Вухо – це орган, який постійно працює. Як стрес і війна впливають на стан слуху чернігівців?

Розмову про це ведемо з лікарем-сурдологом Чернігівської обласної лікарні Світланою Приходько. Вона — єдиний подібний фахівець, що веде прийом дорослих у нашому місті. Такий лікар є ще й для дітей. Раніше я не замислювалася про існування лікаря-сурдолога. Хоча це логічно: якщо у нас є вуха, ми чуємо, значить, бувають і порушення слуху. Не замислювала до того моменту, поки не почала відчувати шум у правому вусі. Травм у мене не було. Може, наслідок стресу? Нема болю, аби спонукати людей прийти до лікаря — Зниження гостроти слуху, проблеми зі слухом – саме це найчастіше спонукає людей звертатися до лікаря-сурдолога, — починає розмову Світлана Миколаївна. – А причин може бути багато. Найчастіше у молодих людей – вірусні інфекції. Особливо такі, як кір. — А ковід може призводити до таких наслідків? — Так, останнім часом науковці виявили, що ковід упливає на слух. У багатьох пацієнтів після ковіду погіршується слух. А от у більш зрілому віці до погіршення слуху часто призводять проблеми, пов’язані з судинами: гіпертонія, цукровий діабет. Генетика теж важлива. Схильність до враження слуху буває спадкова. Інколи ця особливість прослідковується через покоління. Бувають спадкові хвороби, як-от, атеросклероз, які виникають частіше в молодому віці та поступово впливають на точність слуху. Ті, в кого це сімейне, розуміють, що треба звертатися до допомогу. А ті, хто цього не знає, часто приходять у такій стадії, коли їм вже важко надати допомогу. Бо втрата слуху, на відміну від інших хвороб, не має інших проявів. Нема болю, що спонукає людей звернутися до лікаря. Тому приходять у такій стадії, коли буває вже запізно, коли важко вжити заходи, які суттєво покращать гостроту слуху. — Поясніть, будь ласка, на які симптоми нам варто звернути увагу? — По-перше, коли ви почали відчувати, що люди навколо погано розмовляють: тихо або не зрозуміло, не так, як повинні. Зверніться хоча би до лора, аби зрозуміти, що нема механічних проблем – типу сірчаних корків. Може бути дзвін у вухах. Часто його трактують як неврологічне захворювання, але це можуть бути і проблеми зі слухом. Частіше це буває у людей похилого віку. Починають заглиблюватися у неврологію, кардіологію, але не звертають увагу на слух. Бо людина цього може не помічати, особливо, коли вона має обмежене коло спілкування. Акустична травма виявляється не одразу — Зазвичай кажуть, що до гінеколога як до далеких родичів жінці варто завітати хоча би раз на рік прийти, до мамолога – раз на два роки, якщо нічого не турбує, раз на рік ми зазвичай робимо флюорографію. А чи є якісь поради — як часто відвідувати лора чи лікаря-сурдолога? — Ні, такого скринінгового обстеження немає. В основному – це за потреби. Скринінгове обстеження обов’язкове тільки для дітей на предмет втрати слуху. Якщо виявляють якісь проблеми, то вже вирішують, як бути далі. Втім, деякі професії вимагають обстеження. Якщо людина працює у галасі, якщо робота пов’язана з висотою. Якщо є проблеми – не допускають до роботи. Тому що це пов’язано з небезпекою. Людина сама має розуміти: щось не так, треба звернутися до фахівця. До речі, і сімейні лікарі не дуже добре розуміють, що є лікар-сурдолог. Не дуже добре розуміють нашу специфіку і відправляють до лора, хоча можна було би одразу — до сурдолога, щоб люди менше ходили по кабінетах. Особливо, якщо колись раніше у лора вже був, і той пише, що патології нема. — Які методи діагностики слуху доступні чернігівцям? — У нашій сфері існує декілька видів обстежень. У першу чергу, – аудіометрія. Показує «кількість і якість слуху», тобто які зміни є в середньому та внутрішньому вусі, у слуховій трубі. Є таксіметрія – золотий стандарт аудіології. В основному цих двох обстежень достатньо, аби зрозуміти загальну картину. Все необхідне обладнання для проведення цих обстежень ми маємо в нашій обласній лікарні. — Чи впливають стрес і війна на якість слуху? Чи спостерігаєте ви погіршення слуху у людей, які, приміром, пережили облогу Чернігова? — Якщо ви чули вибухи, і це було десь зовсім поруч, це дуже впливає. Це акустичні травми. Досить великий відсоток людей, які опинилися в таких обставинах, мають певні проблеми зі слухом. Виявляється така акустична травма не одразу, в основному людей турбує дзвін у вухах, коли вони побули під обстрілами. Але через деякий час виникає погіршення слуху. Стрес також впливає, але це має бути сильно виражений стрес. Гадаю, більше впливало та впливає те, що люди сиділи у підвалах — в холоді, за високої вологості, перемерзали. До того ж, у темряві. А слух – таких орган, який постійно працює. Тому такі умови – це велике навантаження. — Це можна якось виправити чи покращити ситуацію? — Після акустичної травми – досить погане відновлення. Це можна порівняти з ампутацією ноги чи руки. Це все доволі травматично. Якась частина клітин різко втрачається, і якщо не вплинути буквально в перші декілька днів, то відновлення доволі проблематичне. Вушна паличка — небезпечна — Чи можна порадити людям, які пережили облогу чи були в місцях, де велися активні бойові дії, щоб вони звернулися до фахівця для обстеження та профілактики? — Так! Вони мають звернутися до сімейного лікаря, пояснити ситуацію, і отримати направлення до лора чи сурдолога. — Світлано Миколаївно, які ще бувають види травм? — Сторонні тіла часто потрапляють у вухо. Це може бути вата з вушних паличок. Вона погано кріпиться, і коли люди чистять вухо, залишається ватка в середині, а в гіршому варіанті – травма барабанної перетинки від гострого кінця палички. Бувають травми у молодих мам. Коли грають з дітками, а ті хлопають біля вуха, і теж рветься барабанна перетинка. Тому навіть гратися треба обережно. Бувають травми у професійних спортсменів, які займаються контактними видами спорту. — Цікаво, а барабанна перетинка має здатність відновлюватися? — Якщо велика перфорація, то це вимагає оперативного лікування. Якщо не дуже – є вірогідність, що закриється самостійно. Але якщо травмувалися вушною паличкою – перфорація доволі велика. Доволі часто таке буває. — Тобто вушка паличка – небезпечний інструмент гігієни? — Так! Ці гігієнічні прибори були вигадані для тварин – для кішок і собак. Вони не призначалися для людей, бо у людей інша будова вуха. І часто ми не дістаємо сірку, а заштовхуємо до барабанної перетинки. — Невже від вушної палички варто відмовитися? — Так. Ми ж жили раніше без паличок. Справа в тому, що сірка виділяється, коли ми жуємо. Для того, щоб гарно виділялася сірка, ми повинні їсти яблука, капусту, моркву – це коли треба зробити багато жувальних рухів. І тоді сірка буде автоматично відходити, і не буде проблем. Якщо ми погриземо яблучко, морквинку, воно буде відходити самостійно. Чому у дітей маленьких нема такої проблеми? Вони багато жують. У середнього віку людей такі проблеми не часто виникають. Складно тим, у кого нема зубів. Зуби – важливі, ними треба займатися, аби був гарний акт жування. Бо інакше виникають пробки у вухах. Тому відвідування стоматолога для гарного слуху – обов’язкове. Космічні технології для слухових апаратів — Щоб покращити якість життя людей, їм пропонують слухові апарати. Їх теж підбирає лікар-сурдолог? — Це так. Причому гарні сучасні слухові апарати – цифрові, вони налаштовуються відповідно до слуху пацієнта. Самостійно щось підкручувати не потрібно. Налаштовувати має фахівець, аби людина комфортно чула. Основне правило в слухопротезуванні – двобічне слухопротезування. Тому що в житті у нас працюють обидва вуха. Ми розуміємо, звідки йде звук, і це стимулює мозок. У кожного вуха – своя зона обробки сигналу в мозку. Якщо людина користується слуховим апаратом на одне вухо, інше починає втрачати слух. Не тому, що вдягнули апарат, а тому, що вухо перестає відповідно працювати, зникає навантаження, мозок не стимулюється. І якась частина інформації не сприймається. Тому потрібно мати протезування на обидва вуха. І тоді буде якісне сприйняття. Якщо людина вчасно вдягнула слухові апарати, то вона чує майже так, як звичайна здорова людина. Можливо, раніше люди мали деякі сумніви, чи вдягати слуховий апарат. Але зараз ми говоримо про якість життя. Якщо навіть при незначній втраті слуху порушується якість життя, рекомендуємо користуватися слуховими апаратами, бо це комфорт, це можливість якісно спілкуватися, працювати тощо. — Чи є якісь державні програми, що допомагають чернігівцям отримувати ці слухові апарати безкоштовно? — Державні програми є. Якщо людина має інвалідність по слуху, то є можливість стати на безкоштовну чергу та отримати слуховий апарат. Черга немаленька, але за якійсь час ви його отримаєте. Раніше ми отримували певну кількість слухових апаратів щороку, зараз через війну та ковід стало трохи гірше. Вони доволі дорогі. Гарний апарат – від 15 тисяч гривень. Більш бюджетні – 9-10 тисяч. Є й такі, що коштують 130 тисяч, але там просто космічні технології, використовують штучний інтелект. Такий апарат може вчитися самостійно. Набирає звукову інформацію, підлаштовується. Має можливість самостійно оновлюватися через додатки. Сучасні навушники — шкідливі — Розкажіть, а сон і харчування якось впливають на стан слуху? — Не дуже. Людина повинна спати достатньо часу, щоб її нервова система була в порядку. Щодо харчування – солоні страви не корисні для слуху. На якість слуху більше впливає гамір і музика. Сучасні навушники, особливо ті, що вставляться просто у вухо, — шкідливі. Коли ми чуємо звук, то його сила у вушній раковині та на барабанній перетинці буде відрізнятися в десять раз. Тобто якщо чуємо на вулиці 100 децебел, у вусі буде 10 децебел. Якщо ж вставляємо навушник у вухо, то ці 100 децебел – на барабанній перетинці. Якщо довго користуватися навушниками, це досить погано впливає на слух. Часто призводить до незворотних змін у слуховому апараті. Цифрові носії мають поганий момент – вони можуть підвищувати гучність майже до безкінечності. Буває, ви стоїте поруч з людиною у навушниках, і чуєте, що там грає. А людина не розуміє, що це занадто голосно. Вона адаптується. — Якщо брати умовно населення Чернігівщини за 100%, то скільки людей мають порушення слуху? — До війни вважалося, що загалом 12-15 % популяції мають певні проблеми. Зараз цей відсоток збільшився, гадаю, через війну буде десь до 20-25 %. — Дякую за розмову! Вікторія Сидорова, фото авторки Джерело: 0462.ua