Про екологічну катастрофу на річці Сейм, спричинену росіянами, на Чернігівщині дізналися 26 серпня, коли забруднення дійшло до Батуринської громади. Отруєна вода, яка згодом дійшла й до Десни, вбила безліч річкових жителів. Відповідні служби, рибалки та ентузіасти діставали з чорної води тонни мертвої риби. Як такий масовий мор вплине на екосистему річок Сейм та Десна, розповів завідувач кафедри екології та охорони природи НУ «Чернігівського колегіуму» Юрій Карпенко.
Іхтіофауна (сукупність риб) – це важливий компонент екосистеми річок, озер, ставків та інших водойм. Зникнення риби призводить до порушення харчового ланцюга, та інших негативних наслідків.
— Якщо зникає цей компонент, то порушується харчовий ланцюг. Є риби з різними харчовими вподобаннями: так звані фітофаги живляться рослинною їжею, і таким чином поїдають зайву рослинність, яка може забруднювати річки. Є хижі риби, які забезпечують цілісність системи, тобто з'їдають ослаблених, хворих або тих риб, які мають якісь патології. Так вони підтримують здоровий стан популяції рослиноїдних риб. Це впливає на формування та існування гідроекосистеми. Тобто риба – це компонент, без якого існування водойми є нереальним, – пояснює завідувач кафедри екології та охорони природи НУ «Чернігівського колегіуму» Юрій Карпенко
Також варто зазначити, що риба є компонентом мінералізації, тобто насичення води корисними елементами. Після відмирання цей вид стає харчовим ресурсом для бактерій-сапрофітів, та сприяє розвитку водних грибів.
Внаслідок забруднення річки Сейм, вміст розчиненого у воді кисню впав до критичної позначки, і при мінімальній допустимій нормі 4 мг/л, було зафіксовано всього 1 мг/л. Це призвело до масового вимирання риби. Проте, чи вся іхтіофауна постраждала? Науковець говорить:
— Перш за все страждає біла риба, яка харчується рослиною їжею, яка дуже чутлива до втрати кисню. Хижі риби менш чутливі, але на них впливають токсичні речовини, і вони також потрапляють під той катастрофічний стан, страждають від того забруднення, яке ми спостерігаємо на наших двох найбільших лівобережних поліських річках України.
У Десні та її притоках мешкає близько 40 видів риби. На жаль, серед загиблої фіксуються й червонокнижні, зокрема йоржі, минь, та інші.
Аби врятувати ще живу рибу, місцеві переносили її з забрудненої річки до чистої водойми. Рибі й справді ставало краще, однак еколог наголошує, що такі дії можуть нести небезпеку для ставків та озер.
— Риба може відновитися, але питання в тому, як склад токсичних речовин впливає на подальший її стан, – зазначає Юрій Карпенко. – І невідомо, чи можуть ті речовини, що потрапили в організм риби, не спричинити вторинне забруднення водойм, куди її переносили. Рибалки-ентузіасти, волонтери, небайдужі люди, які хотіли врятувати хоча б якусь рибу, переносили у чисті водойми. Цілеспрямовано не слід так робити, тому що склад токсичних речовин багатокомпонентний, і дуже важко прогнозувати наслідки.
Коли токсичні речовини підходили до місць, де в Сейм та Десну впадають дрібні річки, або де є зв’язок з озерами, риба намагалася врятуватися. Вона старалася перепливти в чистішу воду. Оскільки щороку на Чернігівщині спостерігається велике водопілля, річкова риба чудово почувається на заплавних територіях, ставках чи озерах, тож зміна водойми не вплинула на її життєдіяльність.
— Наслідки поки що непрогнозовані. Не можна однозначно сказати наскільки вони будуть небезпечні, катастрофічні, або взагалі незворотні. Єдине, що можна прогнозувати – це вплине на функціонування річкових систем, на господарську діяльність, адже людина не може мати рибу як харчовий ресурс, і на підтримання стану гідроекологічної системи. З річок випали тони риби, це не просто біомаса, це мертва органічна речовина, порушення тих ланцюгів живлення, які формувались десятками, сотнями років, – пояснює завідувач кафедри екології та охорони природи НУ «Чернігівського колегіуму» Юрій Карпенко
На відновлення рибного світу може піти багато часу, можливо кілька років, а можливо навіть десятки років. Все залежить від того, наскільки очистяться наші водойми, та як швидко будуть діяти відповідні служби. Еколог говорить, що поновити популяцію можна шляхом зариблення, однак це дуже складна та не дешева процедура. Також відновлення рибного світу можливе й природним шляхом, адже при наявності харчового ресурсу, риба може мігрувати до Десни з північної частини річки, яку оминуло забруднення, чи зі Снову, та інших водойм. Тож маємо надію, що природа відновиться й без людського втручання.
Валентина Гавриленко
Чернігівська Медіа Група
Джерело: 0462.ua
