Ще за 100 років до Івана Павлова наш земляк Матвій Крутень із Чернігова описав явище умовного рефлексу та дослідив нервову регуляцію слиновиділення. Видатний лікар і вчений XVIII століття залишив після себе наукову спадщину, яку світ тільки почав відкривати через століття, розповідає Чернігівщина туристична на сторінці Facebook.
Вчений-лікар з Чернігівщини вважається першим українським фізіологом та прабатьком вчення про рефлекси Пам’ятаєте зі школи розповіді про рефлекси, а щоб було зрозуміліше – вчителі демонстрували експерименти з собакою, яку годували або по дзвінку, або за вмиканням лампочки?
Цей досвід допоміг зрозуміти та пояснити природу появи умовного рефлексу та нервову регуляцію травлення. І цей експеримент став відомим під назвою «рефлекс Павлова». Проте ще за 100 років до І. Павлова та І. Сєченова природу цього рефлексу доволі детально вивчив та описав наш земляк – Матвій Самсонович Крутень, уродженець м. Чернігова.
Відомі науковці наступного століття Сєченов та його послідовник Павлов розширили та поглибили вивчення цього явища, а останній створив учення про вищу нервову діяльність, яке обґрунтовує поведінку людини і тварин. І саме тому Павлова вважають офіційним основоположником рефлекторної теорії та вчення про нервову діяльність. Хоча саме М. Крутень розпочав та «дав старт» цьому вченню.
Доля відміряла чернігівцю Матвію Крутеню всього 33 роки земного життя, а він встиг за цей короткий період бути багато у чому першим: першим деталізував будову порожнини рота і першим помітив нервову регуляцію слиновиділення, написав перший посібник з військової медицини, його дисертація «Медичний виклад про травлення» вважається однією з перших українських праць із фізіології. Ще він сприяв створенню та певний час очолював першу венерологічну лікарню.
Більше про відомого медика-науковця, нашого земляка Матвія Крутеня читайте на сайті «Чернігівщина туристична» за посиланням.
На фото титульна сторінка докторської дисертації Матвія Крутня. Лейден, 1765 рік
Джерело: 0462.ua
