Анатолій Андрєєв вже кілька років не проводить операцій. Проте допомагає своїм досвідом у поліклінічному відділенні чернігівської обласної лікарні. У медичному закладі — він один із старожилів, працює з 1977 року, розповідає Час Чернігівський.
"Сюди приїхав на курси, 3 місяці пропрацював. Завідуючий відділенням пропонує залишитися тут в лікарні на посаді нейрохірурга і з 1977 року я досі працюю", — розповідає Анатолій Андрєєв, лікар-нейрохірург, Заслужений лікар України.
За свою практику лікар витягнув «з того світу» багатьох людей. Бувало, що надскладні операції доводилося проводити щоденно з виїздами в райони.
"Операції йдуть на тисячі. Якщо у нас і зараз, і тоді було вдень по 2-3 операції. Тільки планові. А ургентна хірургія – це травми голови, хребта, мозку, дуже часто. Як починалося літо — епідемія пірнальників, які ламали шиї. Це дуже складна патологія".
Досі в пам’яті лікаря неймовірний випадок, коли у Мені врятували дитину, на яку впала бетонна перемичка.
"Вона хлопчику знесла половину лоба і скроневу ділянку. Шкіра назад, кістки нема, зверху тільки така шапка мозку. Ми разом з анестезіологом виїхали у Мену. Оперували вночі, а на ранок виїхав реанімобіль, забрали в дитячу лікарню і життя врятували. Його виходили. Він живий", — говорить лікар.
Згадує і випадок з лісорубом, якому гілка пробила голову.
"Привозять в лікарню, а з голови стирчить кусок дерева. Оперуємо, видалили, все добре. Чоловік живий. Через кілька років зустрів мене у місті, привітався", — пригадує Анатолій Андреєєв.
Днями Анатолію надали звання «Заслужений лікар України». Каже, поки є сили допомагатиме своїм колегам та пацієнтам. Був приємно здивований відзнакою, бо "заслуженого" рідко дають таким, як він лікарям, які не займають високих посад.
Автор: журналіст Юрій Михуля
Джерело: 0462.ua
