«Самотність в мережі» — роман польського письменника Януша Вишневського розповідає про стосунки чоловіка і жінки, які познайомилися онлайн, а потім зустрілися в Парижі. Твір зʼявився в 2001 році, коли віртуальні знайомства ще не були настільки поширеними, як нині.
Сьогодні мільйони людей в усьому світі знайомляться, спілкуються, закохуються через соціальні мережі чи мобільні застосунки. Водночас для когось, часто для жінок, цей досвід може бути не настільки приємним, як очікується. Йдеться, у першу чергу, про домагання і небажані фото. І навіть більше — фінансові втрати. Як уникнути психологічних та фінансових неприємностей на сайтах знайомств, спробуємо розібратися з психологинею та представником кіберполіції.
Спокусливі вдівці, гроші на квиток і «золотий» вантаж
Під час порушення теми в Фейсбук про нових друзів, чимало моїх знайомих жінок покепкували про занадто симпатичних чоловіків — лікарів і військових, які з доволі заможних та стабільних країн як Канада, США чи Швейцарія, прагнуть додатися в друзі до українок. До речі, такі пропозиції я отримую чи не щотижня і просто їх видаляю.
Якщо зайти на профіль потенційних кавалерів, то там можна знайти одну-дві фото і мінімум інформації. Щось на кшталт, дружина померла, виховую одного чи двох дітей. Ймовірно, розрахунок на те, що це має розчулити та викликати довіру?
Памʼятаю історію, як кілька років тому моя знайома почала спілкуватися з «другом» із Фейсбук. Він назвався американським військовим, що служить в Афганістані чи Іраку. Хоча невідомо, чи на той час американський контингент перебував у цих країнах? Як розповідала жінка, цей чоловік писав чи не щодня. Десь за місяць він став пропонувати зустрітися. І коли вона погодилася, то написав, що має проблеми з вчасною виплатою зарплати та попросив надіслати кошти на квиток до України, а як приїде, все віддасть. Моя знайома не повірила в щирість намірів американського військового та припинила з ним спілкуватися. Інша журналістка якось розказувала аналогічну історію тільки там фігурував американський інженер, що працював на нафтовому підприємстві. Але й там, виявляється, невчасно виплачують заробітну плату, а тому бідолаха просив на квиток до європейської країни, де «обіцяв» жінці подарувати незабутню зустріч. Вона теж вчасно зупинилася.
40-річна чернігівка Людмила спілкувалася в мережі ніби з громадянином Норвегії, який представився інженером, який працює на шахті. Деякий час він регулярно писав, робив компліменти. Одного дня чоловік повідомив, що на шахті сталася велика пожежа і, швидше за все, його звинуватять у недбалості та почнуть слідство. Оскільки він не знає, як все складеться, то хотів би їй відправити цінні інструменти та злиток золота, аби вона зберегла, доки все завершиться. Чернігівка поцікавилася, чому чоловік пропонує їй, а не синові, який ніби живе в Європі, і про якого той згадував раніше. Відповідь вона отримала плутану і непереконливу, а тому «друга» за перепискою просто заблокувала.
Між іншим, не всі жінки йдуть цим шляхом і ці історії вже розповідає поліція, розслідуючи справи про шахрайство. Торік 43-річна жителька Прилуччини познайомилася у Фейсбуці з іноземцем. Вони спілкувалися упродовж місяця й одного дня чоловік розповів, що його під час обстрілу в Сирії його поранило, тому він хоче відправити жінці на зберігання коштовний вантаж, аби убезпечити його від ворогів. «Друг» ніби відправив українці гроші та золото. Згодом, за інформацією поліції Чернігівської області, отримавши повідомлення від «агента доставки», що вантаж уже у Львові, жінка сплатила «митний збір» і «збір за міжнародну доставку», перерахувавши на невідомі рахунки понад 90 тисяч. Платежі вона робила частинами, найбільший — 50 тис. грн — був за «золоту ліцензію», оскільки вантаж «містив» золото.
Лише після цього жителька Прилук вирішила зателефонувати на «гарячу лінію» митниці, де дізналася, що жодного вантажу з-за кордону їй не надходило. За цим фактом поліцейські відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство).
Від різних видів шахрайств не застраховані і чоловіки. Адже відомо не про один випадок, коли чоловік спілкується з жінкою, надсилає їй подарунки чи навіть підтримує фінансово, а жінка годує його обіцянками про зустріч, яка так ніколи і не настає.
«Ефект спальні» і наша фантазія
Якщо ви жінка, ймовірність того, що у вас буде негативний досвід на сервісах знайомств, — вища. Про це говорять соціологічні дослідження. Так, дослідження Pew Research Center за 2021 рік показали, що жінки значно більше, аніж чоловіки, страждають від сексуальних домагань онлайн.
57% жінок віком від 18 до 34 років отримували відверті сексуальні повідомлення або фото, про які не просили. Дослідники також зафіксували високий рівень погроз фізичної розправи щодо жінок: 19% проти 9% для чоловіків.
Чернігівська психологиня і сексологиня Анжела Стах вказує, що такі небажані фото та погрози вважаються «онлайн насильством» чи навіть «онлайн зґвалтуванням», адже все, що відбувається в інтимній сфері проти нашої волі — насильство. Чи варто про це повідомляти? Кожна жінка вирішує для себе самостійно, бо часом здається, що це лише погрози. Однак загалом це може бути один із елементів якоїсь більшої справи, а постраждалими насправді є кілька чи кільканадцять жінок. Тому скріншоти, все-таки, варто зробити. Також необхідно прислухатися до своїх емоцій і переживань, можливо, не зайвим буде поговорити з психологом.
Знайомства в Інтернеті є чи не найпоширенішими в нас час, проте дуже корисно зберігати критичне мислення і не підкорятися емоційним поривам.
Анжела Стах наголошує, що зближення людей у віртуальному світі відбувається швидше, аніж у реальному. «Ми обмінюємося повідомленнями, перебуваючи вдома, наприклад, у своїй спальні. Нам затишно, тепло, безпечно. Ми не бачимо партнера — тільки читаємо його повідомлення, які розуміємо і трактуємо по-своєму. У нас відсутній зоровий контакт, ми не маємо невербальної взаємодії, яка надає додаткову інформацію про людину та її наміри, а тому сильно включається наша фантазія. Інтимність такого спілкування, швидке зближення і є «ефектом спальні», — підкреслює психологиня.
Не маючи повної інформації про партнера, жінка схильна його ідеалізувати. Вона розслабляється, починає довіряти. Якщо вона щодня отримає приємні повідомлення, компліменти, то формується певна звичка, емоційна залежність. І за таких обставин неймовірно легко потрапити під маніпуляції зловмисників.
За словами Анжели Стах, спілкуючись у мережі варто виробити для себе певні правила, яких завжди слід дотримуватися.
Чи займатися сексингом (обмінюватися інтимними фото та повідомленнями), кожен вирішує самостійно, враховуючи всі ризики та наслідки.
Іноді жінки надсилають партнерам інтимні фото, але в подальшому їх використовують для шантажу та вимагання коштів. Це можуть бути, як зловмисники, так і навіть колишній партнер, з яким ви розійшлися, але колекцію ваших інтимних фото він зберіг.
«Те, що ви відправили через телефон чи електронну пошту, більше вам не належить. Тому, коли щось надсилаєте онлайн, спитайте себе — чи готова я, щоб це всі бачили і знали про це? Таке собі «правило бігборду» — чи готова я, щоб це фото або повідомлення було на бігборді в центрі міста? Якщо відповідь негативна, зупиніться», — говорить психологиня. Вона також зауважує, що часто про це спілкується з підлітками, але й для дорослих ці правила теж актуальні.
Віртуальне спілкування, що триває кілька тижнів і не переходить в офлайновий режим, якщо це в одній країні, має насторожити. «Якщо ви в одному місті, а партнер — в іншому, але зустріч не відбувається; якщо постійно зʼявляються певні перешкоди — варто замислитися, чи є він тим, за кого себе видає? Варто також усвідомлювати свої потреби — чого мені не вистачає? Що саме я хочу компенсувати цим спілкуванням?», — наголошує психологиня. Тим паче, варто ставити ці питання собі при бажанні «допомогти» чоловікові, який просить надіслати йому кошти. А головне правило — справжні стосунки вибудовуються в реальному житті, а не в Інтернеті!
Окрім правил психологічної безпеки в мережі варто памʼятати про правила цифрової безпеки, і зайвий раз не поширювати персональну інформацію.
Шахраї — більше психологи, аніж хакери
Спілкуючись у мережі, ми ніколи напевно не знаємо, хто перебуває по той бік екрану, і яку мету переслідує ця людина? Випадковою чи не випадковою є наша зустріч?
У західних країнах розслідування онлайн шахрайств перетворюються на ТВ шоу, часто у центрі уваги яких — кетфішинг. Це різновид шахрайства, коли людина створює вигаданий акаунт чи сторінку в соцмережах, профіль на сайтах знайомств, націоюючись на конкретну жертву. Мета цих дій — отримання фінансової вигоди чи компромат на публічну людину. Якщо від кетфвшингу страждають відомі особистості, то жертвами шахраїв може стати хто завгодно.
Старший оперуповноважений відділу протидії кіберзлочинам в Чернігівській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України Олексій Любенко говорить, що в деяких випадках люди самостійно поширюють свої персональні дані — телефон, електронну й адресу свого проживання через заповнення різних онлайн анкет. «А потім схильні довіряти шахраям, які знають їхні контактні дані, володіють достовірною інформацією», — наголошує він.
Правило 1 — мінімізуйте поширення своїх персональних даних.
За словами Олексія Любенка, під час знайомств у мережі поширеними є схеми обману, коли «онлайндруг» надсилає подарунок, за який потрібно заплатити — комісію, ліцензію, оформлення чи ще щось. «Погодьтеся, дивно виглядає подарунок, за який варто платити. Хоча насправді шахраї вміло маніпулюють людськими слабкостями, коли вигода, подарунок видаються значно ціннішими, аніж пропонована плата», — зауважує він.
Правило 2 — не довіряйте малознайомим людям.
Так само, за інформацією Олексія Любенка, неодноразово використана схема про фінансові труднощі партнера і необхідність підтримки.
«Шахраї — більше психологи, аніж хакери. Вони створюють такі ситуації, коли люди добровільно перераховують їм кошти. Вони знають, як працювати з представниками різних поколінь. А тому схеми роботи з молоддю, людьми середнього і старшого віку є різними», — підкреслює він.
Правило 3 — зберігайте критичне мислення, перевіряйте інформацію, яка спонукає вас до певних дій, як перерахування коштів на невідомі рахунки.
Водночас і мобільні застосунки знайомств пропонують схожі правила безпеки. Так, сервіс знайомств «Тіндер», зокрема, рекомендує:
- ніколи не надсилайте гроші та не надавайте фінансову інформацію малознайомим людям;
- ніколи не поширюйте персональні дані (контакти, домашню чи робочу адреси), інформацію про своїх дітей, подробиці щоденного життя;
- не поспішайте переходити до спілкування через приватні месенжери, задля безпеки лишайтеся на платформі;
- остерігайтеся великих відстаней та відносин з мешканцями інших країн, особливо, якщо просять кошти для зустрічі або відмовляються зустрітися, якщо мешкаєте в одній країні;
- повідомляйте про будь-яку підозрілу та образливу поведінку.
«Знайомитися з новими людьми дуже цікаво, але завжди треба бути обережним при спілкуванні з незнайомцями. Будьте розсудливими та ставте безпеку на перше місце як при першому спілкуванні у мережі, так і при особистій зустрічі», — говориться в політиці Тіндера, який упродовж років посідає лідируючі позиції серед онлайн-платформ для знайомств і має прибутки, що сягають 3 млрд. дол. за рік.
Ми не можемо контролювати дії інших, однак нам під силу подбати про власну безпеку.
* * *
Матеріал підготовлений завдяки фінансовій підтримці Української Асоціації Медіа Бізнесу за гроші “Німецького Фонду Маршалла з США” та “Українського Медіа Фонду”.
Ірина Синельник
Чернігівська Медіа Група
Хочете швидше дізнаватися про найцікавіші і найважливіші новини?
Приєднуйтесь до наших каналів:
— в TELEGRAM
— у VIBER
— в INSTAGRAM
Тут тільки найактульніші відео, новини та історії Чернігова!
Джерело: 0462.ua
