Топ відеоблогер з Чернігівщини Сергій Курбацький: Не бачу свого життя без рибалки

10 липня в Україні відзначають День рибалки. Ми поспілкувалися з професійним риболовом та відомим YouTube блогером. Сергій Курбацький – володар «Срібної кнопки», а це означає, що кількість підписників на його каналі перевалила за 100 тисяч. Його канал «Serginio Fishing TV» є дуже популярним серед тих, хто цікавиться риболовлею. А відеоблогерство приносить йому вже достатньо коштів, щоб прогодувати всю його родину. Iсторія Сергія – у нашому матеріалі. Риболовля — це наче хвороба, на яку ти захворів, і лікування від неї немає – Сергію, коли в перший раз пішли на рибалку? Скільки Вам було років і що Ви зловили? – Десь було п’ять чи шість років. Точно не пам’ятаю, але я був дуже малий, ще сам не міг закидати вудку. Мені закидали, а я тільки витягував. – Перша риба, яку зловили? – Карась. – Ви його випустили чи принесли додому як трофей? – Приніс додому. – Розкажіть про Вашу сім’ю. Як вона ставиться до Вашого захоплення? Підтримують вас? – Нормальне ставлення. Це блогерство як робота, і плюс моє основне хобі – це риболовля. Коли в мене є час і коли я хочу, тоді їду на риболовлю. Ну і, звичайно, приділяю час сім’ї. Бувають моменти, коли щось потрібно зробити вдома, і не виходить поїхати на риболовлю, але в основному я знаходжу час. – Чи хтось із домашніх їздить з вами на риболовлю? Їм теж подобається? – Якщо є час у жінки, то вона також їздить зі мною. Так, їй подобається. Їздимо в основному влітку з нею, коли нормальна погода, не холодно, нема дощів. А в основному їжджу з друзями або сам. – Чи не заважає основній діяльності ваше хобі, блогерство? Чи це і є Ваша основна діяльність? – На даний момент це і є моя основна діяльність. – Ви одразу розглядали площадку YouTube? Чи, можливо, якісь інші сервіси були? – Ні, відразу YouTube. Звичайно, на той час були риболовні блогери, але дуже мало. Я просто дивився рибалку і вчився на їхніх відео так, як зараз багато хто вчиться на моїх. Я вирішив теж пробувати. Спочатку це було заради приколу. Зйомка була яка попало, розмовляли теж… Ну, щось виходило потрошку, а потім воно так переросло поступово в такий нормальний блог. – Як зростала кількість підписників – швидко чи поступово? – За перший рік було 4 тисячі, пам’ятаю. А потім якось одне відео «вистрілило» – і дуже швидко пішли перегляди, багато переглядів та підписників. Загалом 30 тисяч. За другий рік у мене там було вже близько 50 тисяч. – Пам’ятаєте першу велику цифру, коли Ви дійсно зраділи? Можливо, це була перша сотня чи перша тисяча? – Напевно, коли було 10 підписників. От перші 4 тисячі давались уже важко. Так кожного підписника рахуєш. А потім пішло більше, більше… – Використовували якісь методи просування? Рекламу в блогерів – персоналізовану, контекстну? – Ніякої зовсім. У першу чергу, просто було лінь цим займатись. Тоді навіть не було достатньо часу займатись каналом, тому що робота забирає багато часу і канал на даний момент теж багато часу забирає. Тому так, самопливом. Піде – то й піде. Ну от воно пішло. – А чим займалися? Яка була основна Ваша діяльність? – Працював на АЗС. – Хто Вам знімає блог і хто його монтує? – Я це роблю сам. – Десь навчалися монтажу, зйомки чи це було просто інтуїтивно: береш і робиш? – Ні, методом тика. Десь щось не виходить, зайшов у YouTube, подивився відеоурок, як це зробити, а потім воно вже автоматом. Сидиш і клацаєш, монтуєш. – Чи прописуєте Ви сценарій блогу? Наприклад: на цьому тижні ловитимемо карасів, на наступному – іншу рибу. – У мене є план, наприклад, на рибалку, але що конкретно буду ловити на цьому тижні – такого немає. Це по погоді, по бажанню, по клюванню. Наприклад, я поїхав на рибалку – ця риба не клює, я відразу переключаюсь на іншу рибу і другу водойму. Сценарії можуть бути до якогось конкретного ролика, коли мені потрібно щось розказати. Ну, це такий сценарій… у голові прокрутив, що треба такий-то пункт розглянути, про те розповісти, показати. В основному без сценарію, як піде вже. Зараз така риболовля, що можна і 10 тисяч доларів витратити за тиждень на риболовлю – у кого які кошти – Як реагує сім'я, що з ними живе такий блогер? – Та нормально, я ж не зірка якась. – Слухайте, мати «Срібну кнопку» – це круто, це левел. Коли її отримали, що відчули: радість, гордість за себе? – Навіть не знаю… Радість певно була. – Срібна — це від скількох підписників? – Від 100 тисяч. – Давайте про монетизацію YouTube. Коли стали отримувати перші гроші? – Перші гроші отримуєте від 1000 підписників. Але гроші залежать від кількості переглядів. Якщо їх мало, то такий буде і заробіток. – Який був перший гонорар і на що його витратили, пам'ятаєте? – Перші гонорари йдуть від кількох доларів за місяць. Здається, я врешті оці накопичені долари витрачав на техніку для зйомки. Було потрібно купити і штатив, і камери міняв різні. – А на що витратили перший великий гонорар від блогу? – Купив двигун на човна. Це десь було трошки більше ніж тисяча доларів. – Ця тисяча доларів прийшла через скільки років від початку блогу? – Напевно, через три роки. Тоді на каналі було тисяч 80 підписників, точно не скажу. – Шалена цифра, це захоплює! Наскільки я розумію, сучасна рибалка – це в першу чергу технології. Всякі насадки, екіпірування, знаряддя. І це доволі дорого коштує. Тому запитання: скільки грошей на місяць витрачаєте на всі риболовні штучки? Ми не скажемо Вашій дружині. – Ну, по-різному буває. – Давайте такий мінімум-мінімум закупів на місяць для рибака. – Якщо там по прикормках, наживках, якихось розхідниках… гачки, жилки, поплавки – ну, це десь може бути тисяча грн. Це якщо мінімально, якщо не купляти якісь додаткові вудочки, спінінги, екіпірування. – А тепер пакет-максимум. – Ну, це може бути величезна сума. – До тисячі доларів, двох, трьох тисяч?.. У межах якої суми? – В залежності від того, що купувати. Можна купити човна за тисячу доларів, мотор, наприклад, також можна ще купити п’ять вудочок різних. Це, знову ж-таки, кожна може бути від трьох-шести тисяч, є різні ціни. Зараз така риболовля, такі товари, що можна і 10 тисяч доларів витратити за тиждень на риболовлю – хто скільки може витрачати, у кого які кошти. Трофей, якого ти вистраждав, приносить більше задоволення, а шалений кльов швидко набридає – На якому етапі відчули, що рибалка для Вас – це більше ніж просто про рибу? Коли вона стала глобальним захопленням? – Та десь зі шкільних років… Це начебто хвороба, на яку ти захворів, і лікування від неї немає. Тому тут хобі на все життя, я так вважаю. – Що відчуваєте, коли виважуєте велику рибу? – Це адреналін, задоволення. Той, хто цього не відчував, не зрозуміє. Це треба пережити. – А коли маєте шалений кльов, як би описали це відчуття? На що воно схоже? – Не знаю, шалений кльов – це ну клює та й клює, ловиш рибу. Але коли дуже гарно клює, мені якось швидко набридає. Буває, трофей, якого ти вистраждав, приносить більше задоволення. Коли ти там півдня десь лазив, весь обкусаний комарами, брудний, мокрий, і впіймав одну рибину – вона може принести більше задоволення, ніж коли ти прийшов, а там майже як в магазині: закинув вудку – витягнув рибу, одну за одною, і за годину – все, ти вже наситився тою рибалкою. – Ловля якої риби найцікавіша для Вас на сьогодні? – На даний момент не можу точно сказати. Мені подобається ловити різну рибу. Наприклад, це може бути кілька видів: судак, лящ, карась. Цього року я ловив карася, минулого року ловив чехоню – усе міняється в залежності від сезону, погоди і кльову риби. Я не зациклююсь на якійсь одній рибі. Стараюсь ловити різні види. У нас водойми дозволяють це робити. – У Вас величезний рибальський досвід. Чим, на Вашу думку, цікава рибалка саме у Вашому регіоні на наших чернігівських річках? – Так, зараз мені 33, тож це десь 28 років рибальского стажу. Рибалка у наших краях цікава тим, що це дика природа, багато річок у нас є. Я люблю рибалити на річках. Така от Десна є, Сейм є, Убідь, люблю дикі водойми. Оце мене приваблює. Там риба трошки по-іншому поводить себе, аніж у ставках чи якихось платних водоймах. Вона більш хитріша, і впіймати її набагато складніше, ніж у ставку. Це і течія, і великі глибини, і різні недоступні місця, коряжники, зарості трави. Якщо ви хочете знімати відео на ютубі, щоб заробляти гроші, то можете не починати – у вас нічого не вийде – Скільки зараз грошей на місяць приносить блог? – Я не буду говорити точну суму. – Хоча б приблизно. – Зараз небагато. Все-таки у нас така ситуація, що доходи впали в усіх, так само й у блогерів. – Окей, давайте, якщо не хочете називати конкретні цифри, якось тоді в межах, просто щоб зорієнтувати наших глядачів. Чи може успішний блог прогодувати родину? – Може. – Тобто, у Вас жінка, син, і на все вистачатиме, якщо все буде успішно. – Так. – А можете сказати, що Ви для цього прямо «пахали», чи це було якось органічно? – Потрібно трудитись. Само воно може потроху розвиватися. Але якщо там робиш один відосик, наприклад, на тиждень, а може, один на два тижні або два відосика в місяць – такий буде і розвиток. А щоб канал розвивався, треба знімати багато відео на різні теми, для різноманіття в першу чергу. І тому буває, що ведення відеоблогу навіть трошки втомлює. – Коли в перший раз відчули емоційне вигорання? Уже коли прийшла популярність і монетизація, чи коли ще не було? – Думаю, що коли була вже в мене там сотня підписників. Потрібно завжди шукати якісь нові теми для відео, тому що люди завжди просять, щоб було щось нове. Пишуть у коментарях, що зніми таку рибалку, поїдь туди, ще кудись… Ну і стараєшся щось придумати нове. – Коли Ви починали, скільки відео на тиждень робили? – Ну, десь два. – Порадьте тим, хто бажає, як почати і, головне, як не зупинитися, коли успіх не прийде так швидко? – Якщо ви хочете знімати відео на ютубі, вести свій канал, щоб заробляти гроші, то можете не починати – у вас нічого не вийде. Це основна порада. Для заробітку – нічого у вас не вийде. Потрібно любити це і знімати відео на те хобі, яке найбільше вам подобається, чим ви займаєтесь. А просто подивившись на когось, його копіювати, це одразу буде провал, одразу. Тому якщо ви хочете заробляти гроші, то не займайтесь таким, не витрачайте свій час. – А якщо створити професійну команду: редакторів, сценаристів, відеооператорів? – Ну, якщо судити по цьому, то не факт, що теж вистрілить. Є багато каналів, де великі бюджети, хороша апаратура, оператори, техніка, виїжджають спортсмени. Але люди це бачать як суцільну рекламу. Тобто чим більше вкладають у відео, тим більше там буде реклами. Ну, це якщо судити по риболовлі, та й, напевно, у всіх сферах ютубу багато реклами, тому люди не люблять рекламу і тому мало таких каналів, якихось прямо розкручених, для торгових марок наприклад. – Коли вирішили змінити мову Вашого каналу? Вона до трагічних подій була російською, правильно, а потім стала українською. Щось помінялось чи ні? – Так, більше бруду полилося на мене. Тому що начебто люди не розуміють українську мову, там пишуть «переобувся», типу це все так. Багато писали, в основному з російської сторони, і розказували, що вони праві, а я неправий. – А ось аудиторія у Вас була в кількості, у пропорціях українська, російська, білоруська, пам'ятаєте? – Так, 50 % це російська, 35 – українська, і там решта країн пішло. Білоруська там 4 %, Казахстан теж 4–3 %. – Пішли відписки? – Так, багато було відписок. Багато я банив, тому що люди висловлювали свої думки дуже погано, тому я відразу банив. На моєму каналі всі, хто пишуть мати, автоматично йдуть у бан. Я нікого не попереджаю, просто зразу забаню, і все. – До трагічних подій, був хейт на Вашому каналі? – Так, був. Постійно, я таких людей називаю «жабуни». Їх просто жаба давить, що я зумів, а вони не можуть, от вони й постійно пишуть якийсь бруд. Тому я вже до них звик, можу просто посміятись. Забанив за матюки, а можу не забанювати. Жабуни вони були й будуть скрізь, тому я вже не звертаю уваги. Якщо до кожного коментаря дуже серйозно ставитись, то можна просто здуріти. – Пропускали ці хейтові коменти чи вступали з кимсь у перепалки? – Було таке, що починав з ними вести переписку. Бувають у мене такі моменти, коли мені нічого робити, я починаю тролити. Вони на мене, я їх тролю, і починається переписка, такий срач, коротше, а потім хтось іде в бан, якщо вони все одно… А може, просто залишав для інших підписників, щоб вони почитали і теж могли вступити в спір з тими людьми. По-різному буває. Та все одно адекватів на ютубі більше. – А коли зрозуміли, що блогерство – це не тільки хобі, а ще й робота? Коли цей момент прийшов? – Напевно, три роки тому, багато часу потрібно. Це ж не якийсь там політичний чи спортивний блог, коли людина сіла біля комп’ютера, щось написала, розказала типу: сьогодні був такий-то футбольний матч або якийсь політик комусь плюнув у морду у Верховній Раді – і зняла блог у себе біля комп’ютера. А це час, треба їхати на риболовлю, буває, що дорога важка, буває треба їхати десь далеко, погода погана, і мороз, і дощик, сніг, і вітер, і мокрий, і холодний. І щоб одне відео засняти, ти десь витрачаєш день. Потім приїжджаєш, уже на наступний день можеш монтувати, потім завантажувати на YouTube, це знову ж час, потім оформляти, щоб все вийшло. Все це багато часу займає. І тому якщо є якась ще робота, типу п’ять днів на тиждень ходити на неї, то це одразу буде заважати займатись ютубом. Я працював на АЗС за графіком доба через три, тобто добу я працював, три я вдома, і мав багато часу, щоб їздити на риболовлю, знімати відео. – Запропонуйте якісь п’ять порад початківцю-ютуберу. – Перша порада – одразу купуйте нормальну камеру, не дивіться на те все китайське. Є дві нормальні камери: Sony та GoPro. Я люблю більш Sony, мені подобається. Не намагайтесь когось копіювати. Знімайте те, як ви бачите це. Що бачите, те і знімаєте. Якщо ви подивилися якогось блогера, намагаєтесь його скопіювати і вважаєте, що вас так само будуть дивитись, то ні, не будуть. Тому що ви вже чиясь копія. В мене рекорд, точно не пам’ятаю, 17 чи 18 днів підряд я був на риболовлі. І отакий марафон – він виснажує – Яка риба для Вас найулюбленіша за смаковими якостями? – Не дуже люблю їсти рибу. – Серйозно? – У смаженому вигляді, маю на увазі. Я більше люблю в’ялену, її таранкою у нас називають. А якщо по смаку, то, напевно, на першому місці буде судак, а сом на другому. На третьому місці, із наших видів риб, які живуть у наших водоймах, хай буде карась. – Яка страва найулюбленіша? Просто риба чи риба з якимось гарніром? – Якщо це смажена риба, то вона має бути просто риба, без ніяких приправ, тільки сіль і все, щоб залишався смак риби і запах. А ці всі приправи до риби, які йдуть, я не люблю. – Ви самі готуєте чи дружина? – Ні, я нічого не готую. Можу підсмажити якогось карася чи щуку на сковорідці, але в основному цим дружина займається. Я готую тільки в’ялену рибу, це вже моя робота. Засолити, засушити правильно. – Ваші друзі. Чи допомагають вони у блогерській діяльності? Можливо, беруть участь, шерять Ваші відосики, ставлять лайки? – Основна їх допомога – це їздити зі мною разом на риболовлю і бути героями моїх відео. В основному ніяких відмовок немає. Вони уже звикли до того, що їх знімають, тому навіть не звертають уваги, що там якось треба себе поводити правильно. Але я їх прошу, щоб не матюкалися, це головне на моїх відео. Це тому, що в тому числі діти дивляться відеоблог, тому без матів. – Як часто Ви рибалите? Скільки разів на тиждень? – По-різному буває. Можу тиждень взагалі на риболовлю не їздити. Це залежить від навантажень на себе. В мене рекорд, точно не пам’ятаю, 17 чи 18 днів підряд я був на риболовлі. Підряд. І отакий марафон – він виснажує. Тоді я не жив на водоймі – просто кожен день їздив на риболовлю. І воно виснажує. Потім можеш тиждень відпочивати і займатися якоюсь іншою роботою. Узимку це може бути два рази на тиждень, три. Улітку також може бути два-три рази, може бути п’ять разів. У залежності, який кльов. Якщо кльову немає, можна перечекати. От зараз багато було комарів і мошок, то я нечасто виїжджав на риболовлю. Десь раз у тиждень. Риба погано ловилася, і комарі так заїдали, що не було від них спасу. І різні методи використовували… – Нічого не діяло? – Не допомагало. Ну, ванілін допомагає від мошки, по дві пачки на стакан води. Користувався, мені підписники порадили й сказали, що допомагає. Від комара це не допомагає. Хіба що накомарник – це такий капелюх із сіткою, як ото у пасічників схоже. – Чи були на рибалці десь в екзотичних місцях? – Ні, не був. Раніше було бажання, але зараз його нема. Та немає і можливості. – Ви з тих рибалок-чоловіків, які самі займаються чисткою риби? – (Сміється.) – Приходите до жінки й кажете: «Я зловив, а ти готуй»? – Так і є. Можу почистити, як потрібно, але в основному я не чищу рибу. – Чи є у Вас якісь рибальські забобони? – Вони існують, але я стараюсь ставитися до цього спокійно і не звертаю уваги. Наприклад, не брати рибу на риболовлю. Вважається, якщо не взяв рибу на риболовлю, то одразу буде поганий кльов. Часто із собою берем ту саму в’ялену рибу, коли йдемо з ночівлею на кілька днів, щоб там посидіти ввечері, випити по кружці пива з таранкою, то це все нормально. – Рибалка для Вас – це… – У першу чергу, це хобі. Ну і спосіб життя. Не бачу свого життя без рибалки. От якщо прибрати рибалку, то я не знаю, чим ще займатись можна. Спілкувалася Катерина Агієнко. Відео: Антон Сорока Джерело: 0462.ua