Парад відставок на політичному олімпі в січні 2023-го

Перший місяць нового, 2023 року запам’ятався рядом відставок і звільнень посадовців як на загальноукраїнському, так і регіональному рівнях. Продовжувався й розгляд уже в апеляційній інстанції справи про відсторонення від посади чернігівського міського голови Владислава Атрошенка, яка викликала значний резонанс в Україні. Про це, а також деякі інші події політичного життя України та Чернігівщини ми й розкажемо. Хто пішов за Арестовичем? Перший місяць 2023 року приніс певне кадрове перезавантаження керівництва центральних органів державної влади, зокрема Офісу Президента, Кабінету Міністрів і деяких силових структур. І цей процес запустила відставка Олексія Арестовича з посади радника Офісу Президента. Наступним став заступник керівника Офісу Кирило Тимошенко, про ймовірне звільнення якого ряд телеграм-каналів писали ще із середини січня. Врешті заяву про відставку сам Тимошенко подав 23 січня, і глава держави її задовольнив. Серед причин звільнення деякі політичні експерти називають проблемні питання з президентською програмою «Велике будівництво», офіційним куратором якої був Тимошенко. НАБУ проводило розслідування щодо корупційної діяльності деяких наближених до Тимошенка осіб, які мали безпосереднє відношення до розподілу та освоєння коштів «Великого будівництва» у кількох регіонах. Окрім того, були питання і до регіональної політики ОП, куратором якої теж був Тимошенко. У нього не склалися стосунки з низкою впливових очільників міст, серед яких і мер Чернігова Владислав Атрошенко. Також є припущення про непорозуміння між Тимошенком і його безпосереднім керівником – очільником ОП Андрієм Єрмаком. Після звільнення Тимошенка посад лишилися начальники чотирьох ОВА, яких неформально пов’язували з ним: Дніпропетровської – це Валентин Резніченко, Запорізької – Олександр Старух, Сумської – Дмитро Живицький і Херсонської – Ярослав Янушевич. Крім того, було звільнено керівника Київської ОВА Олексія Кулебу, однак той пішов на підвищення – замінив Кирила Тимошенка на його посаді в ОП. Щодо кадрових змін у Кабміні, то в результаті звинувачень, пов’язаних із закупівлею ряду продуктів харчування для військовослужбовців начебто по значно завищених цінах, у відставку пішов профільний заступник міністра оборони В’ячеслав Шаповалов. Утім у даній ситуації поки що більше запитань, ніж відповідей. Міноборони заявило про поширення деякими ЗМІ та громадськими активістами недостовірної і маніпулятивної інформації. Та й профільний комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки підтримав діючого міністра Олексія Резнікова. Міністерства та прокуратуру теж лихоманить Надзвичайно гучним стало затримання детективами НАБУ у справі щодо отримання хабаря в розмірі 400 тисяч доларів заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Василя Лозинського, якого, за інформацією інтернет-видань, буцімто пов’язують давні ділові відносини із очільником уряду Денисом Шмигалем. Самого Лозинського після затримання та обшуків було звільнено з посади, за ним звільнилися інші заступники міністра, Іван Лукеря та В’ячеслав Негода, тобто давня команда колишнього Мінрегіону. Наразі очевидно, що на посади в одному з ключових міністерств зайде нова команда очільника об’єднаного Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова. У силових структурах відбулося звільнення заступника генерального прокурора України Олексія Симоненка, який раніше потрапляв у скандал зі своїм відпочинком в Іспанії. Слідом за Симоненком було звільнено кількох очільників регіональних прокуратур, у тому числі й Чернігівської, про що поговоримо нижче. Наразі є питання про подальшу роботу ще декількох міністрів (молоді та спорту, енергетики, освіти і науки). Чи будуть якісь кадрові рішення з цих питань, покаже найближчий час. Цікаво, що лихоманило і пропрезидентську політичну силу – партію «Слуга народу». Через оприлюднене виданням «Українська правда» скандальне розслідування про купівлю елітної нерухомості в центрі столиці посаду заступника голови парламентської фракції втратив добре відомий на Чернігівщині нардеп Павло Халімон. Заодно він був змушений написати заяву на звільнення й із посади керівника обласної парторганізації «Слуги народу». Також санкції з боку керівництва партії своїм публічним вояжем до Таїланду викликав відомий епатажний нардеп від «слуг» Микола Тищенко. Вочевидь, ці кадрові рішення стали реакцією керівництва держави на певні накопичені проблеми у взаєминах центральної влади та місцевого самоврядування, наявність політичної боротьби, корупційних скандалів та неетичної поведінки ряду високопосадовців, наростання загальної втоми населення від пов’язаних із війною проблем і відповідний запит суспільства на жорсткі кадрові рішення. Важливу роль у цьому процесі може грати й позиція міжнародних партнерів, які прагнуть глибше контролювати розподіл і використання нашими можновладцями іноземних коштів і гуманітарної допомоги. Відставки на Чернігівщині: Іванов та Василина Ще напередодні хвилі кадрових рішень на загальнодержавному рівні відбулися зміни в Чернігівській ОВА. Так, із посади заступника начальника адміністрації звільнився Дмитро Іванов, який є депутатом Чернігівської обласної ради та очолює в ній фракцію партії «Слуга народу». Розпорядження про звільнення Іванова з’явилося на вебсайті ОВА 19 січня, а саму заяву він написав кількома днями раніше. Сам факт звільнення доволі стримано коментували як Іванов, так і очільник ОВА В’ячеслав Чаус. Утім у людей, які хоча б трохи цікавляться місцевою політикою, воно викликає почуття недомовленості. У когорті керівників адміністрації ще від часу свого призначення на посаду восени 2021 року Іванов тримався дещо відсторонено. Це часто проявлялося в дещо відокремленій медіаактивності. Імовірно, на це впливала не тільки посада в ОВА, а й робота в якості депутата обласної ради. Можемо лише здогадуватися про певні розбіжності в поглядах з іншими керівниками адміністрації, що, вірогідно, і призвело до цього звільнення. Припускаємо, що він стане ще більш активним у стінах Чернігівської обласної ради або ж у реалізації проєкту/проєктів на регіональному чи загальнодержавному рівнях, що пов’язані з інвестиціями. А тепер до справ прокурорських. Після відставки заступника генпрокурора Олексія Симоненка з посади пішов і прокурор Чернігівщини Сергій Василина. До слова, затримався в цьому кріслі доволі довго – ще з вересня 2020 року. А прокурори в нашому регіоні змінюються частенько. Василину призначила ексгенпрокурор України Ірина Венедіктова. Торік улітку її змінив Андрій Костін. Тому логічно припустити, що новий очільник банально замінює людей із команди попередниці. Діяльність же самого Сергія Василини на посаді викликала неоднозначну реакцію з боку громадянського суспільства. Окремі активісти постійно піддавали її критиці. Водночас, наприклад, журналіст Віталій Назаренко позитивно оцінює роботу прокурора. Оскільки нардеп Павло Халімон уже не керівник обласної партійної організації «слуг», виникає питання: хто наступний? Чи це буде хтось із нардепів від Чернігівщини (Сергій Гривко, Олег Семінський, Максим Зуєв, Валерій Зуб або керівник виконкому парторганізації Олександр Сова) чи штурвал передадуть на регіональний рівень? Тоді хороші перспективи має голова Чернігівської обласної ради Олена Дмитренко, яка і була обрана за списком «Слуги народу». Не варто відкидати й кандидатуру Дмитра Іванова. Справа Атрошенка: чим усе може закінчитися? У попередньому політичному огляді ми розповідали про епопею з відстороненням чернігівського міського голови Владислава Атрошенка, що тягнеться від рішення Яворівського районного суду Львівської області 7 грудня минулого року. Не варто переказувати подробиці, додамо лише, що до засідання в апеляційній інстанції 27 січня команда міського голови непогано підготувалася медійно. На підтримку очільника Чернігова виступили деякі відомі ЗМІ, правники та політичні експерти. Активну підтримку Атрошенку надали міські голови в рамках діяльності Асоціації міст України (АМУ). Ваги додала і персональна підтримка лідера партії «УДАР», київського міського голови Віталія Кличка, який має значну мережу зв’язків із міжнародним політикумом та політичні амбіції. 27 січня відбулося перше слухання в приміщенні Львівського апеляційного суду. Через необхідність консультації з адвокатом свідка сторони захисту засідання перенесене на 1 лютого. Зрозуміло, що підготовка до судового процесу та участь у ньому позиціонувалася командою Владислава Атрошенка як боротьба за права місцевого самоврядування у відносинах з центральною владою. Це засвідчує участь у судовому процесі мерів Києва, Львова, Житомира та інших міст, а також народних депутатів. Що буде далі? Вочевидь, після звільнення Кирила Тимошенка з Офісу Президента, про конфлікт з яким неодноразово говорив Владислав Атрошенко, утім не називаючи його прізвища, зростають шанси на певні позитивні зміни в стосунках між ОП та очільником Чернігова. І рішення Львівського апеляційного суду в цій справі буде маркером процесу. P.S. Як стало відомо вже після написання цієї статті, 1 січня Львівський апеляційний суд частково задовольнив оскарження ухвали Яворівського районного суду у справі міського голови Чернігова Владислава Атрошенка. Зокрема, суд скасував додатковий штраф у 3400 гривень, але залишив в силі штраф у 6800 гривень, та залишив чинним відсторонення на рік від посади. Це рішення оскарженню не підлягає. Андрій Подвербний, політичний аналітик Джерело: 0462.ua