Сусіди.City поспілкувалась з трьома студентами з Корюківки, які вирушили здобувати знання до Києва. Дізнались, як у них проходить навчання під час карантину, де живуть та чим займаються у вільний час.
В університет ходимо два дні в тиждень
Анастасія Мірошник, студентка Київського університету імені Бориса Грінченка. Навчається на 3 курсі української філології:
Анастасія Мірошник
— Навчаюсь я на денній формі, однак карантин вніс свої зміни у навчальний процес. Зараз пари проходять так: усі лекції та більшість семінарських занять — дистанційно, а в університет ходимо тільки два дні на тиждень.
Поки навіть зручно так навчатись, адже не треба їхати через увесь Київ на заняття, рано прокидатися. Можна спокійно готувати їжу на кухні та одночасно бути присутнім на важливій лекції.
Мешкаю в гуртожитку. Умови, звісно, не найкращі, але за два роки вже звикла. У кімнатах проживає по чотири студенти, тому мені замало особистого простору. Навчатись у такій компанії теж важкувато. Хтось дивиться фільми, хтось голосно розмовляє телефоном, а дехто взагалі спить. Але і в цьому є й свої плюси — сумно тут не буває.
Щодо вільного часу (а з дистанційним навчанням його стало трохи більше), то проводжу його в основному з друзями, гуляємо Києвом. Іноді, коли дуже втомлююсь, просто купую собі щось смачненьке до чаю і переглядаю серіали.
Окрім розваг, знаходжу час і на роботу. Зараз працюю репетиром. Займаємось онлайн. Та вже задумуюсь над пошуком постійної роботи. Самі розумієте, гроші в студента зайвими не бувають
Звісно ж, виконую і домашні завдання, навчаюсь самостійно. Однак у цьому році починаю відвідувати пари вибірково, адже предметів дуже багато, і більшість із них мені для майбутньої професії не потрібні. Тому, щоб встигати все, доводиться правильно розставляти пріоритети.
Могла б ще два тижні бути вдома
Іванна Трубецька, студентка Київського національного авіаційного університету. Навчається на другому курсі германської філології:
Іванна Трубецька
— Як проходитиме навчання у нашому університеті, нам сказали «досить вчасно». Лише 31 серпня ми дізнались, що перші два тижні «дистанційні», а з 15 вересня починається денна форма у дві зміни.
Живу, як і більшість студентів, у гуртожитку. Мені все дуже подобається. Головне, виділити та облаштувати свій куточок у кімнаті — тоді стає простіше. Хоча на першому курсі було так незвично, що не знала, куди звідси тікати. Та згодом все устаткувалося, і зараз почуваюся чудово.
Вільний час. Знати б мені, що це таке, адже я навчаюсь на філолога, і домашньої роботи у нас надзвичайно багато
Наприклад, на 2 вересня ми вже мали чимало завдань. Тільки-но з’являється вільна хвилинка, граю на укулеле (маленька 4-струнна гітара), виходжу на прогулянки з друзями.
До речі, люблю відкривати нові місця в Києві. Дуже подобається читати. А зараз, коли з дистанційним навчанням часу стало більше, замислююсь над волонтерством.
"Дистанційки" в нас немає
Артем Лукін, студент Київського національного торговельно-економічного університету. Навчається на 3 курсі фінансового посередництва:
Артем Лукін
— Навчання в нас не дистанційне. Усі лекції та семінари проходять в аудиторіях. Під час пар нас просять дотримуватися дистанції або ж сидіти в масках. Але самі розумієте, що таке дихати в масці у задушливій спекотній аудиторії. Яке в таких умовах може бути навчання?
Проживаю вже третій рік у гуртожитку. Мені все дуже подобається. Гуртожиток для мене — це завжди весело. З ним пов’язано багато чудових моментів та спогадів.
Вільного часу майже не маю, адже поєдную навчання й роботу. Працюю, бо розумію, що вже час дорослішати. До того ж я категорично не беру коштів у батьків, а тому доводиться самому заробляти.
На жаль, мільйони на мене самі по собі не звалюються.
Не забуваю, звісно, і про своїх друзів. Виходжу час від часу з ними на прогулянки, але не так часто, як хотілося б. Часу катастрофічно не вистачає.
Сусіди.City
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.
