Поліцейські повернули додому 14-річного підлітка, якого окупанти вивезли в білорусь із села Ягідне

Під час окупації села Ягідне, що під Черніговом, 14-річний Сергій Сорокопуда отримав поранення. Російські війська вивезли його на лікування до Гомеля. Небайдужі білоруські медики розмістили у Фейсбуці інформацію про українського хлопця, яку й побачили поліцейські, а згодом розшукали батьків Сергія. Операція з евакуації хлопця була важкою, але ювенальним поліцейським вдалося повернути підлітка додому. Про це повідомляє Нацполіція у Чернігівській області. Родина Сергія стала однією з тих, хто повною мірою відчув на собі жахи російської окупації. Втрата житла, куди влучив ворожий снаряд. Кілька тижнів неволі в сумнозвісному задушливому підвалі Ягіднянської сільської школи, поряд з майже чотирма сотнями таких самих страждальців. Під час раптового обстрілу Сергій отримав поранення. – Раптом ми почули свист снаряду, і відразу — вибух. Брат упав, я підбігла до нього — з рота вже кров пішла, паморочиться у голові, нічого не розуміє, але рухатись може. Сусідка допомогла відвести його до медпункту, який росіяни облаштували тут же, у школі. Там уже побачили, що брата поранено у спину, осколок пішов у легеню, – розповідає сестра Сергія Аліна. Окупанти, як зуміли, надали хлопцю першу допомогу. А після уколу та крапельниці знову відправили до підвалу, ночувати у нелюдських умовах. – Вранці росіяни мене відвезли автівкою в інше село. Казали, відвезуть в росію. Потім виявилося, що в Гомель. Але я не знав, де це. Як прибули, спочатку мене поклали в лікарню разом з іншими, робили перев’язки і все. Тижнів за три перевели в дитячу лікарню. А вже там зробили дві операції. У мене були переламані два ребра, і трохи зачепило легеню, – каже хлопець. Ніякого зв’язку з сім’єю підліток спочатку не мав. Лише коли українські війська вигнали рашистів з Чернігівщини, батьків розшукали наші військові разом з волонтерами. Виявилося, небайдужі білоруські медики розмістили у фейсбуці повідомлення про Сергія: мовляв, хлопчик шукає рідних. Коли у сім’ї з’явився телефон (замість відібраних та знищених рашистами), відразу набрали вказаний у фейсбуці номер білоруського мобільного оператора. То була медсестра, що доглядала за юним українцем. В подальшому через цю жінку рідні Сергія підтримували з ним контакт. Залишалося найголовніше — повернути хлопця на Батьківщину. — З моменту, як побачили у фейсбуці пост білоруської медсестри про українського хлопчика, поліцейські ювенальної превенції разом з міграційною поліцією, за дієвої підтримки прокуратури та волонтерів, вибудували та реалізували всю складну схему повернення дитини додому, в Україну, — розповідає начальник відділу ювенальної превенції поліції Чернігівщини Оксана Огненко. Складність полягала ще й у тому, що офіційна білоруська медицина не погоджувалася віддати хлопчика сестрі — тільки батькам. Між тим, мати хворіє і не здатна покинути домівку бодай на день, а батько не має права перетинати кордон. Зрештою, проблему вдалося подолати, й Аліна вирушила за братом — через Польщу до мінська, а далі у Гомель. – Співробітники ювенальної превенції не тільки допомогли покроково виробити шлях, а й вживали заходів, щоб до мінімуму звести ризики небезпеки на всіх етапах, — каже Оксана Огненко. — Я особисто постійно спілкувалася телефоном з Аліною та скеровувала її дії. Також ми тримали зв’язок з прикордонниками, і вони інформували, де перетнути кордон буде реально та безпечно. Окремо подякую за велику допомогу колегам з ювенальної превенції Волині. Вони «підхопили» наших мандрівників, щойно ті в’їхали в Україну, та забезпечили їм комфортний відпочинок і добре харчування. Волинські поліцейські посадили Аліну та Сергія на потяг до Києва, а вже у столиці їх зустріли рідні й доправили додому. *  *  * Приєднуйтесь у Viber та Telegram до спільноти "Чернігівський Фонтан", де тільки найактульніші новини та історії нашого міста. Источник: 0462.ua