Пішки швидше: чому в Чернігові з’явились величезні затори, і як їх позбутись

193

Усе частіше можна почути або побачити в соцмережах тезу, що Чернігів усе більше нагадує Київ. Начебто ж круто – рівняємось на столицю і все таке… Але ж схожість полягає не в рівні життя або кількості робочих місць, а в наявності заторів та «тягнучок». Тому ми вирішили розібратись, чому і коли чернігівські автолюбителі почали замислюватись: «Та я б швидше пішки додому дійшов…» Ну і, звісно, шукали вирішення проблеми заторів на дорогах Чернігова.

Автівок стало більше

Перш за все, наші журналісти направили офіційний запит до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Чернігівській області щодо кількості зареєстрованих у Чернігові автівок протягом 2015–2020 років. Згідно з відповіддю на даний запит, первинну реєстрацію в Чернігові пройшла наступна кількість автівок:

  • 2015 року – 2413;
  • 2016 року – 2070;
  • 2017 року – 2401;
  • 2018 року – 2390;
  • 2019 року – 3900;
  • Січень – липень 2020 року – 1914.

Проаналізувавши цю статистику, ми зрозуміли: однією з першопричин виникнення на чернігівських дорогах відчутних заторів є збільшення кількості первинно зареєстрованих машин за 2019 рік майже вдвічі в порівнянні з минулими роками. Динаміка 2020 року теж виглядає так, що цифра зареєстрованих автівок на кінець року буде коливатись у районі 4 тис. транспортних засобів.

Із цим висновком погоджується і чинний депутат Чернігівської міськради Олександр Тимошенко. Проте вважає, що є й інші проблеми, які впливають на міський трафік.

Олександр Тимошенко зліва

Затор уздовж «Голлівуду»

У свою чергу Михайло Шапошніков – досвідчений водій з 33-річним стажем кермування легковими, вантажними автомобілями, а також автобусами – ще минулого року вже помічав, що їздити містом у час пік стає все складніше.

Окрім цього, завдяки майже щоденному пересуванню містом на автомобілі він окреслив ще одну з проблемних ділянок. Мова про перехрестя вулиць Мазепи та Любецької, де в той же час пік на світлофорі збирається купа автівок, які їдуть як з боку залізничного вокзалу по Мазепи, так і тих, що хочуть виїхати з Любецької.

Вирішити конкретно цю проблему, можливо, допомогло б прорізання прямої дороги з Любецької на проспект Перемоги, про що говорять уже не один рік. Проте Олександр Тимошенко після чергової сесії міськради засумнівався у спроможності це здійснити.

Із потребою «прорізки» нових доріг згоден і водій Михайло Шапошніков, але, на його думку, у масовій боротьбі із заторами може допомогти лише розширення дорожнього полотна та облаштування додаткових смуг руху.

Головне – концепція

Не оминули увагою проблему заторів і в Чернігівській міськраді. Під час однієї з нарад міський голова Владислав Атрошенко звернув увагу на проблему перевантаження вулиць Чернігова транспортними засобами.

Відчувши дискомфорт від погіршеного міського трафіку на собі, мер доручив підлеглим розробити концепцію вирішення проблеми безпеки руху. Для цього чиновники разом із представниками патрульної поліції мають провести робочу зустріч та обрати оптимальний варіант для кожного проблемного перехрестя.

Наразі серед пріоритетних перехресть у розрізі подолання масових заторів є такі:

  • вул. Рокоссовського та 1 Травня
  • вул. Кільцева та 1 Травня
  • вул. Малиновського та Шевченка
  • просп. Перемоги та вул. Попудренка (біля «Деснянської правди»)
  • вул. Бєлова та Космонавтів.

Тож що ми маємо станом на осінь 2020 року: затори є, міська влада їх бачить і начебто готова вирішувати цю проблему. Але на тому ж прикладі вулиці Героїв Чорнобиля, де після ремонту зменшили кількість смуг руху, видно: або спеціалісти комплексно не розібрались у масштабах проблеми, або просто роблять вигляд, що хочуть її вирішити. Шляхи знищення або хоча б послаблення чернігівських заторів є, але чи підуть ними представники місцевого самоврядування, поки невідомо.

Еженедельник "Семь Дней" затори тягнучки авто машини перевантаженість дороги

Предыдущая статьяВ Украине к ослаблению карантина готова только одна область — Минздрав
Следующая статьяВ Украине на доплаты медикам за сентябрь перечислили уже 1,3 млрд гривен — Минздрав