Останніми днями на ринках Чернігова продаються гриби лисички за ціною 100-120 гривень за кілограм. На запитання покупців: "Звідки гриби?" продавці відповідають неохоче, але кажуть все-таки, що привозять їх, здебільшого, з Ріпкинського району та із Щорса, нині Сновськ. На питання про те, чи не бояться ходити лісом, адже цими територіями пройшли окупаційні війська і могли залишити в землі снаряди, відповідають сердито, що вони дивляться під ноги, коли йдуть, та й взагалі, збирання грибів дає їм засоби для існування.
Але приблизно одна третина Чернігівської області зазнала нашестя агресора і може бути небезпечною для пересування нею!
-Чи можна заздалегідь бути впевненим, у якому лісі чи полі можна ходити, не побоюючись вибухів? — Про це розмовляємо з головним спеціалістом відділу реагування на надзвичайні ситуації та гуманітарного розмінування Управління реагування на надзвичайні ситуації ДСНС Чернігівської області підполковником служби громадського захисту Анатолієм Васильченком.
– Тільки після обстеження території можна бути впевненим у її безпеці, – каже він. — На Чернігівщині після окупантів залишилися снаряди, які не розірвалися під час бойових дій. Є також випадки навмисного мінування території, коли під час відходу вони встановлювали ледь помітні розтяжки на гранатах у покинутих будинках, на стежках, на деревах. Схеми мінування нам достеменно невідомі.
-Які території довкола Чернігова можуть бути небезпечними?
-Всі, які ми ще не обстежили. Наприклад, зараз ми продовжуємо розмінувати досить велику ділянку в селі Ягідне під Черніговом, на якій під час відступу росіян згоріла їхня техніка з польовими складами боєприпасів.
Ми рекомендуємо ходити в необстежених місцях тільки асфальтом, за його наявності. Якщо хтось вважає за можливе не прислухатися до рекомендації очільника Чернігівської обласної військової адміністрації не відвідувати необстежені місця та ходити до лісу за грибами та ягодами, то можливі ризики – під їхню відповідальність.
Одразу за пішохідним мостом через Десну видно заміновану ділянку. Швидше за все, її виявили бійці ЗСУ чи Національної гвардії та відзначили як небезпечну.
-Чи зафіксовано в нашій області нещасні випадки через вибухові речовини?
-На сьогодні відомо дев'ять таких випадків з отриманням травм, дві людини загинуло, з них одна дитина. Половина цих травм отримана, коли постраждалі крутили знайдений боєприпас у руках.
Загалом на території Чернігівщини продовжують виконувати завдання за призначенням три піротехнічні розрахунки Головного управління ДСНС України у Чернігівській області та одинадцять приданих розрахунків з Вінницької, Волинської, Кіровоградської, Полтавської, Хмельницької, Черкаської, Одеської та Луганської областей в складі 70 чоловік особового складу та 27 одиниць спеціальної техніки. Ці області не так потребують розмінування території, як Чернігівщина, водночас з початку березня чернігівський загін був перевантажений заявками на обстеження та розмінування, що надходили від населення. Піротехніків також можна назвати саперами, демінерами, залежно від функцій, які вони виконують. Рядовий склад проходить спеціальну програму навчання у Міжрегіональному центрі розмінування, а офіцерів готують у Національному університеті цивільного захисту.
— Анатолію Анатолійовичу, в якому порядку ви “відпрацьовуєте” територію?
-Інформацію про можливу наявність вибухових речовин ми отримуємо з кількох джерел. Насамперед, реагуємо на повідомлення людей, це може бути телефонний дзвінок по 101, або повідомлення у додатку “Дія” на сайті ДСНС, також заявки на підозрілу територію подають військова та районні адміністрації, керівники підприємств, органи місцевої влади. Насамперед ми відпрацьовуємо об'єкти життєзабезпечення у багатолюдних місцях – об'єкти “Водоканалу”, лінії електропередач, виїзди з міста, котельні, школи, заправні станції, приватні будинки, квартири.
-Але повідомлення людей можуть бути неточними?
— Тому ми уточнюємо цю інформацію, обходячи вдома, спілкуючись з жителями, органами влади, на яких лежить відповідальність за безпеку громади. Але потрібно знати, що приблизно з десяти викликів половина зроблена про всяк випадок.
-Як відбувається сам процес розмінування?
-Навколо обстежуваної ділянки встановлюється зона розмінування площею десять на десять метрів, з урахуванням залягання боєприпасу. Наприклад, зателефонував фермер, йому для роботи плуга потрібно перевірити землю на півметра у глибину – і ми враховуємо його прохання, обстежуємо землю на таку глибину.
Далі детектором перевіряється територія, якщо знайдена розтяжка — піротехнік кидає застосування, яке ми називає "кішка", з безпечної відстані, і боєприпас спрацьовує. І знову обстежується нова ділянка. При цьому обов'язково потрібно підривати знайдену протипіхотну міну, оскільки такий вид снарядів за своєю конструкцією зробити безпечними неможливо.
-Але чому одні снаряди вибухають, інші ні?
-В принципі, боєприпас складається з вибухової речовини та засобів її ініціювання. Система підривної частини не може прийти в дію у спокійному стані, вона має отримати імпульс певної сили. Інакше снаряди не можна було транспортувати у спокійному стані. У них має пройти низка фізичних та хімічних процесів, і якщо якийсь етап у цьому ланцюжку дасть збій – снаряд не вибухне. Вплив на можливість вибуху снаряда можуть мати умови зберігання, у тому числі перебування його у вологому середовищі.
Декілька разів піротехніки нейтралізували небезпечні знахідки на пляжі “Золотий берег” у Чернігові. На початку липня водолази та сапери ДСНС обстежили берегову лінію та дно Десни та виявили два безпечні чотириметрові залишки реактивних систем залпового вогню “Ураган”. Тоді водолаз, зайшовши у воду, руками обмацував знайдені залізні елементи, визначаючи за характерними ознаками наявність підривника, маркування, прикидав, чи можна їх витягнути з піску. Залізо двічі зривалося з гачка крана, перш ніж було піднято з води та завантажено у броньовану спецмашину.
Тоді ж водолази обстежили виділену для пляжу акваторію річки на відстані десять метрів від берега.
– Свою роботу ми зробили, ми перевірили річку на наявність боєприпасів, – наголосив Анатолій Анатолійович. — Але для відкриття пляжу його потрібно перевірити також за іншими показниками.
З часом лінія берега Десни йде вниз, незважаючи на дощі, оголюються камені, що залишилися від зміцнення берега, і хто знає, яка знахідка вигляне з води в найближчому майбутньому.
Gorod.cn.ua, фото Gorod.cn.ua та Віктора Кошмала та ГУ ДСНС
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.
