Мова не про відомого американського актора Леонардо Ді Капріо, а про собаку-візочника. І її господарів, які не злякалися труднощів і дали своєму улюбленцю шанс на друге життя.
Компроміс
Знайомтеся – це Дік, за ветеринарним паспортом – Ді Капріо. Йому майже сім, ласкавий, дружелюбний, терплячий і грайливий. Порода – кавалер кінг чарльз спанієль. Пересувається на візку.
Господарі Діка – родина з Чернігова: Андрій і Світлана Зайченки та їхні троє дітей – Кирило, Дар’я і Данило.
– Цуценят цієї королівської породи вирощує наша сусідка, – розповідає Андрій Зайченко. – Моя донька їй з цим допомагала. У знак вдячності подарувала цуценя. Коли він у нас з’явився, Даші і Дані – двійнятам – було по десять років, старшому синові – сімнадцять.
Тоді Зайченкам довелося піти на компроміс, бо комусь більше хотілося кота, іншим – собаку. На сімейній раді вирішили – заведуть обох тварин.
– Майже в один момент у нашій квартирі поселилися нові хвостаті мешканці Дік і Муся. Це була така собі поступка, про яку ми жодного разу не пожалкували, – зізнається господар.
Кішка та собака разом росли і тепер – справжні друзі. Муся слідкує за порядком, не дозволяє власникам навіть голос підвищувати і всіляко оберігає Ді Капріо. Пес багато натерпівся, мужньо здолав біль і жодного разу не поскаржився на страждання.
Замість ніг – колеса
Діку був усього рік, коли той потрапив під колеса автомобіля.
– Все сталося миттєво, у нашому дворі. Я тільки встиг почути шум від шин. Сусід підбіг і каже: «Мабуть, це твого собаку збили…». Інший чоловік підніс травмованого, переляканого Діка на руках, – згадує Андрій Зайченко. – Я забрав його додому, викликав ветлікаря. А на ранок відвіз до ветлікарні, щоб зробити рентген. Обстеження показало – перелом хребта у двох місцях. Мені пояснили, задні ноги не функціонують, собака ніколи не стане на них. І порадили – приспати, тобто зробити евтаназію. Мовляв, так буде ліпше для всіх.
Родина Зайченків не змогла позбавити тварину життя. Вирішили боротися, дати другий шанс. Двічі собаку прооперували, ампутували хвіст, понад рік тривала складна реабілітація. Постійний копіткий догляд, який не припинявся ні вдень, ні вночі. Участь брали всі члени сімейства. А одразу після аварії Андрій навіть попросив на роботі двотижневу відпустку. Керівництво все зрозуміло і пішло назустріч.
Щоб собака міг як і раніше ходити та бігати, господар вирішив спорудити для нього візок. Готовий купити було надто дорого.
– Багато інформації почерпнув в інтернеті. Виявилося, це технічно не дуже складно. Потім до мене ще зверталися люди, аби поділився з ними досвідом, – каже чоловік.
Зробив креслення, розрахунки. Купив колеса, виготовив з металу каркас, ремінці та текстильну складову – зі старого дитячого візочка.
– Взагалі візки для собак-інвалідів роблять індивідуально, важливо врахувати зріст і вагу. Дік звик до своїх нових «ніг» напрочуд швидко. Поставили, зафіксували і – побіг! Він інколи в парку так ганяє, і котів зокрема, що спробуй наздожени! – посміхається власник. – На колесах пес бігає наввипередки ще й із сусідськими собаками і надихає оптимізмом людей. Навіть снігові перепони Дік долає швидко, наче на рідних лапах.
Незламний солдат
Відколи Ді Капріо сів у візок – став справжньою знаменитістю. У Чернігові таке побачиш нечасто. А зберегти життя тварині та виходити її – це вже вчинок, що заслуговує на повагу. Хоча Зайченки не вбачають у цьому нічого героїчного. Кажуть, зробили так, як їм підказало серце:
– Ми живемо у такі часи, що до людей інколи відносяться не по-людськи, а що тоді казати про тварин… Своїм прикладом ми показуємо: кожен заслуговує на другий шанс, турботу і любов. Як мовиться, рівень цивілізованості суспільства багато в чому залежить від того, як піклуються в державі про дітей, про людей з інвалідністю та про тварин.
Одразу після аварії дехто з чернігівців пропонували власникам Діка гроші, на ліки чи корм. Звичайно, така увага і підтримка приємні, втім родина справилася самотужки і тепер дякує усім, хто щиро переймався долею їхнього песика.
Надзвичайна жага до життя та вміння радіти йому за будь-яких обставин. Це все про улюбленця сім’ї Зайченків. По кімнаті собака пересувається, як незламний солдат, по пластунськи. У кутку стоїть його інвалідний візок. Окремо облаштовано місце для сну і відпочинку.
Найбільше Дік любить солодкі бублики і приносити господарям капці. Зайченкам, які відігріли його любов’ю, Ді Капріо віддячує феєрверком своїх собачих почуттів. А ще вчить їх усіх радіти кожній хвилині життя і ніколи-ніколи не опускати руки.
Лариса Галета, «Деснянка» №39 (826) от 1 жовтня 2020
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.
