Стаття про туристичний Чернігів з’явилася на популярному загальноукраїнському сайті. Чому автори осоромилися

На сайті Ліга.НЕТ у розділі Life з’явилася стаття про те, як зручно відпочити у Чернігові на вихідних – як доїхати з Києва, де оселитися, чим харчуватися і які пам’ятки оглянути. Чернігівський історик, викладач Інститут історії імені О. Лазаревського Ігор Кондратьєв на своїй сторінці у «Фейсбук» розкритикував текст з огляду на низку історичних ляпів. Які саме? Текст • «У Чернігові збереглися пам’ятки від дохристиянського періоду до Київської Русі…» Реакція історика • «Шо? А можна список пам'яток «дохристиянської ери» в студію? Десь замаячила перспектива історичного місця Чернігова між єгипетськими пірамідами та грецьким Парфеноном». Вочевидь після редактори видання правили текст, оскільки зараз замість слова «ера» використано «період». Утім, Ігор Кондратьєв у коментарях зазначає, що спершу йшлося саме про дохристиянську еру. «В статье четко написано что речь идет не о дохристианском периоде, а о дохристианской эре, то есть, о памятниках до Р.Х. или до н.э». Текст • «…вас зустрічає візитівка Чернігова – Катерининська церква. Її історія сягає дохристиянського періоду». Реакція історика • «Виявляється що історія Катерининської церкви «сягає дохристиянського періоду. Адже на місці сучасної церкви було язичницьке капище на честь однієї з богинь». А можна джерело в студію, археологічне чи письмове? А ще ім'я богіні? А може там насправді був пункт прильоту НЛО та банкомат Приватбанку?». Текст • «Нині це чинна церква УПЦ з новим іконостасом» (це ще досі про Катерининську церкву. – Прим.ред.) Реакція історика • «На місці ПЦУ, яка є її сучасним господарем, я б образився». Текст • «Катерининська церква розташована на пагорбі навпроти стародавнього дитинця – оборонного укріплення міста 11-18 століть. Фортеця до наших часів не збереглася. За наказом імператриці Катерини ІІ її ліквідували у 1799 році». Реакція історика • «Імператриця Катерина ІІ померла у 1796 році, і вже після своєї смерті видала наказ про руйнування чернігівської фортеці J». *** Також Ігор Кондратьєв відзначив, що його «порадувало відкриття» про Тмуторокань, яка за словами автора «тяглася аж до Кавказу» (насправді – охоплювала крайній захід Кримського півострова України і крайній схід таманського півострова РФ – до сучасного Краснодара. – Прим. ред.) та прирівнювання чернігівських полковників із нинішніми «губернаторами» – головами облдержадміністрацій.    Здивувала історика і заява про те, що інформація про чернігівського полковника Мартина Небабу «дуже обмежена», а «більшість фактів про нього історики дізнались із польських джерел» та інші історичні невідповідності. «Не менше вражають і деякі інші описи – із перескакуванням між епохами, доволі вільними інтерпретаціями. Історія, як завжди, це просто. Журналістика інколи буває й така – емоційна», – резюмував історик.   Источник: 0462.ua