Порятунок від фітофтори, цікаві сорти овочів та незвичні дерева – секрети дачниці з Чернігова, яка годує три родини

Вже на порозі осінь, а отже, чернігівські господині активно продовжують збирати урожай, який приховує багато людської праці. Та не завжди ці зусилля йдуть на користь, адже важливо все робити правильно. Своїми знаннями та досвідом поділилася Лавриненко Людмила Григорівна, яка вже понад 30 років займається дачною ділянкою в СТ «Березань», неподалік Чернігова. У 1986 році в Людмили Григорівни та її чоловіка з’явилася перша дачна ділянка. Згодом родина придбала город, що розташований навпроти дачі. Спочатку було важко отримати великий урожай, оскільки на тій території раніше був випас, тому треба було вибити пирій. Та й не було багато часу на це, адже в сім’ї росли діти. Займатися дачею на всю потужність пані Людмила почала вже на пенсії. Жінка розповідає: «У нас четверо онуків, дві сім’ї у дочок. У мене на ділянці є всі ягоди та овочі. Все вирощую сама, наші три сім’ї нічого не купують. Також завжди багато квітів росте. З самої весни тюльпани, потім іриси, лілії. Одна квітка замінює іншу, завжди щось цвіте. З квітів також є мітловидна гортензія, труби ангела або бругманція, вона росте в зріст людини, а дзвіночки дуже великі». «ЗЕМЛЯ ПІЩАНА, ЛЕГКА, НЕ УРОЖАЙНА» Земля на дачі Людмили Григорівни, на її думку, не дуже підходить для вирощування овочів та ягід. «Земля піщана, легка, не урожайна. Але ж ми удобрюємо, у нас централізований полив, тому все підключено. На огірках у нас крапельний полив, а так ввечері підключаємо шланги, поливалки. Удобрюємо тільки органікою. У нас є свої 3 компостні ями, самі готуємо перегній, купуємо гній. Нічим не травимо. Ось капусту потрібно було протравити, я думала, шукала скрізь, і знайшла – треба гірчичний порошок та йод, або валер’янка. Хімікатами ніякими не користуємося» – ділиться жінка. У цьому році, за хорошу працю на дачі, земля нагородила господарів гарним врожаєм. «Урожай прекрасний», – розповідає господиня, – «помідорів дуже багато було, огірків теж, полуниця дуже гарна була, все добре вродило. Дивувалися, чому з півдня везуть так багато овочів? Тому що тепло. Ми вже переконалися, що навіть якщо йдуть дощі, спека для урожаю це – чудово. Тому багато вродило цього року». «ПОМІДОРИ ПОВНІСТЮ ПРОВІТРЮЮТЬСЯ, Я ЇХ СТРИЖУ» Останнім часом чернігівці, і не тільки, страждають від фітофтори – інфекції, через яку чорніють та пропадають помідори. Людмила Григорівна знає, як впоратися із цією проблемою. Жінка ділиться своїм досвідом: «Мої помідори практично в будь-яку погоду від фітофтори не чорніють. Вони у нас на шпалерах, і займають велику площу на величенькій відстані. Помідори повністю провітрюються, я їх стрижу. Для помідорів небезпечно, коли накопичується туман, тому, як тільки вони підросли – одразу підстригаю їх, щоб перші листки не торкалися землі. Як тільки зав’язалися якісь перші плоди, я знову обрізаю листя. Підв’язую лише на шпалери, не в купу, як робила раніше. Помідори напевно почали псуватися у тих, хто посадив пізно. Коли почали пропадати, я вже третій урожай збирала. Я ніколи помідори не пікірую, одразу висіваю у ящики, а тоді прямо в ґрунт і накриваємо агроволокном. В цьому році ми посадили помідори 26 квітня, і коли у людей вони почорніли, я вже 40 відер зібрала, тому вони в мене вже майже закінчилися. А зараз тумани, ночі холодні, а вони дуже бояться цього». «ЦИБУЛЯ З НАСІННЯ ВИРОСТАЄ ДО 900 ГРАМ» Окрім звичних культур, на дачі пані Людмили можна побачити й рідкісні цікаві сорти, або овочі, які не всі наважуються вирощувати. «У нас усі бояться висаджувати баклажани на ділянках. Вони дуже примхливі, і на них нападає колорадський жук. Якщо не жити на дачі, то урожай не вийде зібрати. У нас ростуть сині і білі. Також цього року спробувала виростити цибулю Ексібішен. Це салатна цибуля, з насіння виростає до 900 грам. Були у якомусь закладі, нам принесли страву у якій були шматочки цибулі. Я їх відгрібаю, а офіціант говорить: «Ви скуштуйте, вона ж як яблуко». І дійсно, коли її їси, немає післясмаку і гіркоти. Але вона довго не лежить, лише до нового року» – говорить жінка. Також господиня особливу увагу приділяє огіркам, говорить, що це примхлива рослина, яку потрібно притіняти сіткою, щоб не зіпсувалися в спеку. Створювати тінь доводиться і для пекінської капусти. «Її треба притіняти, бо вона рослина короткого світлового дня. Потрібно сіяти або ранньою весною, і вже зібрати в кінці травня, або як я – в липні посадити, і вже на кінець вересня я обрізаю нижні пелюстки, одягаю тканину з колготок товщиною в палець, щоб не туго, але стягувало у качанчик. І тоді вона стоїть як стовпчик» – розповідає пані Людмила. Не обділяє увагою господиня і звичайну капусту. Оскільки рослина дуже любить вологу, жінка поливає її зранку і ввечері. Вирощує тільки голландські сорти, з яких виростає великий урожай з маленьким стрижнем. Купує Людмила Григорівна лише 2 сорти: Мегатон і Професор. Наша героїня окрім власних знань, користується досвідом інших дачників, які розповідають багато цікавого у соцмережах. Але не завжди чужі поради несуть користь. Людмила Григорівна розповідає: «Всі рекомендують вирощувати полуницю на чорному агроволокні. Я від цього вже відмовилася. Ягода горить при такій температурі, чорне нагрівається. Тому ми вже методами проб та помилок купуємо двостороннє: верх білий, а низ чорний. За рахунок чорного не росте трава, а за рахунок білого не горить». «ПЕРЕД ТИМ, ЯК ЗАЙМАТИСЯ ЛОХИНОЮ, МИ ВЧИЛИ ПРО НЕЇ ВСЕ» Окрім овочів, родина жінки вирощує багато ягід. На дачі росте 17 кущів ожини та лохини, також є малина, аґрус, порічки, смородина. До вирощування овочів та ягід пані Людмила підходить доволі серйозно. «Щоб цим займатися – це треба любити. Я за фахом біолог, а виросла в селі, працювала на землі. Рослини люблять, коли все робиться вчасно, наприклад, поливати не тоді, коли вона вже засохла. Як і люди, всі рослини люблять режим. Я ніколи не вирощую те, про що не знаю. Перед тим, як займатися лохиною, ми перечитали літературу, познайомилася в соцмережах з господарем розплідника рослин, він агроном, і працював у розпліднику в Польщі 7 років. Коли повернувся з дружиною додому, то організував у себе розплідник по європейському принципу. Я поїхала до нього в Ніжин, щоб все побачити. Ми товаришуємо, я купую у нього насіння, якщо є питання – телефоную. Коли ми купляли лохину – ми вчили про неї все. Вона любить кислий ґрунт, треба було викопати великі ями, завантажити верховий торф, завести вільху і кору. Треба ці нові рослини вивчати, адже вони самі по собі рости не будуть» – пояснює господиня. Жінка зазначає, що цього року надзвичайно великий урожай лохини. Через кожні три дні родина могла зібрати трилітрове відерце ягід. «Я ЇЇ ЧЕРЕЗ ЕЛЕКТРОМ’ЯСОРУБКУ ПРОПУЩУ, І В МОРОЗИЛКУ, А ПОТІМ В ЧАЙ ДОДАВАТИ БУДЕМО, ЯК ІМБИР» Якщо пані Людмила займається переважно городом, то її чоловік доглядає за садом. «Коли ми купили другу ділянку, у нас було 15 дерев. Ми їх рік потримали, а потім всі прибрали, бо вони вже хворіли, ніхто не доглядав за ними. Ми посадили молодий сад. У нас 3 черешні (Кордія Саміт і Василина) 5 груш, серед них солодкий сорт Талгарська Красуня, яблунь теж 5, актинідія, кізіл. Також є айва, вона у нас перший рік плодоносить, їй уже 5 років. Цвіте гарно, великими рожевими квітками. Перший рік вона добре цвіла, ми вже раділи скільки плодів буде, але нічого. Я почитала, що вона в перший рік все скидає, потім залишає до 10 плодів і вже пізніше дає врожай. Я її через електром’ясорубку пропущу, і в морозилку, а потім в чай додавати будемо, як імбир. Вона дуже смачна, і в ній вітаміну С багато. Сад молодий, чоловік ним займається, обробляє дерева, доглядає за виноградом, у нас його 9 сортів». «МИ ДАЧУ СВОЮ «ЦІЛУВАЛИ» В перші місяці повномасштабного вторгнення родина не мала змоги потрапити на дачну ділянку, адже в населеному пункті був ворог. Господиня згадує: «Ми дуже переймалися за дачу, я вже її похоронила. На наших ділянках стояли білоруси, на щастя, дача не постраждала. Вперше, коли звільнили Березанку, ми боялися їхати, але це нас не зупинило. Як тільки приїхали, одразу почали працювати. Ми дачу свою «цілували». Після подій в області у лютому-березні 2022 року, Людмила Григорівна почала садити більше овочів та активніше займатися консервацією, оскільки морозити врожай тепер побоюється. Наразі господиня займається закрутками. У суботу збирається посадити нові сорти полуниці, щоб уже весною були ягоди. До зими сім’я планує повністю прибрати все з городу та закрити компостні ями. Жінка стверджує, що перекопувати землю на зиму за технологією не можна, щоб ґрунт не вивітрювався та не вимерзав. Може здатися, що займатися двома ділянками – це дорого. Та Людмила Григорівна запевняє, що це не так. «Воно все покриває затрати» – говорить пані Людмила – «Я годую три сім’ї, і в нас всього вистачає: і свіжі овочі, і різна консервація, і заморозки. Це не дорого, особливо, якщо жити тут і не витрачатися на дорогу. Дорого тим, хто користується хімікатами. В мене все окупається, я ще й інших пригощаю. Вистачає всім». Людмила Григорівна та її дачна ділянка – є прикладом того, що земля любить працю. Якщо вкласти в неї багато роботи – буде хороший урожай. І пам’ятайте, не все виходить з першого разу, але це теж досвід, на якому можна вчитися. Валентина ГавриленкоЧернігівська Медіа Група Джерело: 0462.ua