«Простір DIY» під мікроскопом. У Чернігові з’явиться нове місце для цікавого дозвілля

Сьогодні у розвинених країнах більшість населення проживає у містах. Тому дослідження їхнього середовища (urban studies), зокрема, локальних культур і субкультур, внутрішніх процесів, потреб жителів тощо, стало звичною справою. Але в нас це поки що носить епізодичний характер, наприклад, в якості чиєїсь наукової роботи, без втілення на практиці. Утім варто зазначити, що є і кейси наслідування успішного зарубіжного досвіду низових ініціатив. Так, з літа цього року громадська організація «Еко Місто Чернігів» реалізує проєкт «Простір DIY». Новий простір на Белова, 4 Проєкт передбачає створення нового публічного простору на території одного з кампусів Національного університету «Чернігівська політехніка» (вул. Бєлова, 4), що наразі не використовується для навчання студентів. Активісти поставили за мету створити креативний хаб, використовуючи методи співучасного проєктування, тактичного урбанізму, а також вуличного мистецтва. Над проєктом працюють 20 його учасників. Серед них студенти Чернігова, які навчаються за спеціальностями «Дизайн середовища», «Архітектура та містобудування», а також міські активісти у сферах урбаністики і ландшафтного дизайну. – Наш проєкт «Простір DIY» розрахований на декілька місяців, і учасники вже поступово заглиблюються у процес проєктування території, – розповідає Сергій Безбородько, керівник ГО «Еко Місто Чернігів». – Спочатку ми подивились теоретичні вебінари зі спікерами з різних куточків України. Вивчили досвід ревіталізації промзон, адаптації міст до кліматичних змін, а також побудови добросусідських відносин у малих спільнотах. Першим практичним завданням для наших учасників стала організація та проведення дослідження території кампусу. Вивчили все і навіть конфлікти В результаті зробили просторовий (виміряна низка характеристик і показників) та соціологічний аналіз. При цьому задіяні методи спостереження за простором та його користувачами, експрес-інтерв’ю, дослідницькі прогулянки, а зроблена мапа території. – Тільки після проведеного дослідження ви зможете визначити які взагалі є потреби простору, як він існує наразі і що ви можете з ним зробити в процесі трансформації та перетворення, – зазначає Оксана Кушніренко, експертка проєкту «Простір DIY», голова ГО «Перехрестя», дослідниця публічних просторів. – Якщо ви будете нав’язувати йому свою позицію, то можете, по-перше, отримати негативну реакцію від місцевих мешканців, а по-друге, не створите саме той простір, що наповниться життям і буде існувати після того, як ви реалізували ваш проєкт. Попередні дослідження дають змогу оцінити потреби в користувачів простору, як він використовується зараз і як сприймається людьми, як він планувався тоді, коли створювався ще на початку архітекторами. Наприклад, сьогодні у дослідженні, яке ми робили, було визначено, що в частини людей наш простір асоціюється як місце спортивних змагань і взагалі «спортивне» місце. І коли ми приходимо на цю територію, вона взагалі нам не нагадує щось «спортивне». Але люди мають цю асоціацію і, враховуючи її, ми можемо побудувати кращий публічний простір, який будуть відвідувати місцеві мешканці. Деякі результати дослідження стали неочікуваними навіть для самих учасників проєкту «Простір DIY» Євгеній Доманов розповідає: – На території кампусу можна побачити багато людей, які займаються спортом, вигулюють собак і, в принципі, гуляють з дітьми. Але по ходу дослідження ми дізналися, що між ними часто трапляються конфлікти. Для мене було неочікувано, що люди з собаками та люди з дітьми не знаходять на одній спільній території спільні можливості й цілі. Тепер ми знаємо що врахувати у процесі проєктування, аби відвідувачі цієї території могли почувати себе комфортно та у безпеці. Що тут буде Під час опитувань багато респондентів висловлювали підтримку появі зручного публічного простору. Вже зараз територія кампусу не пустує, хоча майже кожен її квадратний метр потребує втручання і благоустрою. Це чудові передумови для того, щоб після покращення інфраструктури територія стала ще популярнішою серед місцевих мешканців. – Якщо чесно, я не могла навіть подумати, що умовно покинута територія колишнього кампусу університету може бути такою запитуваною серед місцевих мешканців, – ділиться своїми враженнями учасниця проєкту Анастасія Маковецька. – Якщо задовольнити основні потреби цих людей, зонуючи різні групи, щоб їхні інтереси не стикалися, то ця територія стане більш активною, більш затребуваною. Автори ініціативи сподіваються, що завдяки такому ретельному підходу у проєктуванні «Простору DIY», це місце стане новим центром соціального життя та для жителів мікрорайону та інших чернігівців. А креативні кластери, що з’являться згодом поруч із сортувальною станцією та майстернею ресайклінгу, які вже тут працюють, будуть збирати спеціалістів з урбаністики, дизайну, архітектури з різних куточків Чернігівщини, України, або, навіть, світу! Серед побажань опитаних чернігівців – урни для сміття, лавки для сидіння, наявність питної води, велопарковки, громадська вбиральня, вказівники, затінок і безпечність. Що з цього буде втілено та про майбутні плани можна буде дізнатися зовсім скоро під час фестивалю «Простір DIY», що відбудеться 16-17 жовтня. *** Проєкт реалізується ГО «Еко Місто Чернігів» у партнерстві з Національним університетом «Чернігівська політехніка» за підтримки Українського культурного фонду.     Источник: 0462.ua