У нинішній період одне з найбільш актуальних питань – це підготовка до зими: як пережити сезон холодів і морозів, не змерзнувши у власній хаті. Бо традиційно тепло в оселях коштує дорого. А люди, особливо сільські, традиційно не розкошують, а рахують кожну копійку. Не додає оптимізму й те, що зимувати доведеться в надскладних умовах, коли ворог не дає розслабитися ні на хвилинку, особливо жителям прикордоння.
Багато фахівців знову складають прогнози, що зима видасться суворою – з тривалими відключеннями світла й іншими проблемами, головним чином через ворожі атаки на об’єкти української енергетичної інфраструктури.
Тож, готуючись до зими, треба бути готовими до кількох сценаріїв розгортання подій, особливо жителям чернігівського прикордоння.
Усе залежатиме від безпекової ситуації
У Семенівській громаді, яка щоденно перебуває під ворожими обстрілами, до зими й наступного опалювального сезону готуються в звичному режимі. А звичний режим для прикордонної громади – це коли постійно щось прилітає, щось горить і про безпеку треба думати щохвилини, бо розслабитися ні на мить не можна.
Сергій Деденко, голова Семенівської громади, каже, що бюджетна сфера, включно з наявною мережею, вся опалюється дровами, тобто місцевим паливом. Дрова для опалення бюджетних закладів заготовлені в необхідній кількості.
Водночас готуються до зими і люди, які залишаються жити в громаді. Зрозуміло, що причини лишатися в кожного жителя – свої, але здебільшого пов’язані з небажанням покидати майно, що наживалося роками чи десятиліттями. Адже покинувши все, людям без особливих статків доводиться робити крок у невідомість. За словами голови громади, хто планував виїхати до більш безпечних місць, уже це зробив. Масовий виїзд уже відбувся, і раніше люди просили про допомогу із вирішенням цього питання. Нині такого немає. Тож з вірою у краще жителі Семенівської громади продовжують підготовку до зими.
«Одні жителі чекають виплати на дрова, які нині нам обіцяють, адже в нас фактично вся громада – у 10-кілометровій зоні від кордону з росією. Тож наша громада має отримати ці виплати вже другий рік поспіль. Розмір виплати – 19 400 гривень на домогосподарство. Ці гроші людям обіцяють у вересні-жовтні. А є категорія людей, які купують дрова, не чекаючи на цю виплату.
До людей, які проживають у населених пунктах, розташованих далі ніж 10 кілометрів від кордону, підхід трішки інший. Там черговість отримання цієї виплати буде встановлена відповідно до постанови Кабміну. Насамперед цю виплату отримають категорії людей, які зазначені в постанові. Зокрема, багатодітні сім’ї, самотні пенсіонери й інші категорії», – прокоментував «ЧЕЛАЙН» Сергій Деденко.
За його словами, торік із громадою співпрацювала чимала кількість донорів. І для громади це великий плюс, тому що в такий спосіб торік у Семенівську громаду влилося майже 100 мільйонів гривень.
«Це великі кошти для економіки нашої громади, яка зараз на ладан дихає. Бо всі розуміють, яка є ситуація безпеки. І тут бізнес тільки знищується кожного дня», – наголосив Сергій Деденко.
У громаді думають і про те, щоб узимку люди в прикордонних населених пунктах мали хліб і до хліба, щоб доступними були різні послуги, зокрема медичні. Але все залежатиме від безпекової ситуації.
«На сьогодні в Семенівці все є: вода, магазини працюють і всі служби також. Поки всі наші служби до зими готові. Комунальне підприємство готове почати цей сезон. Є техніка, щоб чистити дороги, є техніка, щоб заправляти машини, маємо запаси пального, генератори на всіх свердловинах стоять як альтернатива. Тобто ми готові до різних надзвичайних ситуацій, але все залежить від того, якою буде безпекова ситуація та якими будуть обставини. Минулу зиму пережили, що буде цієї – побачимо. Бо ситуація в сенсі безпеки ускладнюється.
Наприклад, є в нашій громаді село Костобобрів, де досі навіть діти живуть. Але нині ворог його палить. Вчора горіли хати, сьогодні зранку горять хати. Що з цим селом буде через тиждень, ніхто не знає», – зазначив Сергій Деденко.
Згоріла хата, тож довелося покинути село
Рік тому Андрій Апришко розповідав «ЧЕЛАЙН», як живе прикордонне село Гірськ. Через ворожі атаки тодішня ситуація в населеному пункті була доволі непростою. Андрій Апришко донедавна був старостою Гірська, але вже майже два місяці як звільнився і поїхав до родини, яку перевіз до Чернігова ще десь два роки тому.
Андрій Апришко називає свій від’їзд вимушеним кроком, бо залишатися в селі надалі стає щоразу небезпечніше. Щодня в село щось прилітає.
«На подвір’я стався приліт «ланцета». Сільгоспбудівля в дворі згоріла, а в хаті повилітали вікна й двері. Мене якраз вдома не було», – розповів чоловік.
Але попри непросту ситуацію, люди, які залишаються в населеному пункті, готуються до сезону холодів.
«У селі дрова є, і люди торік отримували гроші на паливо за програмою. Взагалі люди в селах заготовляють дрова не на один сезон. І городи, звісно, саджали. Я й сам саджав, але ще врожаї не збирав, бо ніяк не налаштуюся туди поїхати. Зокрема, помідори й огірки вже позбирали, а картопля, морква і бурячок ще залишилися», – розповів Андрій Апришко.
«Допомогу оформили, чекаємо на виплати»
У Тур’янському старостинському окрузі безпекова ситуація через тривожне сусідство залишає бажати кращого. Але жителі, попри виклики, тут також готуються до зими і морозів.
«Оформили грошову допомогу на дрова, яка ще, сподіваємося, буде. Тобто списки ми вже подали. Але люди не чекають, вже забезпечують самі себе дровами. До речі, рубані дрова в нас можна купити і по 6 тисяч гривень. Це буде тракторний причеп дров. Якщо закуповувати в лісництві, то машина дров кругляка коштуватиме приблизно 8 тисяч гривень. Це дрова вільхи, сосни, осики. Така ж кількість дубових і березових дров обійдеться у 10 тисяч гривень. Жителі громади, особливо пенсіонери, надають перевагу саме рубаним дровам, бо вже не мають сил самі їх рубати.
Тож нині головні клопоти: викопати картоплю та заготовити дрова, щоб взимку було що їсти і що підкидати у грубку.
До речі, цьогорічні врожаї радують, картопля вродила. Звісно, в одних краща, в інших – гірша, але загалом хороша. Вродили також морква, цибуля й інші овочі. Взимку точно голодні не будемо», – зауважив Олександр Артюшенко, староста Тур’янського старостинського округу.
Також, за його словами, люди ходять до лісу, де більш-менш безпечно, та збирають гриби.
До ймовірних блекаутів у громаді також готуються. Ще в 2023 році благодійники подарували сільраді генератори. Староста пригадав ситуацію, коли вони ставали в нагоді.
«Один генератор я возив на прикордоння ще в 2023 році. Була ситуація, що люди сиділи без світла, то потрібно було хоч на трішки увімкнути людські холодильники. То генератор тоді там працював два дні. Бо великою справою було зарядити хоч один телефон на родину і трішки холодильник підтримати, аби продукти не зіпсувалися.
Нині генератори – у селі, ніхто їх ніде не сховав», – пояснив Олександр Артюшенко.
Розмірковують у старостинському окрузі, як розчищати дороги, коли взимку замете. Зокрема, укладатимуть угоди з лісництвом зі Сновська та сподіваються на допомогу місцевого аграрія, який щороку допомагає в цій справі.
Але ситуація така, що в різних громадах Чернігівщини – різна ситуація із забезпеченістю дровами. Наприклад, житель села Москалі Юрій Дахно розповів, що запаси овочів і потрібних продуктів зробили, а от із дровами проблеми є.
«Заготовляти дрова самому вже дещо проблематично, а людину, в якої наші люди замовляли дрова, забрала ТЦК. Причіп рубаних дров минулого року був від 8 до 11 тисяч, залежно від породи дерева», – поділився інформацією пан Юрій.
Про програми стосовно забезпечення населення дровами чоловік сказав так: «Наша місцева влада переймається лише за себе. Аби щось вибити, треба добряче на горло наступити.
Дров за програмами ніхто не надає. Принаймні я не чув. Моя дружина змусила прийняти заяву тижні два тому. Сказали, що це поширюється лише на інвалідів і тих, хто має право на субсидію. Натомість я чорнобилець 1 категорії».
«Якось перезимуємо! Було б здоров’я та не було б війни»
В інших куточках Чернігівщини питання підготовки до зими – також на чільному місці.
Сергій Павленко з села Дягова розказав, що взимку, аби вдома було тепло, топитимуть піч і грубу.
«Дрова на зиму в кілька етапів заготовлено. Навіть зараз щодня займаюся їх поповненням: це в мене як зарядка – нарубати два візки хмизу, яким потім розпалюємо більші поліняки.
Щодо консервації – то вже практично все є», – запевнив Сергій Павленко.
Чоловік також знає про програми, згідно з якими сільські люди мають можливість отримати дрова. Каже, що на програму подавався, але наразі нічого не отримав.
«Сусіди нещодавно купили машину дров за 11 000 грн, ми торік – за 11 500. Але ми витрачаємо трохи більше, то нам треба десь півтори машини. Начебто і дорого, але багато сільських людей отримують субсидію, то їм держава компенсує ці витрати», – сказав Сергій Павленко.
Марія Шевченко з селища Березна розповіла, що якихось особливих продуктів на зиму не купує. Натомість запаси овочів і консервації має достатні.
«Все з власного городу. Дякувати Богу, овочі вродили добре, а ягоди, вишні, сливи, виноград – щоб поїсти.
Для обігріву домівки маємо як пічне, так і газове опалення. Яке вигідніше, дешевше? Та загалом значної різниці нема. З дровами більше роботи.
Звісно, що з року у рік дедалі важче готуватися до зими як фізично, так і фінансово. Все дорожчає!
Дрова не отримували, а на грошову допомогу для придбання дров чоловік зареєструвався. Результату ще нема.
Якось перезимуємо! Було б здоров’я та не було б війни», – впевнена жінка.
Звісно, що наразі люди на Чернігівщині живуть, працюють і готуються до зими із вірою в краще, але тривожність за майбутнє нікуди не зникає.
«Насправді ситуація така собі, ми розуміємо, що на прикордонні сьогодні ситуація одна, а завтра, через непросте сусідство, може бути зовсім іншою», – зазначив Олександр Артюшенко.
Ірина Осташко
Фото: Чернігівська ОВА, ГУНП в Чернігівській області, УДСНС в Чернігівській області
TagsВійна Новини Пожежа ТОП Чернігів Чернігівщина Чернигов
