Знищення дерев, мор бджіл, розорювання прибережної території, збереження диких тварин на Чернігівщині – головні екологічні проблеми 2020 року в області, обговорювали в ефірі Українського радіо Чернігівської хвилі.
Як зберегти природу Чернігівщини та запобігти негативним наслідкам господарської діяльності людини, розповів завідувач кафедри екології та охорони природи НУ «Чернігівський колегіум» Юрій Карпенко.
Збереження дерев у місті
У Чернігові влітку з'явилися дві петиції щодо збереження дерев у місті. Мораторій на знищення здорових дерев – таку ініціативу пропонує чернігівський правозахисник Олександр Гашпар. А також — провести інвентаризацію усіх дерев у Чернігові та створити інтерактивну карту, щоб була можливість побачити, де і як ростуть дерева, яку користь вони приносять, які дерева є аварійними та потребують знесення.
Голова організації «Еко-місто» Сергій Безбородько подав іншу петицію — про створення посади фахівця по догляду за деревами в комунальному підприємстві «Зеленбуд». Щоб у штаті з’явилися люди, які могли б не тільки рубати дерева, а й лікувати їх.
За словами Юрія Карпенка, процес інвентаризації – дуже важливий, коли передбачається розбудова, оновлення міської системи, в тому числі і зелених насаджень. Для суцільної інвентаризації потрібно залучати науковців, фахівців, які знають види дендрофлори і волонтерів, які готові обраховувати окремі групи, види, породи дерев. Потрібен колектив складом 5-7 людей.
«За різними підрахунками, в місті від 5 до 10% дерев віком понад 30 років потребують лікування, догляду. Найбільше хворіють дерева, які пошкоджені шкідниками або хворобами. Це, наприклад, каштан Кінський, липи серцелистої, клена гостролистого», — каже Юрій Карпенко.
У 2016 році науковці університету розробили концепцію озеленення Чернігова на замовлення Управління ЖКГ. На той час, таку концепцію мало одне місто в Україні – Тернопіль.
За словами Юрія Карпенка, наразі контроль громадськості за вирубкою дерев послаблений. Це пов’язано з прийнятими новими правилами благоустрою. До складу комісій, які вирішували, жити дереву чи ні, практично перестали включати представників громадськості й науковців.
Ріка Десна
Збереження прибережної захисної смуги річок області
Представник екологічної ліги Володимир Попруга говорить про проблему розорювання прибережної зони річок, та проблему збереження малих річок.
«Проблема є досить актуальна. Зокрема, саме масове розорювання територій у верхів’ях малих річок. Наприклад, річка Білоус, яка була складовою торгового-водного шляху Любеч-Чернігів у княжі часи. За останні десятиліття її русло скоротилось приблизно на 20 кілометрів. І це викликано розорюванням територій агрофірмами», — каже він.
Зі слів начальниці відділу з нагляду за земельними ресурсами Державної екологічної інспекції Юлії Крихти, з січня по серпень цього року провели 41 перевірку земель водного фонду, склали 20 протоколів про нанесення збитків державі на 37 тисяч гривень. Найбільші порушення зафіксовані в Куликівському районі. А в Менському районі переорали річку Млинок, притоку Десни.
Юрій Карпенко каже, близько 50% з тих порушень, які фіксувалися, дійсно є реальними порушеннями водного законодавства України. Відповідальність повинна бути персональна — керівників підприємств, фермерських господарств. Контролювати має Державна екологічна інспекція та місцеві громади.
Загибель бджіл
На думку Юрія Карпенка, бджола скоро може потрапити в Червону книгу.
Пасічник із Сокиринець Микола Вовнянко каже, що вони не можуть довести, якими хімікатами травлять бджіл. Аналізи в Чернігівській області зробити неможливо.
Одна з проблем — пасічники не реєструють свої пасіки. Це пов’язано з тим, що це складний процес, фінансово затратний. Потрібно, щоб об’єднання бджолярів Чернігівщини взяло ініціативу в свої руки щодо створення системи пасік, контролю і паспортизації. І Україні потрібен «Закон про бджіл».
Пасічникам потрібно зробити круглий стіл або зібрання разом с підприємствами агрофірм і знайти компромісні рішення, каже Юрій Карпенко. Розробити алгоритм використання пестицидів, попередження і аналіз препаратів на безпечність для бджіл. Також варто зберігати ділянки медоносних рослин, які знаходяться в заплаві.
Ріка Стрижень
Обміління річок
На це впливають різні чинники: кліматичні зміни, температурні, гідрологічні показники, малосніжні зими, невелика кількість опадів, знищення лісосмуг і збільшення водокористування. На зрошення йде ґрунтова вода.
Останні кілька років на Десні не спостерігається весняне водопілля. Це не типова проблема для поліських річок.
Як каже Юрій Карпенко, Україна приєдналася до Водної рамкової директиви Євросоюзу. І там є механізм збереження річок, а саме басейн річок.
Браконьєрство та вбивство червонокнижних тварин та риб
Держава внесла лося до Червоної книги. Потрібно, щоб був реалізований господарський аспект – щоб лісівники дбали про тварин.
На думку Юрія Карпенка, щоб зберегти природу Чернігівщині, потрібно об’єднати зусилля відповідальних осіб, служб, які виконують управлінські, погоджувальні і контролюючі функції. Забезпечити екологічну освіту з дитячого садочка. Та не бути байдужими жителям Чернігова та області. Не боятися боротися з браконьєрами. Долучатися до суботників та днів благоустрою.
UA: Чернігів
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.
