Найстаріша вертепна скриня Чернігівщини зберігається у фондах Чернігівського обласного історичного музею імені Василя Тарновського. Їй – близько 250 років. Належала вона поміщикам Гагалаганам.
«Відомо, що у 1770-му році до помістя Галаганів завітали київські бурсаки і принесли з собою вертеп. Галагани радісно сприйняли цю новину, пригощали їх. На вдячність бурсаки залишили їм вертепний текст та ноти для хору півчих», — розповіла Суспільному Марія Кобець, молодша наукова співробітниця Чернігівського обласного історичного музею імені Василя Тарновського.
З її слів, саму вертепну скриню Галагани виготовили на замовлення після того, як подивилися виставу бурсаків. Це — своєрідний ляльковий театр на два поверхи: перший символізував землю, другий – небо.
«На другому поверсі завжди показували канонічні сцени. Це – історія про народження Ісуса Христа. Тут ми бачимо нерухому фігуру Діви Марії з новонародженим Ісусом, трьох волхвів, котрі приходили привітати», — каже Марія Кобець.
Другий поверх вертепної скрині
А на першому показевали гумористичні сценки та соціально -побутові вистави. Відповідно, й персонажі були фольклорними: чорт, смерть, козак і козачка, москаль (солдат).
Перший поверх вертепної скрині
Позаду вертепу, «за кулісами», стояв лялькар і рухав ляльками за допомогою спеціальних прорізів у підлозі – «доріжок». Озвучував їх різними голосами. Поруч був оркестр – музики супроводжували дійство на сопілках, цимбалах, бандурах. Під час «акту» на другому поверсі також співали колядок.
За словами Марії Кобець, Галаганам належало дві скрині, схожі між собою: Сокиринська і Дігтярівська. Дігтярівська – та, про яку ми розказали.
Сокиринська зберігається у Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України в Києві.
Сокиринська вертепна скриня
UA: Чернігів
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.
