Висока вода в Десні оживить флору і фауну Чернігівщини

Пік повені цього року сягнув на 651 см над нулем поста, що викликало певні зміні у флорі та фауні Чернігівщини. Багато хто помітив велику кількість комарів та мошок у місті. Це один із наслідків найбільшого за останні роки розливу Десни. Як вплине цьогорічна висока вода на флору і фауну Чернігівщини? Яких наслідків очікувати? Про всі деталі впливу цього явища ми розпитали завідуючого кафедри екології та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка Юрія Карпенка. Пане Юрію, цьогорічний розлив Десни один з найбільших за останні роки, як він вплине на флору і фауну Чернігівщини? − Цьогорічне водопілля на Десні – це досить гарний варіант для природної екосистеми заплав. Насамперед, ті види рослин, які є в заплаві можуть витримувати певне затоплення на два-три місяці. Це дає можливість потрапляння додаткової вологи, біогенних речовин, а також наповнення озер проточною водою. Риба зможе заходити на заплавні озера і нереститися. Також корисним є для водоплавних птахів велике плесо та для їхньої кормової бази. А в цілому наші поліські річки мають одну особливість – вони завжди мали водопілля. Тобто вони завжди на весні мали підвищення рівня води, враховуючи, що це річки снігового живлення. Дерева та кущі, які є у заплаві, верби і тополі, витримують підняття рівня води, їхнє коріння може утворюватися на стовбурах на рівні тримання води. Тобто, коли вода спадає, можемо бачити деякі види вербових, які мають молоде коріння, внаслідок того, що вони деякий час були під водою. Як розлив вплине на нерест риб? Розлив стане сприятливим фактором для рибалок чи навпаки? − Для іхтіофауни Десни це досить позитивний фактор, тому що риба, яка нереститься у заплавних водоймах і піде знову в річку, залишить кормову базу для мальків, які утворилися. Це сприяє зарибленню і Десни, і заплавних озер. Тобто для наших рибалок для хороший сигнал – риби стане більше, але не відразу, а так би мовити на перспективу. А зараз, коли об’єм води в річці більше, ніж зазвичай, і коли для риби вдосталь природного корму, активність риби під час риболовлі може бути навпаки доволі низька. Скільки часу потрібно, щоб риба від ікринки набула, так би мовити, свого нормального розміру? Іншими словами, якщо цього року буде великий нерест, то коли рибалкам очікувати на збільшення кількості вже дорослої риби? − Для кожного виду риб потрібна своя періодика. Але я візьму рибу, яку всі добре знають, − це короп. Наприклад, короп нереститься на третій-четвертий рік. Самка коропа може відкладати до півтора мільйона ікринок. Цей процес відбувається з кінця квітня на початку травня, що потрапляє на водопілля. Зрозуміло, що дорослій рибі, яка спроможна нереститися, необхідно три-чотири роки готуватись. А з ікринки до малька проходить від чотирьох днів до тижня, якщо брати конкретно цей вид. Якщо розглянути інші види хижих риб: щука, окунь та інші прісноводні – вони мають інші строки відкладання ікри, що починаються з кінця березня до квітня. Тобто кожен вид риби має свої хронологічні періоди, які припадають на їх кормову базу та рівень води, можливості рибам далі існувати та харчової бази заплави. Взагалі, як зміна клімату, на вашу думку, вплинула на кількість води у Десні? − Якщо говорити про кліматичні зміни, то вони впливають насамперед на падіння води, що спостерігалось у минулих роках, коли рівень води у Десні, особливо у літній межень, дуже різко та катастрофічно падав. Щодо весняного водопілля, позитивним є те, що рівень води піднявся і ті джерела, які були замулені або засохлі, теж можуть пробудитися. До того ж корисним є те, що водопілля сприяло розмноженню комарів і мошок, які людям дошкуляють, але для природи – це частина кормового ланцюга, тобто їжа для птахів, плазунів та земноводних. Що, на вашу думку, є основною причиною такого великого розливу цього року? − По-перше, на верхів′ї Десни була достатня кількість снігу, який танув поступово. По-друге, це холодна весна та рясні дощі. Наші Поліські річки, зокрема Десна та Снов, є річками дощового та снігового живлення. І ці всі показники опадів сприяли тому, що рівень води досяг таких показників. Який рівень забрудненості води у річці Десна, і як людська діяльність зараз впливає на цей рівень? − Вплив завжди є, був і буде. Бо на Десні знаходяться і міста, і селища. Люди часто використовують заплави та саму річку для своїх господарських потреб: напування худоби, для сінокосів та пасовищ. Позбутися цього впливу неможливо зараз. З іншого боку, відсутність очисних споруд, відсутність дотримання норм водоохоронного законодавства приводить до того, що частина водоплавних територій розорана. Це призводить до того, що часточки ґрунту, пестициди та мінеральні добрива та інші хімічні речовини, які використовуються у агровиробництві, потрапляють у воду, тим самим сприяють цвітінню води та можуть впливати на водні організми. Це впливає на якість води, погіршує її показники, через що ікра може просто пошкоджуватися або руйнуватися. Чи з′явилася вже вода у колодязях, бо багато де зникає, навіть під Черніговом? − Минулого року була критична ситуація з водою у колодязях. А цього року вода з′явилася не тільки у колодязях, а ще й у погребах та льохах. Тобто фактично рівень ґрунтових вод піднявся у наслідок водопілля. Подивимося, як швидко вода буде спадати, і тільки приблизно під кінець червня буде чітко видно наскільки рівень води у колодязях буде триматися. Джерело: 0462.ua