Чоловік мій 17 років мучився. Одну ногу відрізали, потім другу. Треба ж було заробляти. Онук думав, що знайшов роботу, а попав у банду. Приїздить, я питаю: «Що ж ти там робиш?» «Ми або охороняємо, або захоплюємо». Я кажу: «Так це ж не охоронна фірма, а якась банда». Він каже: «Я пішов би звідти, та не все так просто». Згодом таки назбирав грошей, купив машину. І пішов. Міняв квартири. Та за ним слідкували чи то поліція, чи бандити. Дійшло до того, що ночував не у житлі, а у купленій євроблясі (авто з іноземною реєстрацією. — Авт ). У 2018 році на нього повісили напад на харківського поліціянта, якогось «шишку». Нібито він хотів його підірвати. Суд по цій справі ще тягнеться. Він мені повторював: «Мамо, я нічого поганого не зробив».
Коли його вперше затримували, вибили двері за 6,5 тисячі гривень. Чотири дні нам не повідомляли, де він. Його возили з мішком на голові, ламали кості, пекли чимось. Тричі пересаджували з машини в машину. Змушували, аби взяв злочин на себе. А потім сказали, що він сам до них прийшов. Він не підписав все, що йому загадували. Рік просидів у СІЗО. Випустили. Тепер знову хочуть злочини на нього повісити, вже в інших історіях.
Я не кажу, що Максим білий і пухнастий. Кулаки в нього гарні, і в школі міг побитися, і в компанії. Є в нього гріхи, хай відповідає за свої. А не так, як нині на нього все валять. Не знаю, чи він когось катував. А от що його поліція катувала, то точно. Оголосили в розшук, знеславили на всю Україну. Він не переховувався. Затримали його 8 липня в Києві в кафе. Вони сиділи з другом. 9 липня суд обрав йому запобіжний захід — два місяці тримання в СІЗО.
— Ольго Іванівно, а Оверченко в бігах?
— Кажуть, що його затримали на вулиці.
Валентина Остерська, «ВісникЧ» №28 (1835) від 15 липня 2021
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.
