У Чернігові за 4-8 годин можна навчитися рятувати життя

Ще до початку активних бойових дій Олександра Стародуб із Чернігова проводила тренінги з домедичної допомоги. Тоді серед її слухачів були переважно цивільні: учителі, службовці, підприємці, журналісти. Тобто всі ті категорії, що безпосередньо взаємодіють з людьми. «Утім, ці знання та навички і в мирному житті, і особливо зараз необхідні кожному!» – упевнена наша співрозмовниця. Кожен з нас дома, у транспорті, на відпочинку чи просто на вулиці може стати свідком, як людина знепритомніла, упала, їй стало зле. Вчасно відреагувати: покласти постраждалого в стабільне бокове положення та викликати швидку – уже половина успіху. Ці прості дії насправді можуть врятувати життя. Про це Олександра постійно нагадує всім і кожному. За її словами, під час бойових дій загроза життю виникає через критичну кровотечу. Зазвичай людина діє інтуїтивно: міцно затискає рану рукою. Навички з надання домедичної допомоги безцінні в гарячих точках. Тепер серед слухачів курсу багато волонтерів, військових. Кожна група має певну специфіку. Акцент із серцево-легеневої реанімації перемістився на зупинку кровотеч. І програма скоротилася. Раніше курс тривав 2 дні по 8 годин, зараз, зважаючи на обставини, найважливіші навички можна опанувати за 4–8 годин. Олександра проводить декілька курсів щотижня. У групах зазвичай 8–10 людей. Кількість зацікавлених значно збільшилася. Якщо раніше чернігівці вагалися (може, колись знадобиться), то зараз на власні очі побачили небезпеку і готові навчатися. Ще до повномасштабного вторгнення серед учнів було чимало ВПО, які переїхали до нас з Донбасу. Знайти інформацію та записатися можна через соцмережі. Курси з домедичної допомоги Олександра Стародуб веде другий рік. Зізнається, що це її любов і покликання. Зараз усвідомлює, що мала би колись обрати фах лікаря. А зараз навчатися трохи запізно, бо довго. Крім того, має хист до викладання, тому шукала сферу, яка би поєднала ці напрямки. Так і стала тренеркою з домедичної допомоги, пройшла навчання та отримала відповідний державний сертифікат. Ще одним завданням Олександра вважає руйнування міфів. Наприклад, щодо надання допомоги епілептикам. Що зробить переважна більшість з нас, якщо побачить таку людину, в якої почався напад? Напевно, буде намагатися запхати їй щось до рота, аби у людини не запав язик. А цього робити не можна! Це запам’ятала одна з учениць Олександри і не дала пасажирам маршрутки зашкодити чоловікові, коли з ним стався напад. Той потім дякував. Ще одна порада: не витягувати постраждалого в ДТП з машини, щоб «не доламати». Евакуація допускається лише за прямої загрози життю людини: небезпека повторного зіткнення, пожежа, відсутність дихання у потерпілого. Родичам, які комплектують аптечки для військових, важливо знати, що деяке обладнання не просто непридатне, а здатне вбивати! Ідеться про саморобні/китайські/неліцензовані турнікети. Олександра пояснює: у ситуації критичної кровотечі джгут треба накласти впродовж 25 секунд – це час на самодопомогу, доки не знепритомієте. Якщо турнікет ламається під час накладання, час втрачений, людина помирає. Тож варто радитися з фахівцем! За словами нашої співрозмовниці, у розвинених країнах навички з домедичної допомоги починають опановувати дітки з 5–6 років. Адже з ними часто проводять час дідусі-бабусі – категорія із зони ризику щодо серцево-судинних хвороб. Дітей вчать покласти людину в стабільне бокове положення та викликати швидку. Є результат: рівень смертності літніх людей від інсультів та інфарктів у таких країнах зменшився. Тож вчасно надана допомога рятує життя! Вікторія Сидорова Джерело: 0462.ua