Олег, як, мабуть, і більшість українців, не вірив у повномасштабне вторгнення росії в Україну. Разом із тим він впевнено називає війну на сході держави війною, яка тривала понад вісім років. Згадує, як прокинувся від галасу сусідки в під’їзді о шостій ранку 24 лютого. Після перших прильотів по місту чоловік пішов здавати кров на донорство, бо вже знав про поранених. Повернувся додому, а у дворі — ворожий «Град», пише ОК «Північ». Разом із товаришем Олег пішов до військкомату. Зізнається, що з першого разу не вийшло: дружина не знала, а зупинила сестра. З другої спроби Олег потрапив-таки до війська. Захищав Чернігів, займаючи рубежі оборони на лижній базі (Спортивна лижна база Олімпійського резерву України). — Перші дні ми знаходилися в приміщенні. Потім командири сказали переміститися в підвал. І через пару днів до нас прилетів літак. Лижна база перестала існувати, — згадує Олег. – Про сон на посту і думати не приходилося, а очі в темряві працювали в сто разів сильніше. Період з 8 по 29 березня для Олега здавався вічністю. Йому та побратимам вдалося пережити десятки обстрілів, стримати атаку російського війська, особисто на собі виносити пораненого товариша. А пізніше, вступивши у калюжу крові, прийти на те місце, де від прямого попадання в серце загинув його командир взводу. На думку Олега, ворог вважав, що воює чи не з цілою ротою. Їх же було не більше 40 чоловік. Усіма своїми силами та за підтримки підрозділів танкової бригади українським захисникам вдалося втриматися самим та втримати Чернігів. Фінальною датою боїв на лижній базі Олег називає 22 березня, коли росіяни зайшли прямо до них. — Я особисто нарахував п’ять «Тигрів», може, звичайно, у страху очі великі… Хто каже чотири. Та я бачив п’ять і одну «беху». У нас почало закінчуватися бк (боєкомплект) і було прийнято рішення відходити, — розповідає військовий. Усімох Олегу та його товаришам вдалося залишитися живими та врятувати поранених. — Я розумів, що ми повинні залишитися живими. Не було паніки чи тривоги абсолютно. Нам допоміг вийти місцевий хлопець. Ми прийшли до військових з першої танкової, нас нагодували, напоїли чаєм та поклали відпочивати. Наступного дня ми знову повернулися на лижну базу. Далі почався відхід російських військ за державний кордон України. Тікали так, що «аж автомат забули у дворі». — І хоч тут наразі відносно тихо, ми розуміємо, що далеко ще не все закінчено. Розслаблятися ще дуже-дуже рано. Ми завжди на сторожі. Бо таке відчуття, що вони десь поруч… * * * Приєднуйтесь у Viber та Telegram до спільноти "Чернігівський Фонтан", де тільки найактульніші новини та історії нашого міста. Джерело: 0462.ua
Главная Новости Чернигова Пережили десятки обстрілів та стримали атаку російського війська, – захисник Чернігова про...
Последние новости
У Чернігові побито температурний рекорд 2021 року: -2,3°С
У Чернігові 29 квітня зафіксували новий температурний рекорд. За даними обласного центру з гідрометеорології, мінімальна температура повітря цього дня опустилася до -2,3°С,...
Виконуючи бойове завдання на Харківщині, загинув головний сержант із Чернігівщини
Трагічна звістка надійшла до громади на Чернігівщині. Загинув захисник Олександр Ручка з Карильського. Про це повідомляє Коропська селищна рада. ...
Зеленський отримав звіт СБУ про "далекобійні санкції" щодо рф на понад 1500 км і...
Президент України Володимир Зеленський повідомив про звіт від очільника СБУ Євгенія Хмари про роботу "далекобійних санкцій" щодо рф на відстані у понад 1500...
Фіктивні фірми і мільярдні оборудки: на Чернігівщині діяла частина «конвертцентру»
Детективи Бюро економічної безпеки України викрили масштабну схему ухилення від сплати податків, яка діяла одразу у кількох регіонах України, зокрема й на Чернігівщині. За...
Стопроцентный плагиат: в РФ планируют выпускать копию Tesla Cybertruck за $100 000 (фото)
В РФ создали электромобиль "Руссо-Балт", который оказался фактически точной копией Tesla Cybertruck. Примечательно, что он существенно дороже американского пикапа. ...









