Уламки зупинились в сантиметрах від хреста: історія обстрілу чернігівського Дому молитви

Росія намагається знищити українців: нашу історію, нашу культуру, нас самих. Це факт (хоча, здавалося б, такого не мало бути у XXI-му столітті). Нещодавно ми вже розповідали про те, що ЮНЕСКО (Організація об’єднаних націй з питань освіти, науки і культури, — прим.) внесла 15 чернігівських культурних об’єктів до переліку пошкоджених культурних пам’яток України. Одним з таких об’єктів став Дім молитви ІІ Чернігівської церкви християн-баптистів, що розташований на вулиці Льва Толстого, неподалік Троїцького монастиря УПЦ МП. Ми з’їздили до Дому молитви та поговорили з очевидцями подій про те, що приніс «руській мір» чернігівським баптистам. Хрест встояв, а люді врятувались дивом Зараз, якщо їхати по вулиці Толстого досить швидко й не придивлятися, можна взагалі не помітити наслідків влучання. Але якщо зупинитися, то помітні «пробоїни», та й вікна тут вставили не всі та не усюди. 6 березня 2022-го року у будівлю був прямий «прильот». При цьому у цей час тут ховалися люді: -  Тут, у підвалі,  знаходилися більше  20 людей. Слава Богу ніхто не постраждав. Дехто пішов чистити зуби на другий поверх, але туалет та умивальник з іншого боку – туди не долетіло. Якби у коридорі були б люді, могли б бути жертви, — згадує молодіжний керівник Дому молитви ІІ Чернігівської церкви християн-баптистів Володимир Рябець.   Ворожий снаряд прилетів прямо у молельну залу: пробив стіну, «виніс» батареї опалення та звукопідсилюючу апаратуру, а уламки пробили стіну за кілька сантиметрів від хреста. -  Саме влучання пряме в нас було одне – шостого березня, але потім протягом місяця бомбардували промзону поблизу. І те, що не добило шостого, добило потім вибуховою хвилею: наприклад, в нас вікно було надламане, а вибуховою хвилею його виламало, — каже заступник голови чернігівської християнської місії «Милосердя та духовного відродження» Роман Бевз. Як згадує Роман Бевз, у підвалі у ті дні ховалися не тільки прихожани Дому молитви, а й звичайні чернігівці, адже приймали усіх. На гору не ходили – молилися прямо у сховище.   -  Після влучання довелося відключити опалення, бо все було пошкоджене. Тож більшість людей, які ховалися у підвалі, виїхали. Залишилося, здається, людей 7, які тут перебували протягом усього часу. У першу неділю після «прильоту» ми зібралися у маленькій залі на недільне богослужіння, — розповідає Роман Бевз. Після 20-го березня, коли на Толстого зникло світло, церковники поставили генератор та допомагали місцевим заряджати телефони. Тоді ж, у березні, почали розбирати завали: закривали вибиті вікна, прибирали воду з підлоги…. -  Напочатку квітня ми завезли сюди трохи гуманітарки, тут її зберігали та роздавали людям, — говорить Роман Бевз. Пізніше тут продовжували роздавати гуманітарку: крім їжі чернігівці могли отримати одяг та побутову хімію.   Відновлення – за власний кошт Збитки, які росіяни завдали церкві, ще повністю не пораховані. Але навіть за найскромнішими підрахунками виходить не менше 1,5 мільйони гривень: -  Ми зараз міняємо тільки вікна – виходить біля мільйону гривень. Загальну калькуляцію не робили, але, загалом, збитків нам завдали, щонайменше, на півтора мільйони, — розповідає  Роман Бевз. Не дивлячись на те, що Дім молитви перебуває у переліку пошкоджених об’єктів культури ЮНЕСКО, це ніяк не впливає на саму роботу церковників: відновлюють будівлю вони за рахунок прихожан та небайдужих: -  Допомагають віруючи, шукаємо людей, які можуть допомогти: була невеличка допомога від Всеукраїнського союзу баптистів (офіційно організація зветься «Всеукраїнський союз церков євангельських християн-баптистів», — прим.), трішки люді особисто допомагали. Приїжджали допомагати у відновленні з Одеси, Луцьку та інших регіонів.  Від держави точно нічого не було, — говорить Володимир Рябець. У планах – продовжувати ремонт, кінця якому не видно: -  На ремонт потрібна пристойна сума грошей. Вітраж ми не робимо, бо це не критично. Треба змінювати опалення (цієї зими ми щось позварювали, підкрутили, підвертели, щоб воно працювало, але все-одне треба змінювати). Плануємо все відновити десь за рік, але ми майже все робимо власними силами, тож наскільки швидко це буде – складно сказати, — ділиться планами Роман Бевз. 15 об’єктів, які ЮНЕСКО внесло у перелік пошкодженої культури Чернігова – далеко не повний перелік того, що постраждало. Наприклад, як на розповіли у Департаменті культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОВА,  уламками снарядів побиті південна та південно-східна стіни Троїцького собору (того самого з якого ще наприкінці березня мала виїхати УПЦ МП) та побитий вхід до Антонієвих печер та пошкоджений обеліск на могилі невідомого солдата на Болдиній горі. Відновлювати пошкоджене Україні доведеться ще довго (й, на жаль, не все вдасться відновити). Віримо у перемогу України! Після неї допомогти відновленню мають російські репарації. Джерело: 0462.ua