Козаків з паперу, яких створили люди з інвалідністю, можна побачити в обласному художньому музеї

289

22 жовтня Чернігівський обласний художній музей імені Григорія Ґалаґана у співпраці з громадською організацією «Інтеграція» презентували виставку «Душа і тіло – разом до перемоги!»

Поряд із десятьма живописними полотнами відомих художників – Олексія Потапенка, Івана Просяника, Олександра Бєлозора, Володимира Мухи свої десять робіт представили люди з інвалідністю. Упродовж кількох років, під керівництвом майстра виробничого навчання комунального підприємства «Надія» Чернігівської обласної ради Андрія Зайченка (за його авторською технікою виконання пап’є-маше), сильним духом вдалося створити декоративно-скульптурні композиції, що відображають постаті козаків, їхнє життя та бойову звитягу.
– Козацтво – унікальне явище в історії України, тому що, у порівнянні з подібними формуваннями інших народів, українські козаки були не тільки охоронцями державних кордонів, але й основною силою, яка забезпечувала перемогу у визвольній боротьбі українців за свободу, віру та відновлення національної державності. Всім відомо, що Чернігівщина – край козацької слави! Тож таким чином ми вирішили показати, що сильні духом і тілом непереможні! – відзначає голова громадської організації «Інтеграція» Центру медико-соціальної і фізичної реабілітації людей з інвалідністю, директор комунального підприємства «Надія» Чернігівської обласної ради Дмитро Соболєв.

Майстер виробничого навчання Андрій Зайченко каже, що завдяки техніці пап’є-маше, творчій діяльності йому вдається провадити цілісну реабілітацію людей з інвалідністю. Під час карантину разом зі своїми учнями – завзятими Дмитром Бруєм, Юрієм Курятом, Володимиром Шкуліпою, Юлією Ментей, Ольгою Йовенко та багатьма іншими здібними особистостями – створили легендарних гетьмана Богдана Хмельницького, кошового отамана Івана Сірка, сильних і мужніх українських козаків. Верхи на конях, з обладунками. Разом з відважними воїнами – скульптура харизматичного українського діда Панаса на возі, який їде з ярмарку чи на ярмарок, з собою везе мішок борошна, бочку з пивом, городину…
Папір для колекції учні приносять з дому, а також допомагають небайдужі, волонтери. Це старі газети чи журнали, картонні коробки. Все це вихованці рвуть вручну на маленькі шматочки. Заливають водою у спеціальній посудині. Годин три-чотири переминають. Для скульптури створюють каркас із металевої проволоки, роблять підставку. Коли паперова «каша» готова – додають клей і гіпсову суміш та накладають шарами на каркас. Висихає скульптура на печі, яку спеціально зробили в реабілітаційному центрі. Найяскравіший етап – фарбувати виріб, для цього використовують спеціальну фарбу, на водній основі. На виготовлення однієї скульптури йде до трьох тижнів. Одночасно виготовляють кілька робіт.


За майже два роки майстер Андрій Зайченко навчив техніці пап’є-маше два десятки людей. Всі вони тепер не уявляють свого життя без творчості.
На виставку в Чернігів приїхав зі столиці мистецтвознавець, художник Геннадій Гутгарц. У 2003-2010 роках він створив низку монументальних робіт в інтер’єрах ресторанів і котеджів Києва та Донецька, переважно цитати світових живописних хітів з використанням кераміки, кришталю, вітражного скла, смальти. Організував створення найбільшої в Україні картини в режимі перформансу із залученням півтори тисячі співавторів. Рекорд зафіксований у книзі рекордів України. Автор найбільшого проєкту, присвяченого пам’яті Небесної сотні «Іскри святості».

– По-перше, важливий сюжет виставки, він на часі і актуальний, українські козаки – оборонці нашої держави, символ незламності, – відзначає Геннадій Гутгарц. – По-друге, тут потужний соціальний зміст, Андрій Зайченко створює скульптури разом зі своїми учнями – людьми з інвалідністю, які під час колективної творчості не лише розвиваються, а й соціалізуються. За підтримки директора обласного художнього музею Юрія Ткача, автори отримали можливість показати свої роботи загалу. Це неймовірно! Не кожному художнику пощастить влаштувати за життя виставку такого рівня та масштабу. І по-третє, технологія, простежується екологічність, адже зі звичайної макулатури люди роблять справжні шедеври.
Директор Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Ґалаґана Юрій Ткач додав:
– Виставка триватиме до кінця нинішнього року. Якщо хтось забажає придбати скульптури з колекції – цьому в центрі будуть тільки раді. Завдяки вирученим від продажу коштам для людей з інвалідністю відкриються нові творчі можливості. Також у планах влаштувати аукціон.
Лариса Галета, «Деснянка» №43 (830) від 29 жовтня 2020

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Предыдущая статьяСейчас безвиз с ЕС защищен — Кулеба
Следующая статьяОлег Ляшко хоче відсудити собі перемогу на виборчому окрузі у Чернігівській області