І у селі хочеться зручностей. Не тягати воду з криниці, а набирати під краном, не в ночвах купатися, прати не вручну, в машинці-автомат, ходити на унітаз в теплій хаті. Та всі ці вигоди можливі за трьох умов: є водогін, або у дворі пробурена свердловина і вода заведена в хату, стоїть бойлер, щоб вода була тепленькою, і, надважливо, — у дворі є вигрібна яма. Бо куди ж тій воді і нечистотам діватися, не відрами ж з хати виносити!
Як же облаштувати, розрахувати або обновити вигрібну яму, і скільки таке задоволення може коштувати?
З хати — в яму. З неї — в асенізаторську машину. Фото з Інтернету
Принцип цілого або дірявого відра
Сайт оголошень ОЛХ пропонує на вибір різні варіанти: вигрібна яма з монолітної залізобетонної конструкції, поліпропіленова (пластикова), збірна із залізобетонних кілець, з цегляної кладки, єврокуб.
— Десять років досвіду роботи у цій сфері, і увесь час найпопулярніші вигрібні ями із залізобетонних кілець, — консультує чернігівський спеціаліст Руслан Мельник. — Я сам живу в мікрорайоні Астра, у приватному будинку. Маю дві ями з кілець. А в товариша — цегляна кладка. Облаштувати таку дорожче, хоча вона і менш надійна. Тільки викласти цеглу обійдеться тисячі в три гривень. А ще закупити матеріал, привезти. При цьому, оскільки яма кругла, кладку роблять у пів цегли. Така яма швидше руйнується.
Залізобетонні кільця — спецпродукт для вигрібної ями. За весь час роботи жодної каналізації з кілець розбирати не доводилось. А от цегляні — так.
Поліпропіленові (такі собі бочки) — варіант, який не скрізь підходить. Залежить від рівня грунтових вод. Чим вище рівень — тим менша вірогідність облаштувати пластикову яму. Води її підмиватимуть, і видавлюватимуть наверх.
Єврокуб — кубічний контейнер. Вигрібна яма з контейнерів —р; за принципом залізобетонних кілець. Але єврокуби дорогі. Тому їх одиниці.
— З дном чи без нього?
— За законом, кожна вигрібна яма має бути з дном. Та на практиці — більшість за принципом дірявого відра, тобто, без дна, — не приховує Руслан. — Частина того, що потрапляє у каналізацію, всмоктується землею, такий собі дренаж. За принципом цілого відра яму роблять ті, у кого поряд свердловина, погріб, хата. Щоб не додавало неприємного запаху у питну воду, не підмивало приміщення. У нас же, якщо каналізацію рити по закону, то хіба в кінці городу!
І дійсно, санітарні норми вимагають відстаней:
— від сусіднього будинку і його споруд — на 10-12 метрів:
— меж ділянки — не менше ніж на 1,5 метра;
— житлового будинку — від 8 до 10 метрів:
— водозабірних колодязів — на 20 метрів;
— водопровідних труб — на 25 метрів;
— підземних течій грунтових вод — на 25 метрів;
— газових труб — на 5 метрів.
На трьох у сім’ї — від 9100 гривень
— Якщо яма з кілець — найкращий варіант, то у скільки вона обійдеться для сім’ї тато-мама-дитина?
— Викопати вручну яму — 2500 гривень, — перераховує Мельник. — Три півтораметрових кільця — 3900, плита перекриття — 1200-1400 гривень (перша — більш крихка, для зеленої зони на ній, друга — і трактор на собі витримає), горловина ями (від кільця до люка) —300-600 гривень, залежно від висоти, люк — 400 гривень, послуги маніпулятора — 800-1000 гривень. Це орієнтовна ціна. Може плюс-мінус 500 гривень бути. Багато факторів. Наприклад, діаметр кільця. Є метрові, півтораметрові і двохметрові. На вибір беруть. Чим ширше кільце — тим більший об'єм. Он у Ковчині Куликівського району замовили яму в п’ять двохметрових кілець. А в Киїнці під Черніговом — одне двохметрове, бо близько до поверхні грунтові води. Для дачних будиночків достатньо і двох-трьох метрових кілець.
Найпопулярніші — півтораметрові кільця.
Дачники-кияни і молоді родини
— Хто сьогодні основний замовник вигрібних ям?
— Область, — говорить Руслан Мельник. — Особливо, дачники-кияни. Он у Смолянці Куликівського району замовлення — три ями. Київська мадам сказала, що вона, мама і сестра купили три хати. Хочуть у кожній хороші умови. Хоча і молодь області не відстає. Наприклад, у селі Тараса Шевченка Ріпкинського району молода родина замовила вигрібну яму.
«Дві маємо: з кілець і цегляну»
Микола Марусик
У родини Марусиків з Куликівки у дворі аж дві ями. Давня із залізобетонних кілець, викладена цеглою — трирічна.
— Ми з дружиною, двоє діток — родина розростається, однієї ями вже мало, то як робили ремонт, другу облаштували, — розповідає голова родини 33-річний Микола Марусик. — Новіша — квадратна, щоб міцніша була. Два метри в ширину, стільки ж у довжину і більше двох у глибину. Працюють обидві за переливною системою: рідина з повної першої перетікає у другу. Стара яма у нас на одну бочку викачки, нова — на дві-дві з половиною. Вартість виклику однією бочки — гривень чотириста.
Ще жодного разу асенізаторськими послугами не користувалися, бо бактерій підселяємо. Засіб спеціальний купуємо раз на рік. 50-60 гривень коштує. Бактерії переробляють усе, крім паперу, лишається чиста вода, без запаху. І вибирати рідше каналізацію треба.
Зробити самому: «Можна було за півтора дні, та пішов тиждень, бо обідали з горілкою»
Павло Малій
58-річний Павло Малій з Олишівки Чернігівського району допомагав товаришам робити дві вигрібні ями.
— Цегельна кладка по колу, у половину цеглини, плита перекриття наверх — і готово, — коротко описує процес роботи. — У 2002 році робили подрузі мого колишнього колеги по роботі. Глибина ями була три з половиною-чотири метри. Саму яму копав коханець тої жінки, а з ним разом уже робили кладку. Випили відро горілки. На те, що можна було зробити за півтора дні, тиждень пішов. Трохи поробим і обід. «Валя, наливай», — кажем. А як випили, то яка вже тоді робота? Днище не робили. Якби собі, то бетонував би, а жінці тій — без. Воно з дном, звичайно, краще. Із землі ж можуть лізти миші, криси. Усяка мерзота заводиться, підривають стінки ями. Просадка буде. Це, як у погребі завелись у нас миші. Теща: «Хай дихає погріб, хай земля». А миші та криси за ноги хапають, картоплю переточили. Зацементував. Тепер як і вскочить котра сіра, то в капкан попаде.
В Олишівці в мене дощатий туалет, але яма також цеглою викладена. Наповнюється нечасто, бо я двадцять днів у Києві працюю рубщиком металу, і тільки десять діб тут. Двічі вигрібав з туалету спеціальним великим черпаком. Смердить, важко. Тепер, як набереться, бочку замовлю. Не хочу вручну.
Каже, що в селищі вигрібні ями особливим попитом не користуються.
— З туалету — на город. Нічне відро — на город. Добриво ж хороше, особливо сеча.
Земляні — колись. Тепер — хоч покришки
— А земляні ями, нічим не викладені, практикують?
— Колись були, зараз таких давно не роблять, — говорить Світлана Козел, виконуюча обов’язки старости Феськівського старостинського округу (Менська громада). — Обов’язково вимощують, хто чим може. Крім традиційної цегли і кілець, навіть великі автомобільні чи тракторні покришки кладуть. Ями використовують економно. Щоб не вибирати. Машина з Мени — це дорого. А ще, кажуть, якщо раз викачав, потім постійно треба. Позаду туалету кладуть ляду, щоб вибирати було зручніше.
Асенізаторська машина приїздить до дитячого садочка, школи.
Люди у своїх обійстях ями роблять поближче до городів, на господарському дворі. Раптом треба вибрати — город поряд. Та і щоб запах по вулиці не йшов.
Важливо!
— Замовляючи собі вигрібну яму, треба враховувати об’єм бочок на машинах, котрі викачують. Наприклад, незручна семикубова яма. Шестикубову бочку треба ганяти двічі, а викликавши десятикубову — переплачувати.
Вікторія Товстоног, тижневик «Вісник Ч» №47 (1801), 19 листопада 2020 року
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.
