Главная Новости Чернигова Керівники великих підприємств Чернігова розповіли, як відновлюються після обстрілів Чернігова

Керівники великих підприємств Чернігова розповіли, як відновлюються після обстрілів Чернігова

124

Підприємство "ТАН", якому вже 27 років відоме у Чернігові, як роботодавець, експортер та машинобудівник та лідер у цій гулузі не тільки в Україні, а і за кордоном.

В'ячеслав Костюк комерційний директор ТОВ "ТАН":
— Ми являємося лідерами в масло-жировій області, більше половини заводів в Україні працюють на нашому обладнанні. Враховуючи ті руйнування, які ми отримали всі ці заводи залишаться без сервісного обслуговування і запчастин на певний час.
— З 24-го лютого нас бомбили 7 днів підряд, не залишилось ні одного вцілілого цеху. Попали усюди, бомбили поки не зруйнували усе.
У нас два офіси, територія 4 гектари, 20 цехів, в яких були тисячі станків. Запуститися зараз — нереально.
— Але ми не збираємося згортати бізнес чи переїздити на іншу територію. Хочемо швидкими темпами відбудуватися і вивести людей на роботу. 350 осіб лишились без роботи.
— У нас пройшло розмінування, були представники Міністерства внутрішніх справ, СБУ, склали акт про зруйнування і напад РФ.
— Яка сума збитків?
— Мінімум 10 млн. доларів. Виробничих площ було при цьому 20 000 м.кв.
— Прямих збитків — обладнання, продукція на складах — це мінімум 5 млн. Точні цифри будемо знати лише після інвентаризації.
— Як партнери та контрагенти віднеслись до вашої ситуації? Чи втрачаєте їх?
— Ми до 2014-го року були переважно експортним підприємством і працювали на Росію в тому числі. Близько 300 заводів РФ працювали на нашому обладнанні. З 2014-го року ми з РФ повністю обірвали відносини.
Інші закордонні контрагенти віднеслись з розумінням з першого дня — писали, телефонували, співчували, договори не розривали, сказали будуть чекати, скільки потрібно.
З таким самим розумінням віднеслись і партнери по Україні. Сказали почекають, поки ми відновимося.

— За який період за наявності фінансування ви б вийшли на ті потужності, які були до руйнувань?
— Місяців 6, це за умови 100% фінансування, але його ніхто не надавав. Ми будували маслозаводи під ключ у чистому полі і це не віднімало більше року. Звичайно, масштаби руйнувань у нас тут — набагато більші, але могли б справитися, якщо залучити 5-6 бригад по 50 чоловік. Ми знаємо як будувати, вміємо, у нас зберігалась вся проєктна документація.
— Діяльність станом на зараз ми почали з того, що я побував у банку і підписав кредитні договори, аби можна було розпочати хоч якесь будівництво і прийняти людей. Банк дав перший мільйон для старту.

— Як ситуація з робітниками, вони не виїхали за кордон?
— Наші звpварювальники всі сертифіковані по євростандартам, вони дуже затребувані, і раніше була невелика текучка, але маю надію що 80-90% людей повернеться, адже зарплати і умови у нас були дуже достойні.

Наталія Романовська директорка і співвласниця фабрики "Елегант":
— На щастя ні наша фабрика ні бомбосховище, що є при ній.
— Відновлювати свою діяльність ми почали з 18-го квітня — запустили перший цех. І почали виробляти замовлення для Євросоюзу.

— Наші партнери — Данія, Латвія, Німеччина, Франція, вони від нас не відмовились.
— 60% колективу вийшли на роботу. Є побоювання, що багато робітників не повернуться, бо же це все жінки з дітьми і це нормально. Та така ж ситуація у всіх галузях бізнесу, де були задіяні жінки.
— Яку підтримку від влади ви чекаєте?
— Ми прийняли на себе великий міграційний удар, дуже багато людей виїхали на Західну Україну. І там держава компенсує роботодавцям за кожного працевлаштованого переселенця 6 500 гривень, а ми якщо приймаємо на роботу нову людину, яка не є переселенцем не отримуємо допомоги і це несправедливо. Йде певний перекіс на корсить західних областей. Податок ЄСВ — також нема поблажок, як для тих же ФОПів.
— Для таких компаній, як ми повинні бути розроблені певні програми, як б стимулювали розвиток економічний нашого регіону.

Антон Берестовий заступник голови правління ПрАТ "Насіння Чернігівщини":
— Ми знаходимось дуже близько до межі міста. У нас бої точилися з самого початку. Не працювали з першого дня війни, відпустили додому всіх, крім охорони.
— Одного разу прилетіла на дах міна, вона розірвалася, зачепила башту телекомунікаційного звязку, башта розбилась на осколки. Міна проробила величезну діру і впала на підлогу.
— Все обладнання технологічне ціле, хоча час від часу знаходимо осколки. Але, якщо порівнювати нас з деякими нашими сусідами, то нам можна сказати, що пощастило.
— Ваше підприємство експортно-орієнтоване. Як ти бачиш ситуацію у подальшому?

— Ми працюємо у ніші сільськогосподарських культур. І її пропозиція чи збут залежить від сезону. Зібрали урожай — він є до продажу, не зібрали — відповідно його нема. Тому так швидко замінити нас в період сезону конкурентам — нереально, по-друге, перебудувати свої посівні можливісті інші країни теж так швидко не зможуть.
— Нашими головними конкурентами були росіяни, які виходили на ринку через польських посередників.
— Серед споживачів є різні реакції. Найкраще себе проявили країни Бенілюксу, зокрема Нідерланди, які відправляли гуманітарну допомогу під час активної фази у Чернігів, дзвонили, писали. З повним розумінням відносяться до того, що нам треба відновити поставки.
— Були і контракти, які позлітали, але це були країни дуже віддалені від нас, як от Іспанія, куди можна було доставити продукцію лише контейнерами, які таким чином доставляти дуже важко і дорого.
— На півдні залишилось багато окупованих територій, де ми відсівалися (льон, гірчиця) і це є проблемою. Перші 2 тижні погляди були дуже песимістичні на сезон 2022-23, але вийшло так, що через те, що заблоковані порти і більшість логістики з України, пропав сенс вирощувати кукурудзу і культури, які виробляються у великих об’ємах. І нам довелось переконати деяких з них, що можна спробувати засіяти на їх полях нішеві культури, якими займаємось ми.
— Скільки у вас працювало людей до 24 лютого і скільки зараз?
— До 40 людей.

Джерело: ютуб канал "IVANOV PRESIDENT"

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Предыдущая статьяЗеленский выступит перед парламентом Словении
Следующая статьяЛіто у Чернігові