Перехід на зимовий час та економія електроенергії: як це поєднати

У неділю, 30 жовтня, Україна перейшла на “зимовий” час. Чи можливо цей перехід використати з метою економного використання електроенергії в побуті? Як побутові споживачі можуть “розвантажити” енергосистему країни? Та як убезпечити прилади від поломок при частому відключенні електрики? Про це в ефірі Українського радіо “Чернігівська хвиля” розповів доцент кафедри електричної інженерії та інформаційно-вимірювальних технологій НУ “Чернігівська політехніка” Сергій Степенко. Про це пише "Суспільне Чернігів". Далі – з його слів: Чи справді “літній” і “зимовий” час – про економію? З літератури знаю, що переводити годинники вперше запропонував Бенджамін Франклін у 1784 році з метою економії свічок. Чи це дало економію тоді, сказати складно, даних немає. Це були просто переведення годинника у певний час. А вже перехід на літній і зимовий час запровадили трохи пізніше англійці, і це почало поширюватись в різних країнах. У 2021 році 78 країн користувалися переведенням годинників на літній і зимовий час. Що стосується України, ці переведення відбуваються з 1981 року. Спочатку це було зроблено з метою економії: щоби підприємства, які споживають значні обсяги енергії, відповідним чином зміщували графіки робочих змін. Але насправді, за оцінками наших експертів, економія складала 0,2-2%. Чеські вчені теж проводили дослідження для різних країн, яка може бути економія. Виявилось, що в середньому лише на рівні 0,34% може бути економія електроенергії від цих переходів на зимовий і літній час. Чи можливо економити електроенергію, користуючись звичними приладами? Мотивація економити електроенергію може бути різною. Живучи у воєнний час, у нас виникла необхідність розвантажувати електричнумережу, бо через удари ворога по критичній інфраструктурі, по енергосистемам, виникає дисбаланс і не вистачає потужності генерації в певних регіонах для задоволення потреб споживачів у електроенергії в достатній кількості. Тому нас закликають економити. Це одна мотивація. Інша – фінансова, коли побутові споживачі можуть зекономити певні кошти. Це можливо, якщо у споживачів, встановлені, наприклад, двотарифні лічильники. У нічний час (з 23-ї до 7-ї години) вдвічі менша оплата за електроенергію. На своєму досвіді скажу, що декілька років тому поставив такий лічильник. В мене за рік він окупився. Залежно від рівня споживання електроенергії окупність лічильника може бути від декількох місяців до двох років. Зараз різні тарифи дозволяють і великим (промисловим) споживачам, і побутовим домогосподарствам економити протягом року. Якщо активніше споживати електроенергію вночі, то оплата за неї скоротиться майже вполовину. Особливо, якщо на нічний час перемикати найбільш потужні споживачі енергії. Це зараз можуть бути бойлери (якщо з’явилась тепла вода, то бойлери взагалі варто по мінімуму використовувати). Значне навантаження на мережу дають пральні машини, які теж можна налаштувати для прання в нічний час. Холодильник теж енергозатратний прилад: він може споживати 20-30% місячного обсягу електроенергії в домогосподарстві. Живлення холодильника також можна встановити за таймером: вмикати лише вночі, а протягом дня (якщо відчиняти його 1-2 рази), він буде тримати холод. Зараз багато технічних засобів, які дозволяють спланувати споживання електроенергії саме в нічні години. Найпростіші – таймери, які вмикаються в розетку. Їх можна налаштувати, в які саме години буде працювати конкретно ця розетка. Для тих, хто вже користується такими таймерами, варто не забути переналаштувати їх на зимовий час. Якщо двотарифного лічильника немає, такі методи не здешевлять споживання електроенергії, але принаймні дозволять запобігти аварійним відключенням. Масове зміщення роботи потужних приладів з денного у нічний час дозволить збалансувати енергоспоживання упродовж доби, таким чином розвантажить електромережі і дозволить в деяких районах рідше відключати або взагалі не відключати електроенергію. “Зимовий” час і економія Зараз світловий день починається орієнтовно о 7:45, після переведення буде о 6:45. Тобто у цей додатковий час замість того, щоб довше поспати, можна встати трохи раніше і, наприклад, встигнути попрасувати одяг з 6 до 7 ранку, не вмикаючи електропраску увечері. Тобто зранку буде ще одна година, коли діятиме нічний тариф (для тих, у кого є двотарифний лічильник). Акумулювання електроенергії З енергетичної точки зору ці процеси накопичення, тобто заряду, а потім розряду, самі по собі мають не надто високу ефективність, не надто високий коефіцієнт корисної дії. Якщо поставити акумулятор, який треба заряджати-розряджати, то все одно будуть певні втрати, і не завжди є доцільність це робити. Але, враховуючи, що зараз виникає така необхідність, можемо використовувати найпростіші зарядні пристрої, починаючи від павербанків (які теж доцільно заряджати вночі), а вдень від них підзаряджати телефони, планшети і таке інше, якщо не вистачає у заряду. Автомобільні акумулятори, які вже не використовуються за призначенням (якщо їх технічні характеристики вже не дозволяють їх використовувати в авто), можна застосовувати як джерело накопичення електроенергії. Знову-таки, у нічний час їх зарядили, а вдень ті пристрої, які вимагають підзарядки, можна дозаряджати. Якщо говорити про значні обсяги енергії, коли нам потрібне споживання змінного струму і напруги 220 В, то, окрім акумулятора, ще потрібен інвертор для перетворення постійної напруги в змінну. І це доцільно використовувати при досить високих потужностях, починаючи з декількох кВт. Для більшості побутових споживачів у квартирах це недоцільно, але може бути доречно для приватних будинків. Ну, і також варіант накопичення енергії, щоправда теплової, а не електричної, – це той самий бойлер, який нагріваємо вночі, а використовуємо упродовж доби. Як убезпечити побутові прилади при частих відключеннях електроенергії Якщо прилади дороговартісні і чутливі до стрибків електроенергії, доцільно використовувати джерела безперебійного живлення. До прикладу, газові котли, система керування яких живиться від мережі 220 В. Якщо є можливість, захист також потрібен для холодильників. Тобто, треба порівнювати вартість того приладу, який ми хочемо захистити, і вартість блоків живлення. Це не так важливо у випадку раптового зникнення електроенергії, як у момент, коли відбувається потім підключення. Наявність таких пристроїв дозволить зберегти побутові прилади від різких стрибків напруги і струму. Можливо, один раз такий різкий стрибок не вплине на прилад (або ж ми не помітимо цього впливу), але з часом, це може “вбити” систему керування котла або іншого приладу. Крім того, це дозволить уникнути аварійних ситуацій у самій електромережі, через значні стрибки струму, спричинені одночасним увімкненням багатьох споживачів, що так і залишились підключеними з моменту зникнення електроенергії. Джерело: 0462.ua