На сьогодні Україна є найбільш замінованою країною світу. Про це говорять експерти: регіони України, де велися і ведуться бойові дії під час нинішньої війни, дуже забруднені вибухонебезпечними предметами.
Навіть після закінчення війни українці ще довго будуть відчувати її наслідки насамперед через небезпеку в лісах, на луках, власних подвірʼях чи городах. Повернення до мирного життя неможливе без розмінування всіх територій. Скільки триватиме цей процес наразі невідомо, оскільки озвучують час від десятиліть до навіть сотень років.
Розмінування населених пунктів розпочинається одразу після їх звільнення. До цього процесу залучені як державні служби, військові, так і приватні компанії та міжнародні організації. Останні проводять гуманітарне розмінування.
Але в усіх є потреба в демінерах. Наприклад, під час війни особовий склад піротехнічних підрозділів у Головному управлінні ДСНС у Чернігівській області зріс із 19 до 74 працівників.
Ми поцікавилися, як працюють демінери, де вони навчаються чи переймають досвід інших країн, що мають досвід сучасних війн.
Досвідчений демінер: професія вимагає точності, але бувають і дива
«З-за парти — в поле», — так характеризує початок своєї майже 20-річної карʼєри полковник служби цивільного захисту, головний фахівець управління реагування на надзвичайні ситуації Головного управління ДСНС у Чернігівській області Анатолій Васильченко.
Освіту за фахом демінер здобув у Камʼянець-Подільському військово-інженерному інституті. Як уродженець Чернігівщини повернувся на роботу до рідної області. Вибір своєї професії чоловік пояснює родинними традиціями, адже в сімʼї були військові.
Майже одразу після виходу на роботу сталася надзвичайна ситуація — вибухи складів боєприпасів у Новобогданівці. Під час проведення АТО/ООС працював на Донеччині. Нині залучений до розмінування територій у різних областях України. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Анатолій Васильченко зауважує, що специфіка мінування під час війни Росії в Україні змінилася. Ворожа армія традиційно використовує протитанкові і протипіхотні міни, однак методика відходить від класичних схем. «Ми мали ситуацію, коли ворог встановив протитанкові міни, а над ними — протипіхотні. Шансів залишитися живим у такій мінній пастці майже немає», — пояснює він. Також у цій війні поширена практика мінування тіл загиблих.
Між тим, не обходиться і без див. Інакше як дивом, бомбу, що не здетонувала в будинку, Анатолій Васильченко назвати не може. «На Донеччині авіаційна бомба КАБ-500 влучила у багатоповерховий будинок, у підвалі якого переховувалися люди. Боєприпас пробив 5 поверхів будівлі до підвалу, але не вибухнув, а просто застряг у підлозі… Люди дивом вціліли», — ділиться демінер.
Російські військові використовують радянські чи більш сучасні міни свого виробництва. Водночас українські демінери вже 2022 року на Чернігівщині мали справу із боєприпасами з ієрогліфами, тобто китайського чи корейського походження (?).
Досвідчений демінер вважає, що головними рисами під час його роботи мають бути уважність, вміння концентруватися на обʼєкті, незалежно від оточуючих обставин, стресостійкість, цілеспрямованість. «Демінер має розуміти реальність небезпеки, і водночас повинен знати, що робити, зберігаючи холоднокровність», — підкреслює Анатолій Васильченко.
Він зауважує, що під час війни піротехнічні підрозділи ДСНС проводять розмінування територій у три етапи:
1-й — обстеження і розмінування населених пунктів, автомобільних доріг, систем життєзабезпечення, обʼєктів критичної інфраструктури. За часом цей етап може тривати до 2 років.
2-й — проведення гуманітарного розмінування сільськогосподарських угідь та земель загального користування. Тривалість від 2 до 7 років.
3-й етап — розмінування природних систем екомасивів, лісів, а також підводне розмінування водних обʼєктів. Тривалість від 7 до 10 років.
Також Анатолій Васильченко акцентує, що слід розрізняти, як працюють демінери різних організацій. «Так, у ЗСУ сапери здійснюють бойове мінування і розмінування. Піротехніки ДСНС — переважно виявляють і знешкоджують боєприпаси. Оператори гуманітарного розмінування обстежують територію, при виявленні боєприпасів їх ідентифікують, маркують та повідомляють про необхідність знешкодження. Хоча окремі компанії можуть мати ліцензії на знищення виявлених боєприпасів», — додає він.
За словами Анатолія Васильченка, тривалість розмінування залежатиме від швидкості завершення бойових дій, щільності забруднення, характеру місцевості і звісно, кількості залучених спеціалістів. Якщо вийде залучити більше операторів протимінної діяльності, цей процес значно пришвидшиться.
Наразі діяльність різних організацій, що працюють над розмінуванням, регулює Центр протимінної діяльності. Аби працювати сапером можна пройти підготовку як в Україні, так і за кордоном.
У Чернігові, наприклад, цим займається 8-й навчальний центр Державної спеціальної служби транспорту. Також функціонує Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС в с. Ватутіне на Харківщині. Працюють і приватні навчальні центри.
Міжнародні організації, такі як Halo Trust чи Швейцарський фонд протимінної діяльності FSD Ukraine теж забезпечують підготовку демінерів. Тривалість навчання залежно від програми становить від 1,5 до 3 місяців. До виходу в «поле» потрібно підтвердити рівень знань та навичок. Робота на локаціях регулюється внутрішніми інструкціями організації.
Молодий сапер: сучасні технології допомагають у розмінуванні
Коли Росія розпочала повномасштабну війну в Україні, чернігівець Артем Стріх навчався в Харкові.
Він пригадує, що коли був у старших класах, до школи приходили рятувальники, які розповідали дітям про мінну небезпеку. «Мене ця інформація зацікавила настільки, що вирішив стати сапером. А тому вступив до Харківського національного університету цивільного захисту України», — розповідає Артем.
З початком великої війни він із однокурсниками опинилися у вирі подій прикордонного з Росією міста. За рік він повернувся працювати до Головного управління ДСНС у Чернігівській області.
За цей час молодий фахівець виконував планові завдання на Чернігівщині, йдеться зокрема про заявки на розмінування від громад області. Також був на ротації в Миколаївській області. А ще пройшов навчання у Хорватії, де упродовж 6 тижнів опановував машинно-механічне розмінування.
«Хорватія — одна з балканських країн, що пережили війни у 90-х роках минулого століття. А тому їхній досвід може бути в нагоді Україні. За кордоном мене найбільше вразило широке застосування спеціальних машин під час розмінування. Це дає можливість максимально убезпечити людей, оскільки обладнання дозволяє спостерігати за процесом розмінування дистанційно», — ділиться враженнями Артем Стріх. Адже в цих умовах оператор працює на відстані 50 метрів від машини, інші співробітники — ще далі.
Машини здебільшого використовуються для розмінування на рівнинній місцевості. Хоча в Хорватії, за словами Артема Стріха, вони спробували розмінування з маневруванням у лісистій місцевості, також — на схилах гір. Крім цього, для контролю за процесом розмінування можуть використовуватися дрони. «Це дуже зручно, оскільки завдяки дрону можна завчасно побачити небезпеки і перешкоди, що з'являться у процесі розмінування певної території», — говорить сапер.
У Хорватії українська група, яка навчалася завдяки підтримці Фонду Говарда Баффетта, ознайомилася з діяльністю заводу, що виробляє машини для розмінування. Інструкторами під час тренінгів були колишні сапери. Вони навчали не лише, як працювати з машинами, а і як їх лагодити.
«Я залишився задоволений, що зміг вивчити іноземний досвід, адже це техніка, що рятує життя», — наголошує чернігівець. Зараз він якраз спеціалізується на машинно-механізованому розмінуванні. Чернігівські піротехніки в своїй роботі теж використовують спеціальні машини для розмінування територій.
Демінер із Косово: ми хочемо допомогти Україні
Досвід іноземних держав, які пройшли сучасні війни, безпечно буде корисним у процесі розмінування територій України.
Громадяни частково визнаної балканської країни Косово пережили війну з сербською та югославською армією в 1998-1999 роках. Косовари вважають, що їхні демінери мають наразі чи не найкращий досвід у Європі. А тому в країні нині працюють кілька приватних шкіл демінерів, які серед представників інших держав навчають й українців. Народ Косова, попри відсутність дипломатичних звʼязків між нашими державами, підтримує Україну і через гуманітарну допомогу, і через військову. Зокрема військові з Косова залучені до підготовки українських військових демінерів у Великобританії. Про це повідомляв міністр оборони Косова.
Мешканець Приштини Адмір Беріша майже 20 років пропрацював у міжнародній організації Halo Trust. Отримавши досвід на різних посадах у провідній міжнародній організації, що займається гуманітарним розмінуванням, нині він — власник приватної компанії з розмінування Kosovo Demining Team. «Після завершення війни в своїй країні був дуже юним, але мав неймовірне бажання бути корисним своїй державі. Так потрапив до міжнародної організації з розмінування», — пригадує пан Беріша.
Основною проблемою розмінування України, на його думку, є величезна площа забруднених боєприпасами територій. Це і замінування частини прикордонних регіонів, постійні ворожі обстріли багатьох регіонів, значна протяжність лінії фронту. А тому, нерозірвані боєприпаси можуть траплятися будь-де.
«Активна фаза розмінування території Косова, що в 60 разів менша за Україну, тривала після війни до 2001 року. До цього процесу були залучені до 80 різних міжнародних організацій та місій. Це були різні організації, в штаті яких було від 20-40 до 200-300 людей. Демінер вважає, що до процесу розмінування Косова були залучені понад 1000 фахівців», — розповідає косовар.
Однак у 2003 році в Косово знову повернулися до розмінування через те, що в країні сталися десятки випадків підриву цивільних на боєприпасах, що лишилися з часів війни. Окремі нерозірвані міни трапляються ще й досі, через 25 років після війни, особливо в горах.
Адмір Беріша вважає, що українцям варто розміновувати території, не чекаючи завершення війни. «Обовʼязково має бути центр, що координуватиме діяльність різних організацій. Слід використовувати всю інформацію для розмінування — наявні карти, знання місцевих жителів, які не лише орієнтуються на місцевості, а й знають, де перебували військові, куди були «прильоти», — ділиться досвідом він.
Експерт наголошує, що сучасні технології пришвидшать і зроблять розмінування безпечнішим, чого не було в Косово. Адже нині зʼявилося чимало різного обладнання. Він переконаний, чим буде більше операторів розмінування, тим скоріше Україна стане чистою від мін.
Крім цього, Адмір Беріша акцентує увагу на необхідності поширення інформації про мінну небезпеку серед жителів громад, особливо — дітей. Просвітницькі заходи теж бережуть життя, вважає експерт.
«Моя компанія нині розширює штат і налагоджує контакти в Україні, аби навчати демінерів та проводити розмінування територій. Ми готові якнайшвидше долучитися. Кожен виконує свою роботу, але наша мета — допомогти Україні», — говорить він.
Пан Беріша застерігає, що лише професійні і досвідчені демінери зможуть провести якісне розмінування. «Тільки професіонали можуть зробити так, як має бути. І лише вони можуть гарантувати, що все — чисто», — зазначає він.
У розмінуванні Косова брали участь і жінки. Хоча спочатку їх складно було залучати через умови життя демінерів в польових таборах. Водночас в Україні збільшують підготовку саме жінок. Окремі групи проходять навчання в іншому приватному навчальному центрі демінерів у цій балканській країні — MAT Kosovo.
Ірина Синельник
Чернігівська Медіа Група
Хочете швидше дізнаватися про найцікавіші і найважливіші новини?
Приєднуйтесь до наших каналів:
— в TELEGRAM
— у VIBER
— в INSTAGRAM
Тут тільки найактульніші відео, новини та історії Чернігова!
Джерело: 0462.ua
