Підірваний міст доточили 20-метровою драбиною, яка важить понад тонну. Про це повідомив заступник начальника сосницького КП “Благоустрій” Микола Шевцов, який керував процесом.
— Коли російські війська виїхали із Сосниччини, постало питання, як же організувати сполучення із селами Задесенського старостату. Бо людям було необхідно переправлятися. Одного чоловіка ми навіть тросом спускали на інший берег з висоти мосту. А переселенцям як їздити? Човном — треба пальне і людину, яка буде постійно чергувати. Не кращий варіант. Тому кинули “клич”, зійшлися всі ті люди, які щось уміють. Записали, що в кого є (на той час ще тривали бої за Чернігів). З 5-ти чоловіків створили раду. І почали розглядати різні варіанти та різні ідеї. Ми мали такі дані: висота від берега до самого мосту — 17 метрів, довжина зруйнованої частини мосту — 97 метрів. Спочатку зупинилися на ідеї облаштувати підвісний міст. Вже знайшли для цього міцні троси. А потім, порадившись із Подорожнім Василем, який браву участь у будівництві самого мосту, вирішили, що підвісний міст буде небезпечним і страшним. Бо ширину його треба робити 130 см, боки зашивати сіткою.
Така конструкція дозволятиме заїхати на міст мотоциклу. А раптом хтось надумає п’яним заїхати та обірветься? Тому ми цей варіант відкинули, щоб у майбутньому не було жертв. Тим більше, стоїть ще питання про необхідність і поромної переправи.
Тож вирішили зробити східці під кутом 45 градусів. Забрали біля мосту огородження, яке впало, із труб виготовили конструкцію. Полотно драбини різали-варили два зварювальники протягом двох тижнів. Труб ще додав Микола Швед, частину вирізали із старого опалення. На землі накреслили схему, вирахували кути, поробили шаблони. А коли все стулили докупи — випробували на міцність.
Підняли краї драбини на колодочки, а зверху одночасно посередині стали 5 чоловіків. Дали навантаження кілограмів 300. Пострибали — міцно! Східці здатні витримати 600 кг. навантаження. Додали ще укріплень. І — до встановлення. То був дощовий день. Піднімали драбину краном разів чотири, підібрали кут — закріпили. Зробили поручні. А на обвалений міст поставили огородження для безпеки.
Люди залюбки користуються переправою!
— Молодь побігла одразу, а старенькі спочатку боялися, а тепер — звикли. Вже дехто і велосипеди перетягує на інший бік.
Микола Шевцов зізнався, що до східців планували ще додати конструкцію для піднімання вантажів по перилах. Можливо, і цю задумку буде втілено в разі потреби.
Втім, наразі актуальним залишається питання поромного сполучення. Пором треба будувати у будь-якому випадку. Адже новий міст не побачимо років 10. А мо, і взагалі ніколи, адже тепер ця дорога не така актуальна — вона вела до кордону із Росією. Тепер потреба туди їздити відпала.
Сосницька незалежна газета "Час" від 12 травня 2022 року
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.
