Щоб потім не пояснювати і не виправдовуватися – три тези на початку:
1. Я люблю футбол.
2. Я бажаю чернігівському футболу успіхів.
3. Але я чітко усвідомлюю в те, що футбол в Україні – це не просто собі вид спорту або бізнес (як у Англії, Франції чи навіть Хорватії). У нас це інструмент для власників клубів чи інших причетних до процесу.
І ще один важливий момент: потрібно відрізняти поняття футбольний клуб та футбольна команда. А тепер про те, чому мені не байдужа (з певними обмовками) команда «Десна» (Чернігів) і як вже втретє за кілька місяців «зашкварюється» клуб ФК «Десна Чернігів».
Влітку «Десна» виборола історичне право дебютувати в єврокубках. Виборола, завдяки успішній грі футболістів, досвіду тренерів і виваженій політиці керівництва клуба, яке не повелося на заклики деяких глядачів (вболівальниками їх назвати важко), які вимагали відставки головного тренера після кількох невдалих матчів. Це був спільний успіх.
Але незабаром стався перший прокол. Не команди, а саме клубу. З «Десни» пішов один з її лідерів – капітан Денис Фаворов. Насправді, це абсолютно нормальна ситуація – найманому працівнику деінде запропонували кращі умови, а нинішній роботодавець не погодився платити такі гроші. Це відбувається щодня у будь-якій галузі і футболіст – такий самий працівник, як касир у супермаркеті, водій чи айтішник. Де у них більше зацікавлені (в тому числі і з матеріальної точки зору) – там і працюю. Проблема в іншому – клуб ФК «Десна» ніяк не пояснив цю ситуацію. Достатньо було ось цих трьох речень, які ви прочитали вище, аби не виникало суперечок про «ненаситність гравця» чи «жадібність власника». Ще раз: відбувся нормальний процес, який отримав присмак скандальності через мовчанку.
Компенсувати втрату капітана клубу так і не вдалося, а перед дебютом у Лізі Європи команда втратила ще й головного бомбардира Олександра Філіпова. Тут все пройшло м’якше, а клуб принаймні отримав компенсацію за футболіста. Але знову промовчав про те, як так сталося, що напередодні історичного матчу команда втратила двох лідерів, запросивши їм на заміну далеко не основних гравців з команд, що фінішували у чемпіонаті навіть нижче. Фінансова криза? Нова стратегія у вигляді економії і курсу на самоокупність (смішно, але хоч щось)? Не знайшли кадрового підсилення через дефіцит кваліфікованих виконавців? Свій варіант? Скажіть бодай щось.
І ось тепер. Від появи у мережі чуток про те, що «Десну» нібито виганяють зі стадіону до побиття директора споруди минуло майже два тижні. Достатньо, аби скликати прес-конференцію і пояснити своє бачення, окреслити план дій на випадок, якщо це станеться, розповісти про умови, на яких клуб перебуває на стадіоні. Але все, що вболівальники отримали – це шантаж вустами відомого київського журналіста (мовляв, клуб розбіжиться, якщо стадіон не пристане на його умови) і можливу кримінальну справу щодо учасників «люстрації». В обох реакціях проглядаються вуха клубу. Не команди. До футболістів – геть інші претензії.
колонка ФК Десна
