Учора громадськість Куликівщини прощалася з колишнім керівником району Рибалком Іваном Григоровичем.
Про це повідомляється на Фейсбук-сторінці громади.
Віддати останню шану покійному прийшли рідні, друзі, сусіди, колишні колеги по роботі та колеги по громадській діяльності.
Іван Григорович народився 19 липня 1939 року у селі Южне Дмитрівського району (нині Ічнянщина) Чернігівської області у родині селянина. Після школи навчався у Роменському сільськогосподарському технікумі, де отримав спеціальність агронома.
Трудовий шлях розпочав агрономом колгоспу «Політрудня» Тупичівського району Чернігівської області. Далі строкова служба, травма руки, яка лишила слід на все життя. Знову робота у галузі сільського господарства, тепер уже на посаді голови того ж колгоспу.
З 1963 року ініціативного молодого чоловіка запросили на партійну роботу на Ічнянщині, пізніше – знову на Талалаївщині. Відтоді розпочався новий напрям трудової діяльності.
1967 року Іван Григорович заочно закінчив Ніжинський педагогічний інститут, а у червні 1970 року – вищу партійну школу з відзнакою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Життя з протезом замість ноги: ветеран російсько-української війни пояснив, як цивільним варто спілкуватися з людьми на протезах (Відео)
1969 року одружився з дівчиною з рідного села. Ніна Петрівна стала вірною супутницею життя, берегинею сімейного вогнища, другом і порадницею на все життя, подарувала чоловікові найдорожче: доньку Ларису та сина Олександра.
На Куликівщину потрапив на запрошення тодішнього керівника району Івана Рябченка. Пройшов шлях від начальника оргвідділу райкому партії до першого секретаря райкому. На той час – це перша особа району. Керівник.
На цій посаді Іван Григорович працював до серпня 1991 року, часу розпаду Радянського Союзу. П’ятнадцять років очолювати район- завдання не з легких, бо попередні керівники розпочали масштабні будівництва. Треба було не тільки тримати планку, а піднімати її вище й вище.
Політична і громадська діяльність Івана Григоровича була насиченою. Обирався депутатом районної ради семи скликань. Має два Ордени Трудового Червоного Прапора та три медалі. Під його наставництвом виросла ціла плеяда сьогоднішніх керівників господарств, підприємців.
Уже в незалежній Україні, з 1998 року по лютий 2000 працював заступником голови районної ради.
З 2000 року – на заслуженому відпочинку. Але не зміг просто сидіти вдома. Долучився до громадської діяльності. Був членом Президії, останні роки – заступником голови ветеранської організації. Був як і в молоді роки активним, переймався долею ветеранів війни та праці. Вболівав за розвиток Куликівщини, яка за стільки років стала рідною.
Івана Григоровича не стало 7 лютого 2025 року.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
TagsНовини Чернігів Чернігівщина
