У маленьких хуторах часто народжувалися локальні герої — повстанські командири, зв’язкові, відомі кобзарі чи праведники народів світу, відомості про яких досліджують лише місцеві історики-краєзнавці. Одним із таких повстанців був Олександр Кальченко.
Він відомий як «Лисиця» – референт Служби безпеки Миколаївського районного проводу ОУН (Львівська область).
Олександр Кальченко є уродженцем тодішнього хутора Берізка Озерянської сільської ради Варвинського району Чернігівської області. Народився він у 1915 році, а в 1927 році його мати, вийшовши заміж, забрала двох молодших дітей і переїхала жити до села Гнідинці. Там Олександр закінчив сільську школу та почав працювати в колгоспі трактористом. Згодом одружився й у подружжя народилися дві доньки.
У 1941 році його мобілізували до червоної армії та разом із частиною відправили на фронт, де Олександр Кальченко отримав тяжке поранення і згодом був визнаний непридатним до служби.
Повернутися до окупованої родини на окупованій Чернігівщині він не міг, тож поїхав на Кубань, яку згодом також захопили німці. І вже німці відправили Олександра Кальченка до трудового батальйону. Але він розумів, що через погані умови життя, важку працю і недоїдання довго не витримає. Тож був завербований до РОА – російської визвольної армії, яка воювала проти червоної армії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Я не визнаю себе винною. Це помста Медведьова»: судитимуть колишню першу заступницю мера Сновська
Але після одного бою він втік з РОА і потрапив ДО УПА та став стрільцем «Лисицею». У першій половині XX століття (1920–1950 роки) повстанці ОУН-УПА або учасники селянських повстань проти більшовиків масово використовували географічні назви для конспірації, а псевдоніми на кшталт «Лисиця» були одними з найпопулярніших.
Згодом «Лисиця» став референтом Служби безпеки Миколаївського районного проводу ОУН у Львівській області. Служба безпеки, якою він керував, виконувала терористичні функції, спрямовані на фізичне знищення агентури МГБ, активістів радянської влади та тих радянських громадян, які заважали підпіллю ОУН, у боротьбі з радянською владою.
Але 29 липня 1950 року в густому чагарнику представники МГБ помітили добре замасковану криївку. Зав’язався жорстокий бій, після якого мгбісти знайшли шістьох вбитих повстанців і двох поранених. Одним із поранених був Олександр Кальченко, на якого вже давно полювали.
Він загинув 28 жовтня 1951 року, коли був засуджений військовим трибуналом до вищої міри покарання – страти через повішення. Вирок було виконано в місті Дрогобич.
Ірина Осташко
Фото ілюстративне
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Tagsісторія України Новини повстання радянська влада Чернігів Чернігівщина
