Вони просто намагаються відновити своє життя: продовження історії Ходаків

Родина пенсіонерів, що втратили все майно, нажите за 30 років. Ми вже розповідали про них. Олександр Петрович та Тамара Василівна Ходак із Трисвятської Слободи постраждали від окупантів. Їхній двоповерховий будинок, який будувався руками господаря, перетворився на купу сміття, а машина – на великий млинець. Та сім’я не здається, і продовжує відновлювати своє житло. Ми побували у них вдома, та дізналися як просувається відбудова. «У нас уже є успіхи,» — розповідає Олександр Петрович, — «є покрівля, благодійники поставили 2 дверей та 4 вікна, вдалося вивести стіну із підвалу, викласти веранду та фронтон». Колишні колеги чоловіка з будівництва побачили, що родина шукає майстрів, які виконають роботу за невелику плату, і вирішили допомогти безкоштовно. «Спочатку було два муляра, наступного дня вже три. Вони нічого не брали за роботу. Ще у 07:30 темно, а вони вже приїхали працювати, і робили до темна. Вони допомогли стіну докласти, цегляною кладкою виклали веранду, яка тепер буде кухнею, та фронтон. Також хлопці допомагали і сусідам, але тепер вони в складі ЗСУ на сході країни» — розповів Олександр Петрович. Крім цього сім’ї допомогли і закордонні компанії. Представники данської організації DRC надали та встановили вікна і двері, також накрили дах. Нідерландська благодійна організація теж надала родині двері. Ходаки дуже вдячні кожній організації, та голові громади Андрію Головачу і старості села Наталії Ковшун за те, що вони завжди намагаються звести родину з волонтерами. Продовжують допомагати і місцеві організації, наприклад, «Дах-Чернігів» кілька разів надав родині цемент, а «Бо Можемо» допомогли з робочою силою. «Коли нам робили покрівлю, я запитав чи можуть працівники допомогти зі стропильною частиною над майбутньою кухнею. Вони відмовилися робити безкоштовно, тому я запитав скільки це коштуватиме. Виявилося, що їм потрібно було заплатити 12 000 грн, а це дуже дорого. Волонтери із «Бо Можемо» дуже швидко відгукнулися, зробили цю роботу безкоштовно за два дні, ми дуже їм вдячні» — говорить Олександр Петрович. Волонтер Об’єднання добровольців «Бо Можемо» Ігор Коваль, який допомагав родині, прокоментував їхню ситуацію. Він говорить: «Успіхи доволі суттєві. В них уже за допомогою інших благодійників є дах, вікна, двері, коробка закрита. Вже можна перейти до внутрішніх робіт. Відбудова йде в хорошому темпі, враховуючи, що вони двоє пенсіонерів, деякі взагалі нічого не роблять. Хотілося б, щоб уже наступної зими вони жили вдома. Своїми силами вони навряд зможуть зробити все, а от за допомогою благодійників – можливо. За потреби, ми й надалі будемо їм допомагати». Чоловік та дружина також не сиділи без діла, постійно працювали над будинком, та самі почали виводити стіну з підвалу. Олександр Петрович був муляром, а Тамара Василівна – підсобником. До холодів вони кожного дня приїжджали працювати, щоб скоріше заселитися у власний дім. Відключення електроенергії значно уповільнило процес відбудови. «Темніло дуже рано, і хлопці не могли нормально працювати без світла. Та й вдень без нього сильно не попрацюєш, адже не можна увімкнути інструменти. Нас виручало те, що в сусіда сонячні панелі, тому іноді користувалися його електрикою, але в похмурі дні було й таке, що акумулятор розряджався повністю» — розповідає Тамара Василівна. Крім цього, відключення електроенергії вплинуло навіть і на здоров’я чоловіка. «Коли ставили вікно, не було світла, тому я взяв у іншого сусіда генератор. Якраз пройшов дощ, потім усе замерзло, і знову почало розтавати. Ми все зробили, я відніс сусіду генератор, і коли вийшов під хату, та став на верхню сходинку, лід під ногою поїхав, і я всі 6 сходинок порахував своїми ребрами. Потім 3 тижня відлежувався» — розповідає пенсіонер. «Він сказав що то Боженька велів нам відпочити, бо ми дуже розігналися» — додає Тамара Василівна. Наразі родина знімає квартиру у Чернігові, сплачує тільки за комунальні послуги. Ходаки дуже чекають весни, щоб повернутися додому, та більше працювати. «Ще дуже багато роботи потрібно виконати, щоб тут можна було жити. Треба укріпити стіни, утеплити хату, адже дірки наскрізні в стіні, поштукатурить, зробити опалення, електрику, грубу, стелю, підлогу, воду, каналізацію, і так далі. Це все дуже потрібно, але дорого. Також хочемо реставрувати котел, щоб він тримав тиск, адже новий коштує від 24 000 грн.» — розповідає Тамара Василівна. Олександр Петрович та Тамара Василівна навіть вирішили яке планування матиме їхній будинок. Господарка розповідає: «На місці напівкруглої веранди у нас тепер буде кухня, далі, за дверима буде вітальня, у ній стоятиме диван для гостей, адже ми дуже любимо, коли до нас приходять гості, а далі розміщуватиметься спальня, у ній хочемо відновити залишки каміну, для затишку.» Родина Ходаків дуже позитивно налаштована, і планує вже зустріти наступний Новий рік у своєму домі, але без нашої допомоги вони не впораються. Тому ми знову звертаємося до всіх небайдужих, хто має можливість, допомогти коштами цій родині. Картка для допомоги: Ходак Тамара Василівна: ПриватБанк 5168 7554 4092 1175. Контакти: — господар будинку Олександр Петрович Ходак тел. 050 5509865 — волонтер ініціативи «Бо Можемо» Ігор Коваль тел. 093 2527566 Джерело: 0462.ua