Чернігівський міський портал Gorod.cn.ua поспілкувався з очільником Чернігівської обласної прокуратури Сергієм Василиною. Керівник установи розповів про зміни, які торкнулися роботи оновлених окружних прокуратур, пріорітетні напрямки роботи та критерії, за якими прокурори беруться за справи, пов'язані з корупцією та захистом державних інтересів.
— Нещодавно місцеві прокуратури стали окружними, призначено їх нових керівників. Чи всі прокурори вже пройшли тестування?
— Наразі в області функціонує 6 окружних прокуратур. Атестація триває і сьогодні, її проходять прокурори колишніх місцевих прокуратур. На даний час прокурори колишніх місцевих прокуратур проходять завершальний третій етап атестації — співбесіди. До цього її пройшли прокурори Генеральної прокуратури України та регіональних прокуратур. Процедура для всіх прокурорів однакова, яка включає 3 етапи:
Складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп’ютерної техніки з метою виявлення знань законодавства та вміння їх застосовувати для ефективного виконання прокурорських обов’язків. Під час тесту прокурори за 100 хв. мали дати відповідь на 100 запитань, сформованих з понад 6 тис. запитань. Кожна правильна відповідь оцінювалася в 1 бал. Для переходу на наступний етап потрібно набрати щонайменше 70 балів.
Анонімне тестування на загальні здібності та навички. Іспит складався з 60 запитань, розбитих на 2 блоки: абстрактно-логічний (20 хвилин) та вербальний (8 хвилин). Тестування мало адаптивний характер – кожне наступне запитання обиралося системою з урахуванням індексу складності попереднього. Для успішного проходження цього етапу необхідно було набрати щонайменше 93 бали.
Проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності і виконання практичного завдання для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками. Прокурори виконували письмове практичне завдання, потім відбувалася співбесіда з кадровою комісією. Співбесіда проходила у форматі засідання комісії. Члени комісії обговорювали з прокурором матеріали атестації та виконане ним практичне завдання, моделювали ситуаційне завдання. Також порушувалися питання щодо професійної діяльності прокурора, в тому числі щодо його доброчесності. Рішення приймаються комісією шляхом голосування простою більшістю голосів.
До атестації було допущено 167 прокурорів місцевих прокуратур. Успішно пройшли всі етапи атестації 116 прокурорів, які вже призначені на посади в окружних прокуратурах, в тому числі 3 — на посади їх керівників.
На даний час проходять атестацію ще 18 прокурорів, атестацію яким кадровими комісіями перенесено з поважних причин.
У зв’язку з неуспішним проходженням атестації з органів прокуратури звільнено 6 прокурорів.
— Чому з 6-ти нових керівників — троє не з нашої області, а з Донецької та Запорізької? А саме: Перерва Роман Володимирович (Козелецька окружна прокуратура), Лайло Ігор Вікторович (Ніжинська окружна прокуратура) та Селіна Ольга Василівна (Прилуцька окружна прокуратура)?
— За час свого перебування на посадах ці люди зарекомендували себе з позитивної сторони, як досвідчені фахівці. Оскільки ми вважаємо за необхідне оновлювати склад керівників, то було запропоновано саме цим особам очолити наші окружні прокуратури.
Нові фахівці з інших регіонів, на мою думку, зможуть працювати більш ефективно, тим більше, що висловили відповідне бажання. Серед місцевих молодих кадрів також було немало бажаючих, але їм не вистачає досвіду і об’єктивно вони поки що не готові займати такі відповідальні посади. Не вважаю, що це погано — призначати на керівні посади не місцевих, маю надію, що вони успішно застосують свої знання на території нашої області.
— Коли прокурори викладуть у відкритий доступ свої декларації?
— До 31-го березня ще є час і до цієї дати обов’язково їх подадуть усі прокурори. Хочу зазначити, що несвоєчасне подання декларацій несе за собою кримінальну відповідальність.
— 3 березня 2020 року Кабінет Міністрів України постановив ліквідувати Національну академію прокуратури України, а на її базі було створено Тренінговий центр прокурорів України. В чому основні відмінності між цими двома навчальними установами, як часто прокурори Чернігівської обласної прокуратури проходять тренінги, чи є якась стала кількість тренінгів, що має пройти прокурор за рік, чи кожен сам вирішує для себе в яких з них підвищувати рівень знань?
— Тренінговий центр прокурорів України є державною установою, яка створена з метою підвищення кваліфікації прокурорів.
Як юридична особа Тренінговий центр здійснює свою діяльність відповідно до ст. 80 Закону України «Про прокуратуру» та відповідного наказу Генерального прокурора.
Створення центру є частиною реформи органів прокуратури, яка передбачає, зокрема, атестацію прокурорів всіх рівнів та розробку нових механізмів їх роботи.
У Тренінговому центрі здійснюються:
- підвищення кваліфікації прокурорів і державних службовців органів прокуратури з метою розвитку професійної компетентності;
- підготовка прокурорів, початкова підготовку кандидатів на посади прокурорів;
- підвищення кваліфікації працівників інших державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності.
Тренінговий центр, на відміну від колишньої Академії прокуратури, не має жодного штатного викладача. Центр не є навчальним закладом зі штатом викладачів з усталеними курсами лекцій. Є тільки запрошені зовнішні тренери, які запрошуються виключно для проведення оплачуваного тренінгу за конкретною тематикою. Переважна більшість тренерів є прокурорами, які спеціалізуються на тих чи інших питаннях. Тренінги для держслужбовців можуть проводити викладачі вищих навчальних закладів.
Тренінги — це зовсім не лекції для студентів. Коли йдеться про діючих прокурорів, які мають певні знання та навички, немає практичного сенсу читати їм кількагодинні лекції, як студентам. Тренінги більше орієнтовані на отримання практичних навичок. Тобто, на тренінгах прокурори не стільки слухають, скільки вчаться вирішувати певні ситуації, які можуть чи вже виникають у них під час здійснення повноважень прокурора.
Згідно з Положенням про організацію кадрової роботи в органах прокуратури, працівники підвищують кваліфікацію не рідше одного разу на 3 роки.
— Яка кількість прокурорів працює в обласній та окружних прокуратурах Чернігівської області? Який зараз рівень навантаження на прокурорів?
— Штатним розписом передбачено 240 посад прокурорів, з яких 78 – в апараті обласної прокуратури та 158 – в окружних прокуратурах.
Усього на даний час в органах прокуратури області працює 227 прокурор: 66 – в апараті обласної прокуратури, та 161 – в окружних прокуратурах.
— Чи можете ви назвати ТОП-5 справ, які є на особливому контролі обласної Чернігівської прокуратури?
— Такого рейтингу ми не формуємо. Звичайно є пріоритетні напрями, які визначає Генеральний прокурор для органів прокуратури. Це протидія правопорушенням у бюджетній, земельній сферах, з ознаками корупції.
Ми також з урахуванням специфіки регіону можем визначати для себе пріоритетні напрями в роботі. Зокрема для нашої області такими правопорушеннями є незаконні порубки лісу та тіньовий обіг деревини.
Проте це не означає, що ми не звертаємо увагу на проблеми простих людей, на крадіжки індивідуального майна, шахрайства, передусім по відношенню до літніх людей, тощо.
— В залежності від характеру того чи іншого правопорушення прокурор може працювати – в рамках представництва (в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві) або кримінального провадження. Якщо з кримінальним провадженням все більш-менш зрозуміло, то щодо представництва не зовсім. Який відсоток справ, які скеровано до суду — таких, де прокуратура здійснює саме представництво? За яким критерієм проходить їх відбір?
Згідно зі ст. 131 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Тож, як бачимо, законодавець пов'язує реалізацію представницьких повноважень насамперед з бездіяльністю чи неналежною діяльністю відповідних уповноважених органів державного контролю. Іншими словами, якщо відповідний орган держави бажає захищати інтереси держави, подача позову саме прокурором неможлива.
Усі, без виключення позови, подані прокурором в порядку реалізації повноважень, визначених ст. 131 Конституції України та Закону України «Про прокуратуру» стосуються представництва інтересів держави в суді.
За минулий рік прокурорами подано майже 400 позовів до суду на понад 1,6 мільярди гривень: це і стягнення грошових коштів (збитків, і вартість майна, яке передається в державну та комунальну власність). Задоволено судами було 350 позовів (з урахуванням поданих у минулих роках) – на 700 млн. грн. (10 рейтингове місце по державі серед прокуратур інших областей), добровільно повернуто майна та відшкодовано коштів за закритими провадженням справами на суму 450 млн. грн., упереджено вибуття з державної власності майна та коштів на суму 2,5 млн. грн.
Тобто, попри невеликий колектив працівників, до обов’язків яких входить реалізація представницьких повноважень прокурора, Чернігівською обласною прокуратурою прикладається максимум зусиль до захисту інтересів держави у судовому порядку.
Щодо критеріїв. Для подачі позову до суду має бути, по-перше, зафіксовано порушення інтересів держави чи можливість такого порушення, якщо, скажімо, протиправне рішення буде реалізовано. По-друге, прокурор має визначитися із тим, який із державних органів наділений повноваженнями та компетенцією звертатися до суду з позовом у такому випадку. По-третє, поінформувати такий орган та отримати від нього або відмову у вжитті заходів до поновлення інтересів держави, або ж так звану «мовчазну згоду» на подачу позову прокурором – це коли уповноважений державний орган взагалі не надасть відповіді протягом розумного строку. Є ще випадки, коли прокурор може звертатися до суду самостійно, тобто, коли уповноважений державою орган взагалі відсутній, але вони поодинокі. Лише після дотримання всіх процедур, прокурор може звернутися до суду, обґрунтувавши необхідність захисту інтересів держави, та лишень після підтвердження судом підстав для представництва позов прокурора слухається по суті позовних вимог.
— А хто може звертатися до прокуратури за захистом своїх прав?
Необхідно зазначити, що згідно ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов’язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об’єднань.
Згідно з Конституцією України, прокуратура не може звертатися до суду і в інтересах громадян, у т.ч. щодо земельних, майнових та будь-яких інших спорів
Водночас, якщо фізичній чи юридичній особі відомі факти або обставини, що свідчать про порушення інтересів держави, наприклад, щодо передачі у приватну власність земель з порушенням вимог законодавства, відчуження державного чи комунального майна, нецільового використання бюджетних коштів і т.д., то вони можуть звертатися до органів прокуратури області. Однак, звертаю увагу, що всім таким доводам спочатку має бути надана оцінка уповноважених органів державного контролю, висновки яких потім будуть використовуватися прокурором як докази у суді.
— Назвіть прогалини в чинному законодавстві, які істотно впливають на якість роботи прокуратури.
— Як я вже говорив, сама процедура подачі позовів у частині підтвердження підстав для представництва зміщує акценти з питання «чи є тут порушення інтересів держави та як його поновити?» в площину «а чи може саме прокурор піти з цим позовом до суду?». Тобто, значні зусилля прокурор має скерувати саме на те, щоб довести суду й іншим учасникам справи, що його позов треба розглядати по суті. На мою думку, законодавцю можливо було б більш чітко визначити підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді. Вважаю, що сам факт наявності порушення, встановленого прокурором, вже повинен його уповноважувати на вжиття заходів до захисту інтересів держави в судовому порядку.
Також, згідно чинного законодавства, прокурором може бути оскаржено судове рішення з мотивів його неправомірності у справах, де прокурор не брав участі, але де зачіпаються інтереси держави. Однак, можливість такого оскарження обмежена одним роком з моменту постановлення такого рішення. Натомість, інші державні органи мають право оскаржити судове рішення в межах строків на апеляційне оскарження, починаючи з моменту, коли їм стало відомо про нього. Тобто, у даному випадку прокурору з невизначених підстав має звужені можливості для захисту інтересів держави порівняно з іншими державними органами та установами.
— Яким чином відбувається збір інформації про порушення в сфері земельного законодавства? Яку кількість земель і на яку загальну суму було повернуто державі, які з них стосувалися міста Чернігів?
— Збір інформації про порушення в сфері земельного законодавства здійснюється за результатами опрацювання баз даних та реєстрів, зокрема таких як, Публічна кадастрова карта України, Єдиний державний реєстр судових рішень, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, інформації, отриманої з публікацій в засобах масової інформації, звернень громадян та юридичних осіб, органів державної влади та контролю.
Упродовж минулого року органами прокуратури області з питань земельних відносин пред’явлено 112 позовів на суму 1,4 млрд. грн. Задоволено судами 92 позови на 577 млн. грн. Добровільно відшкодовано збитків та повернуто у розпорядження держави земель за закритими справами на понад 400 млн. грн. Повернуто та упереджено незаконне вибуття земель 246 га земель. Виконано судових рішень на 316 млн. грн.
Безпосередньо колишньою Чернігівською місцевою прокуратурою до суду пред’явлено 16 позовів на 303 млн. грн. Задоволено судами 13 позовів на 78,6 млн. грн. Добровільно відшкодовано за закритими справами понад 200 млн. грн.
— За якими критеріями прокурор береться за справи, які стосуються порушень процедури державних закупівель, адже згідно практики Верховного Суду та діючого законодавства ініціювати позови до суду в цих випадках мають органи економічного контролю (Держаудитслужба, Держфінінспекція, Рахункова палата і т.д.)?
— Питання захисту інтересів держави у бюджетній сфері — одне з пріоритетних у діяльності органів прокуратури. Необхідність системного вжиття заходів представницького характеру у вказаній сфері зумовлена щорічним збільшенням обсягу виділених коштів з бюджетів різних рівнів.
Актуальним на даний час є своєчасне та ефективне вжиття заходів представницького характеру з метою відновлення інтересів держави внаслідок недодержання законодавства про публічні закупівлі.
Сфера публічних закупівель нерозривно пов’язана з державним інтересом, оскільки, по-перше, на це витрачаються державні кошти, а по-друге, товари, роботи або послуги, які є предметом цих закупівель, повинні забезпечити функціонування державних інституцій або ж гарантованих державою прав, послуг, пільг, соціальних гарантій тощо.
У 2020-му році органами прокуратури області направлено до суду позовів на 6,5 млн грн. у цій сфері, задоволено на суму понад 3 млн грн.
Основним критерієм у роботі прокурора – є дотримання вимог Закону.
Прокурором опрацьовуються дані, розміщені у відкритих інформаційних базах та веб-порталах, зокрема: prozorro.gov.ua, e-data, dzo.com.ua, zakupki.prom.ua, e-tender.ua, z.texty.org.ua, tendergid.ua; інформації контролюючих органів, а також органів державної влади та місцевого самоврядування тощо.
Акцентується увага на таких можливих порушеннях, як безпідставне завищення ціни закупівлі або закупівлі товарів (робіт, послуг), які не відповідають тендерній документації; здійснення закупівлі товарів, послуг без проведення конкурсних торгів, умисне ділення предмета закупівлі на кілька окремих договорів; укладення договорів за результатами переговорної процедури закупівлі, застосування якої можливе у виняткових випадках; невідповідність закуплених товарів тендерній документації та вимогам законодавства про стандартизацію і сертифікацію, відсутність у постачальника відповідних діючих дозвільних документів тощо.
Окрему увагу приділено дотриманню законодавства при обранні процедури закупівлі, дотриманні вимог законодавства при її проведенні та укладенні в подальшому договорів про закупівлю послуг: з будівництва та ремонту автошляхів; будівництва, капітального ремонту, реконструкції приміщень; закупівлі медичних препаратів, паливно-мастильних матеріалів, природного газу тощо.
Стосовно повноважень органів контролю. Варто зазначити, що діяльність кожного контролюючого органу в спірних правовідносинах обмежена певними, визначеними чинним законодавством, функціями, повноваженнями, а також спектром питань, які підлягають контролю.
Як приклад, органи Держаудистлужби відповідно до Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» мають право звертатися до суду в інтересах держави, однак якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. При цьому таке звернення може стосуватися виключно невиконаних вимог.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України є уповноваженим органом, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель (шляхом нормативно-правового забезпечення державного регулювання у сфері публічних закупівель), однак не наділене повноваженнями контролю в сфері закупівель та зверненням до суду в інтересах держави у разі недотримання законодавства про закупівлі, зокрема, про визнання рішення тендерного комітету та договору недійсними.
Жоден контролюючий орган не наділений таким широким спектром способів захисту інтересів держави, передбаченим ст. 16 ЦК України.
— Як ви знаєте, до чернігівської міськради 8-го скликання зайшли депутати переважно однієї партії, які утворюють згуртовану монобільшість, що, в свою чергу, може нети за собою великі корупційні ризики. Прокуратура може якимось чином впливати на завідомо непрозорі земельні рішення, які будуть проводитися на сесіях, тощо. Можливо існує якийсь особливий моніторинг дій чернігівських депутатів з боку прокуратури?
— Органи прокуратури згідно законодавства є аполітичними. Прокурор не може втручатися чи контролювати діяльність жодних політичних сил, партій чи окремих політиків. Водночас, якщо при прийнятті того чи іншого рішення матиме місце порушенням вимог закону, що завдає чи може завдати шкоди інтересам держави – то звичайно, прокурори реагують на такі факти. Хочу також зазначити, що працівники прокуратури, як правило, завжди присутні на засіданні сесій Чернігівської міської та Чернігівської обласної рад. Відповідна інформація, у тому числі проекти рішень, вивчається та аналізується, за наявності підстав – ініціюється відповідне оскарження прийнятих рішень в судовому порядку.
Gorod.cn.ua
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.
