Якщо нічого не вирощувати, а тільки збирати в лісі, в полі і на болоті, скільки і на чому можна заробити в сезон? Куди дівають зібране і здане жителями Чернігівської області?
За каштанами приїдуть, а коріння лопухів —висилайте поштою
ДП «Борзнянське лісове господарство» довгий час заробляло на здачі лікарських трав. Збирали своїми силами і здавали представникам фармації.
— На жаль, такої практики вже немає, — шкодує Андрій Данько, директор ДП «Борзнянський лісгосп». — 3 не деревних ресурсів ми маємо тільки пасіку і займаємося заготівлею березового соку. Збираємо вільхові шишки на насіння. Як його витрусимо, здаємо. Але це небагато.
— Раніше трави ви здавали ПрАТ «Ліктрави», Житомир. Чому перестали?
— Стало невигідно. Вимоги до якості сировини високі, а вартість — не дуже. Не самоокупне діло, — печалиться Андрій Анатолійович.
Пошукових в інтернеті подає невеликий перелік підприємств, які закуповують лікарські трави: «Фіто-Південь», «Елпіс», «Лікарські трави Запоріжжя ТМ».
— Співпрацюємо з усією Україною, у тому числі — з Чернігівщиною, — говорить Василь Тютюнник, керівник «Лікарські трави Запоріжжя». — Ми і самі вирощуємо, і приймаємо від інших (перелік на приймання — 160 позицій). Це непоганий заробіток для людей, кожного сезону є що збирати. Але бажаючих з кожним роком все менше (на ринку компанія з 2021 року).
— З чим це пов’язуєте?
— Із заробітками в тій же Польщі. Людині простіше поїхати за кордон і заробити вдвічі більше, ніж збором сировини.
— Щоб здати з Чернігівської області, що для цього треба?
— Наприклад, сирий каштан (вартість 2 гривні за кілограм). Партія має бути не менше тонни, щоб ми за нею приїхали. Корінь лопуха (кілограмів 20) можна відправити «Новою Поштою». Вартість сирого кореня лопуха 30 гривень за кілограм. Але відстань до Чернігова далека, сировина не доїде, то ми приймаємо тільки сухий корінь. Його вартість 70 гривень за кілограм.
— Сировину переробляєте самі?
— Частково переробляємо, надаючи товарного вигляду. Потім отримуємо сертифікати на неї. Далі або експортуємо, або продаємо в Україні на фармацевтичні заводи. Ринок ліктрав в Україні малий.
Варення з бузини не пішло
Лісові ягоди (суниці, ожина, брусниця, бузина) також ідуть на потреби фармації або на харчову промисловість. Цього року на Чернігівщині найбільшим попитом користувалася бузина. За кілограм приймальники давали ціну у вісім-десять гривень. У наших селах-містах вже не фарбують бузиною сорочки, як колись. Дехто закуповував чорні дрібні ягідки на варення (південним кущем області курсував чернігівський закупівельних Сергій Нощенко, котрий збирався варити варення).
А от житель Ніжина Юрій Пиходько варення з бузини вже продавав. Вартість його кусюча — 120 гривень за півлітрову банку.
— Збирали самі, — говорить Юрій. — Варення з бузини готувала дружина. Продавали цьогоріч вперше. Раніше варили тільки для себе. А цього сезону назбирали так багато, що і на реалізацію вистачило.
— Беруть?
— Дуже погано, — каже без прикрас Юрій Приходько. — Тільки ті, хто знає про його корисні властивості (говорять, що бузина зміцнює імунітет, має протимікробну та антибактеріальну дії. А от смак — на любителя).
У великих масштабах бузину закуповує приватний підприємець Андрій Ковальов з Кременчука (на Полтавщині). У оголошенні мова йде про об’єми від 500 тонн.
— Сезон бузини закінчився, — підсумовує Андрій Ковальов. — Я — оптовик. Збираю ягоди з усієї України.
— Варення варити?
— Усе йде на експорт, — радіє підприємець. — Внутрішній ринок майже нічого не споживає. Ми відправляємо в Польщу, а звідти далі продукція йде в інші країни Європи, куди нам напряму вихід закритий, не доросли. Європа переробляє бузину. Роблять барвники, харчові добавки та інше.
— Закуповуєте виключно бузину?
— Малину. Бузина просто поширеніша.
* * *
На Кіровоградщині, наприклад, варення з бузини (називають креньковим) варили з найголодніших років. Як тільки дитина кашлянула — їж кренькове. А щоб ще кориснішим було (і не таким нудотно-солодким), додавали в нього калину. Суміш — пекельна: смердить і гірчить калиною, солодко-нудотне від бузини. Діти швидко одужували, щоб тільки дорослі більше не годували їх цією гидотою. Знаю точно, бо сама такою дитиною була.
За чорниці — хату і машину
Чорниці — фаворит серед ягід в області. Сезон: хати замкнені — люди в лісі, ягоди гребуть.
— Як починається сезон чорниці, то місцеві масово ідуть в ліс, — підтверджує Микола Дяченко, староста Морівського старостинського округу. — Приймальники за ягодою не їздять, тільки за грибами, то чорниці люди збирають для себе і на продаж. Возять на базари в Остер, у Київ.
— Кажуть, на чорницях заробляли на хати і машини?
— Всякого було. Дивлячись, яка ціна.
Цього року ціна в Чернігові на чорниці була 15-20 гривень за склянку, за кілограм ціна доходила до 150 гривень. У селах же приймальники ставили ціну до 80 гривень за кілограм.
Збирають чорниці на Ріпкинщині, Сновщині, Корюківщині, Семенівщині, навколо Чернігова і т.д.
— У вас там не тільки чорниці, а і журавлина на болотах росте.
— У Морівську немає, а от поблизу села Короп’є потроху збирають люди, — говорить Микола Володимирович.
Закупка журавлини млява. Та і ціна — від 35 гривень. А яка ж вона добра в цукрі або в м’ясному соусі!
У тему
У лісі хлопчик збирає гриби. Лісник з посмішкою спостерігає за ним, потім підходить і каже:
— У такому віці ти вже знаєш, які гриби їстівні, а які отруйні?
— Так. От бачите, в цьому кошику — її їжі, а в цьому — для продажу.
* * *
Сільські хлопці на болоті збирають журавлину. Один кричить приятелеві:
— Степане!
— Що-о!
— Васько в болоті загруз!
— Глибоко?
— По щиколотку.
— Так тягни ж його!
— Не можу, він вниз головою!
— Як життя?
— Як у жолудя. Кругом одні дуби, і кожна свиня хоче зжерти.
Вікторія Товстоног, «ВісникЧ» №37 (1844) від 16 вересня 2021
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.
