У Деснянському суді Чернігова розглядається справа за так званою “сепаратистською статтею”, так спрощено називають п.1. ст.110 Кримінального кодексу України. В аналізі вироків судів першої інстанції, зробленому Харківською правозахисною групою йдеться, що серед підсудних за цією статтею найбільше фігурують розповсюджувачі сепаратистських видань та дописувачі у соціальних мережах. Протягом 2014-2019 р.р. було відкрито близько тисячі кримінальних проваджень за цією статтею, судами першої інстанції прийнято понад 500 вироків. Чи належить до цієї групи підсудних чернігівка, яка фігурує у кримінальній справі № 750/2292/22, занесеній до Єдиного державного реєстру судових рішень, чи здійснила вона навмисні дії з метою зміни кордонів України та чи здійснювала публічні заклики та розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій – покаже подальший розгляд справи.
Обвинувачена у розмові з журналістом категорично відмовилась від розповсюдження своїх персональних даних, тож будемо називати її Олена.
Олена має свою життєву передісторією, яка частково пояснює нинішні події.
Третього березня 2022 року вона стала випадковим свідком попаданя бомби у житловий будинок на вулиці В'ячеслава Чорновола та загибелі десятків чернігівців. Її подальші дії спричинили кримінальне провадження, матеріали якого наступного ж дня були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань . Обвинувальний акт у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 110 КК України, надійшов до Деснянського районного суду м. Чернігова 25 травня та був переданий на розгляд судді Наталії Лямзіній.
На перших хвилинах засідання 2-го серпня захисник підсудної Михайло Дворніченко заявив клопотання про проведення психоневрологічної експертизи, оскільки його підзахисна лікувалась у психоневрологічній лікарні, але під час досудового розгляду експертизу не було проведено. Але обставини справи вимагають залучення експертів з експертними знаннями для з'ясування її підсудності на даний момент.
Далі склалася рідкісна ситуація, коли захисник та прокурор висловлювали єдину думку. Прокурор Сергій Домашенко повідомив, що йому надійшла довідка про те, що підсудна проходила стаціонарне лікування в КП “Чернігівська психоневрологічна лікарня” з діагнозом шизоїдний розлад особистості з галюцинаторними компонентами. Однак засідання можна розпочати розглядом обвинувального акту з подальшим обговоренням клопотання.
Прокурор зачитав обвинувальний акт, що базувався на положеннях Конституції України, та скоромовкою повідомив про деякі обставини справи.
Як виявилося, підсудна 4 березня 2022 року переслала відео з мобільного телефону 093 … міському голові Владиславу Атрошенку на належний йому телефон 050 … , у доданому повідомленні вона згадувала ім'я Владислав і розмістила заклик вчинити так само, як мер Конотопу, який нібито домовився про здачу міста окупантам. "Люди будуть вам вдячні", — йшлося у її повідомленні.
Оскільки ст. 110 є у підслідності Служби безпеки України (СБУ), то це повідомлення було розцінено відповідними органами як “навмисні дії, вчинені з метою зміни меж території та публічні заклики або розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій”.
(Слід зазначити, що в соціальних мережах містяться як повідомлення про те, що Конотопський мер Артем Семеніхін 3-го березня закликав городян не воювати, так і його запевнення в тому, що він місто не здавав.
На той момент, після обвинувального акта, коли ще не було розглянуто докази і матеріали справи, і коли суддя надала слово обвинуваченій, вона сказала: “Я можу розповісти, як усе було”. Але це їй не вдалося. Суддя запропонувала спочатку розглянути матеріали справи, а потім вислухати її, але й це не вдалося — адвокат знову заговорив про клопотання.
Його знову підтримав прокурор зі словами: "Підсудність обвинуваченої перебуває під питанням, і результати розгляду справи залежать від експертизи, тому спочатку слід вирішити клопотання, а потім розглядати матеріали справи".
— Ви просите комплексну судову психолого-психіатричну експертизу? Які запитання хочете поставити? Чи страждає обвинувачена на даний час психіатричним захворюванням і яким саме? — уточнила суддя.
Адвоката цікавили психологічний стан підсудної і в минулому часі, і на час розгляду справи, оскільки результати експертизи можуть змінити хід справи та його наслідки. Якщо підсудна страждає на психічне захворювання зараз, то кримінально-процесуальним законодавством передбачено, серед іншого, примусове лікування.
Поки суд перебував у кімнаті для відпочинку, журналісту вдалося поспілкуватися з обвинуваченою. Вона розповіла, який ефект справив на неї момент вибуху в п'ятидесяти метрах від неї:
— На моїх ногах були кров та шматки розірваних тіл, — сказала вона. Перебуваючи у стані афекту, вона й надіслала те злощасне повідомлення. Наступного ж дня до неї прибули працівники СБУ, показали їй папір із підписом мера та провели обшук. Після цього її відправили до Чернігівського СІЗО, де вона перебувала під час досудового слідства. На запитання, хто направив її до психіатричної лікарні, відповіла: "У лікарню я сама пішла, я там перебуваю на обліку все життя".
Ухвала суду ґрунтувалася на положенні ч.1 ст. 242 КПК про те, що експертиза має проводитись для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження. Також суддя врахувала довідку з лікарні про те, що підсудна лікувалась там з 23.05.22 по 20. 06.22 з діагнозом "шизоїдний розлад особистості з галюциногенними компонентами”. Рішення судді — задовольнити клопотання захисника про проведення комплексної судово — психологічної експертизи та поставити перед нею питання про психологічний стан підсудної на даний час, її адекватність, емоційний стан, її здатність до логічного мислення та можливості керувати своїми вчинками. Експертиза має відповісти на головне питання — чи могла вона усвідомлювати свої дії чи керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, здивування чи іншого хворобливого стану психіки?
– Це вчинок переляканої людини, це такий прояв війни, – висловив свою думку адвокат Михайло Дворніченко. — У мирний час така ситуація не склалася би. Рішення суду може залежати від висновку експертизи. Якщо буде доведено, що вона страждала на психічне захворювання на момент інкримінованої їй злочинної дії і також страждає ним на даний час, то її можуть виправдати за станом неосудності.
Gorod.cn.ua
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.
