Україна першою у світі отримає на озброєння новітні ЗРК IRIS-T. Що відомо про ці системи

Найближчими тижнями Україна стане першою країною у світі, на озброєння якої надійде найновіший зенітно-ракетний комплекс IRIS-T (SLM). Очікується, що він суттєво підвищить можливості щодо знищення літаків, вертольотів, безпілотних літальних апаратів, крилатих та балістичних ракет. РБК-Україна зібрало все, що відомо про найновіший зенітно-ракетний комплекс. Характеристики Розробка системи протиповітряної оборони IRIS-T завершилася лише у 2014 році, і досі про неї порівняно мало достовірної інформації. Достеменно відомо, що це свого роду конструктор, з компонентів якого замовник може скласти саме те, що потрібно. Тому характеристики дітища німецької компанії Diehl Defence краще розглядати відносно окремих елементів. Ракета Ракета IRIS-T має керований вектор тяги, який забезпечує більшу маневреність, внаслідок чого ракета витримує навантаження до 60G. Це означає, що мета з навантаженнями вдвічі нижче не зможе ухилитися від неї. Для порівняння, винищувач не може маневрувати з перевантаженнями понад 9G. Інфрачервона головка наводить її на ціль, яка випромінює тепло. Сама ракета нічого не випромінює і не виявляє своєї присутності. А так звана система пам'яті здатна відрізняти теплові пастки від справжніх цілей. Ракета IRIS-T може пролетіти відстань до цілі у 40 км, але головка самонаведення захопить ціль лише з відстані 20 км. Радар Особливість системи IRIS-T (SLM) полягає в тому, що вона працює з різними радарами і може отримувати дані не тільки від того, яким комплектується. Основним сенсором є система CEAFAR GBMMR з 3D-радаром з активними фазованими антеними гратами. Також може застосовуватись німецька TRML-4D (Hensoldt), яка виявляє цілі на відстані до 250 км. Крім того, система сумісна з норвезькими радарами Giraffe 1X, AMB або 4A від Ericsson/SAAB, а також французьким Ground Master 200 MM/C (Thales). Який саме радар буде в комплектації IRIS-T для України, поки що невідомо. Але в будь-якому випадку всі вони працюють на 360 градусів, що дозволяє одночасно атакувати кілька повітряних цілей за будь-яких погодних умов. Імовірно, системи для України будуть комплектуватись саме німецькими радарами TRML-4D. Як заявляє виробник, він здатний у режимі реального часу відстежувати понад 1500 цілей. На відстані 250 км радар вже виявляє літак, а на 120 км вже супроводжує ціль та наводить ракети. Основні характеристики ППО IRIS-T SLM: дальність — 40 км; висота запуску ракети — до 20 км; 8 ракет у пусковій установці; сумісність з іншими ППО країн НАТО; вертикальний запуск ракет; кут огляду радара — 360 градусів. Хто вже має системи IRIS-T На сьогодні відомо про виробництво модифікацій середнього та малого радіусу. На відміну від IRIS-T SLM, варіант SLS збиває повітряні цілі на відстані до 25 кілометрів. Єдиним оператором системи малого радіусу є Швеція. Щодо системи SLM, яку отримає Україна, то Німеччина раніше давала дозвіл на експорт лише до Єгипту, але вони ще не надійшли замовнику. Тобто фактично випробування у бойових умовах новітньої зброї відбуватимуться саме в Україні. На озброєння німецького Бундесверу системи IRIS-T SLM було формально прийнято у 2017 році, але досі армія не отримала жодного зразка. IRIS-T SLM vs NASAMS Німецькі комплекси IRIS-T SLM середньої дальності та американські NASAMS дуже схожі. Вони використовують ракети класу "повітря-повітря" як зенітні, ефективні проти літаків та крилатих ракет, а також мають аналогічну дальність та висоту ураження цілей. Але оскільки NASAMS є більш ранньою розробкою, то є й суттєві відмінності. Зокрема, вони використовують ракети як з інфрачервоним, так і радіолокаційним наведенням. Його ракети летять зі швидкістю до 1000 метрів на секунду і коштують від 700 000 доларів проти 430 000 доларів за ракету для IRIS-T. При цьому, як правило, у системі NASAMS застосовуються радари, які за дальністю виявлення цілей поступаються німецьким. Тому стандартна батарея має відразу 8 радарів, тоді як батарея IRIS-T — лише один. При вартості 30 млн доларів комплекс NASAMS може закрити площу 362 000 квадратних кілометрів і збити одночасно 72 цілі. IRIS-T вартістю 140 млн євро закриває площу 196 квадратних кілометрів і збиває одночасно 24 цілі. Хоча на сьогодні немає достовірної інформації про бойове застосування обох ЗРК, тож порівнюватимуть їх ефективність уже в Україні. Коли Україна отримає IRIS-T Речник командування Повітряних сил Юрій Ігнат сьогодні в ефірі одного з телеканалів нагадав, що Україна стане першою країною у світі, яка отримає на озброєння новітні комплекси IRIS-T. "Фахівці, які їх використовуватимуть, вже набувають певного досвіду, певне навчання проходять. З нетерпінням чекаємо, щоб посилити нашу систему ППО, хоч невеликої кількості цих комплексів, але чекатимемо великих поставок", — зазначив він. У вересні міністр оборони Олексій Резніков говорив, що українські військові вже завершують навчання. Це дозволяє сподіватися, що перший комплекс надійде найближчим часом. До цього німецька сторона обіцяла поставити дві батареї до кінця цього року. Про терміни нещодавно говорила і його німецька колега Крістіне Ламбрехт. Під час візиту до Одеси на початку жовтня вона уточнила, що перший ЗРК буде надано найближчими днями, тобто у жовтні. "Ключовий момент зараз полягає в тому, щоб ці ракетні атаки, які націлені проти цивільного населення і використовуються для залякування та вбивств, щоб з цими повітряними атаками можна було боротися", — додала вона. Надії на Німеччину Оскільки Німеччина має передові розробки в галузі сучасних озброєнь, Україна особливо сподівається на поставки. І завжди гостро реагує, коли Берлін намагається пояснити свою пасивність необхідністю витрачати багато часу на підготовку українських військових. У вересні канцлер Олаф Шольц вже заявляв, що німецька зброя відіграє велику роль у контрнаступі на півдні та сході. Зокрема установки Gepard, гаубиці PzH 2000 і ракетні системи залпового вогню. Однак, як наголошує Україна, в умовах війни допомоги не може бути достатньо і продовжує також наполягати на постачанні танків. І поки це питання все ще залишається в глухому куті, міністр оборони Олексій Рєзніков намагається домогтися гарантій хоча б у захисті українського неба. Сьогодні на зустрічі з головою комітету Бундестагу з питань оборони він натякнув, що чекає на конкретні зобов'язання. "Була тепла і дружня розмова з нашим партнером з Бундестагу Марі-Агнесс Штрак-Циммерманн, головою комітету з питань оборони. Я з нетерпінням чекаю на продуктивну дискусію, яка принесе практичні результати, включаючи зобов'язання щодо зміцнення українського ППО", — зазначив він. Джерело: 0462.ua