Козацькому роду нема переводу! У цьому одразу ж переконуєшся, побувавши у чарівному, мальовничому селі Козацьке, на Бобровиччині.
Господарство тут так чудово й називається – «Козацьке», а в його дуже успішного, чуйного очільника і прізвище славне, козацьке – Чубовський. Колись це село вважалося безперспективним, зубожілим. Однак, завдяки високому професіоналізму, наполегливості та принциповості керівника і працьовитості мешканців, село з гордою назвою Козацьке вистояло та розквітло. Тож односельцям тепер є чим пишатися!
Сергій Чубовський працює тут директором 21 рік. Починав сільський хлопчина водієм. Потім став механіком, а згодом – бригадиром тракторної бригади. Здобувши освіту за фахом інженера-механіка, два роки трудився на Новобиківському цукровому заводі. У той час рідне господарство опинилося в скруті, й жителі самі попросили Сергія Чубовського очолити «Козацьке», яке тоді мало майже мільйонний борг.
«Це були величезні гроші. Тоді місячна зарплата становила 50-60 гривень… Дякувати державі, списала 280 тисяч. Проте решту нам довелося повертати власними зусиллями. Працювали багато, а спали мало, – згадує Сергій Миколайович. – Було й таке, що нам не хотіли вірити. Мовляв, «такі борги у них, куди їм ще у борг давати…» Але життя не стоїть на місці, і ми впоралися з недовірою, з мільйонним боргом і з усіма негараздами. Робити й заробляти – це нормальне бажання всіх людей. Та важливо, щоб усе було чесно. Аби не крали, усвідомлювали, навіщо це потрібно, дуже важливо, щоб усі ми були впевнені в завтрашньому дні. Адже саме довіра – найголовніша риса у співпраці з людьми. Це те, чого на ринку не купиш! Нині ми – велика дружна родина, у якої одна мета: щоб про село Козацьке знали, любили нас, а люди жили тут щасливо».
Відтоді ситуація в селі кардинально змінилася. Бо нині ТОВ «Козацьке» – одне з кращих на Чернігівщині. «Неприбуткове сільське господарство – це тільки звичайнісінькі балачки та відмовки… Хочеш працювати – працюй! – переконаний Сергій Миколайович. – Саме в сільській місцевості, де родючі землі та працьовитий народ, соромно сидіти без діла і скаржитися на життя та державу. Годі виживати, настав час жити! Взагалі, мене ніколи не тягло в місто. Якщо я народився на сільській землі – тут маю жити, працювати й допомагати своїй малій Батьківщині. Наші сільські жителі не повинні жебракувати! Це найбільш працьовиті люди на Землі, котрі мають право на достойне життя!
Господарство «Козацьке» – багатогалузеве (щоправда, до цього примушує непрогнозована економічна політика уряду, хоч це – не європейська практика). Там – сто гектарів цукрових буряків, вирощують кукурудзу, соняшник, гречку… Є 500 голів великої рогатої худоби, близько 700 свиней… Люди отримують достойні зарплати! Великий соціальний пакет – по мільйону гривень вкладається тут щороку в села, де орендується земля: це й ремонт доріг, і освітлення вулиць, й ремонт церкви, та ще багато іншого.
У Козацькому заасфальтовані всі вулиці, ошатні школа та церква. А які чарівні краєвиди довкола! «Хочеться, щоб люди поверталися мешкати в своє рідне село, щоби наша молодь не виїжджала звідси, шукаючи щастя деінде, на чужині. Бо вдома має бути найкраще!» – наголошує Сергій Миколайович.
Тому люди Сергію Чубовському довіряють, обрали депутатом обласної ради. І за цей час він встиг зробити для жителів багато хорошого. Адже такий характер: чоловік небайдужий, непосидючий, добродій – людина, яка робить добро!
Тож і зараз на всіх зустрічах із виборцями (а Сергій Миколайович нині балотується в депутати обласної ради від партії «Рідний дім») йому щиро дякують за добрі справи. А їх – стільки, що й не перелічиш!
«Цього року спільними зусиллями громади, ТОВ «Земля і воля» та наших депутатів обласної ради ми вибили кошти на ремонт дороги від Бобровиці до Свидовця. Добилися ремонту дороги Від Вороньків до Олександрівки – це за бюджетні кошти. Почалися роботи на дорозі від Озерян у бік Вороньків. Вже чотири кілометри там зробили, ще чотири полагодять наступного року… – розповідає Сергій Чубовський. – Наразі ми ще хочемо залучити кошти для капітального ремонту дитячого садочку в Кобижчі. Це – нагальна проблема, адже там – більше 110 дітей, і вони буквально не поміщаються. Треба міняти вікна, двері… Таких проблем багато, і їх потрібно вирішувати. І, ви ж бачите, люди на всіх зустрічах підходять, просять допомогти, я не відмовляю – чим можу, підтримую».
До речі, ТОВ «Козацьке» першим в області підтримало ініціативу Героя України, генерального директора ТОВ «Земля і воля» Леоніда Яковишина стосовно підняття вдвічі оплати за земельні паї – до 18 відсотків від оціночної вартості землі. У «Козацькому» підняли оплату до 15 відсотків.
Сергій Миколайович щиро подякував газеті «Чернігівщина», котру він постійно читає, за таку велику увагу до сільських трудівників, їхніх проблем, за дуже потрібні зараз принципові статті Героя України, видатного аграрія Леоніда Яковишина, теплі розповіді про працелюбних хліборобів, об’єктивні інтерв’ю на актуальну тематику та сміливі журналістські розслідування.
Взагалі ж, Чернігівщина – це тільки стародавні пам’ятки архітектури, мальовничі парки та сквери, величні храми й сучасні ошатні вулиці. У першу чергу це – люди, які живуть та працюють на нашій благословенній землі. Це – Леонід Яковишин, Василь Нестерук, Сергій Чубовський… – працелюбні та небайдужі Люди, якими ми щиро, по-справжньому пишаємося!
Сергій Дзюба, «Чернігівщина» №43 (808) від 22 жовтня 2020
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.
