Підприємство "ТАН", якому вже 27 років відоме у Чернігові, як роботодавець, експортер та машинобудівник та лідер у цій гулузі не тільки в Україні, а і за кордоном.
В'ячеслав Костюк комерційний директор ТОВ "ТАН":
— Ми являємося лідерами в масло-жировій області, більше половини заводів в Україні працюють на нашому обладнанні. Враховуючи ті руйнування, які ми отримали всі ці заводи залишаться без сервісного обслуговування і запчастин на певний час.
— З 24-го лютого нас бомбили 7 днів підряд, не залишилось ні одного вцілілого цеху. Попали усюди, бомбили поки не зруйнували усе.
У нас два офіси, територія 4 гектари, 20 цехів, в яких були тисячі станків. Запуститися зараз — нереально.
— Але ми не збираємося згортати бізнес чи переїздити на іншу територію. Хочемо швидкими темпами відбудуватися і вивести людей на роботу. 350 осіб лишились без роботи.
— У нас пройшло розмінування, були представники Міністерства внутрішніх справ, СБУ, склали акт про зруйнування і напад РФ.
— Яка сума збитків?
— Мінімум 10 млн. доларів. Виробничих площ було при цьому 20 000 м.кв.
— Прямих збитків — обладнання, продукція на складах — це мінімум 5 млн. Точні цифри будемо знати лише після інвентаризації.
— Як партнери та контрагенти віднеслись до вашої ситуації? Чи втрачаєте їх?
— Ми до 2014-го року були переважно експортним підприємством і працювали на Росію в тому числі. Близько 300 заводів РФ працювали на нашому обладнанні. З 2014-го року ми з РФ повністю обірвали відносини.
Інші закордонні контрагенти віднеслись з розумінням з першого дня — писали, телефонували, співчували, договори не розривали, сказали будуть чекати, скільки потрібно.
З таким самим розумінням віднеслись і партнери по Україні. Сказали почекають, поки ми відновимося.
— За який період за наявності фінансування ви б вийшли на ті потужності, які були до руйнувань?
— Місяців 6, це за умови 100% фінансування, але його ніхто не надавав. Ми будували маслозаводи під ключ у чистому полі і це не віднімало більше року. Звичайно, масштаби руйнувань у нас тут — набагато більші, але могли б справитися, якщо залучити 5-6 бригад по 50 чоловік. Ми знаємо як будувати, вміємо, у нас зберігалась вся проєктна документація.
— Діяльність станом на зараз ми почали з того, що я побував у банку і підписав кредитні договори, аби можна було розпочати хоч якесь будівництво і прийняти людей. Банк дав перший мільйон для старту.
— Як ситуація з робітниками, вони не виїхали за кордон?
— Наші звpварювальники всі сертифіковані по євростандартам, вони дуже затребувані, і раніше була невелика текучка, але маю надію що 80-90% людей повернеться, адже зарплати і умови у нас були дуже достойні.
Наталія Романовська директорка і співвласниця фабрики "Елегант":
— На щастя ні наша фабрика ні бомбосховище, що є при ній.
— Відновлювати свою діяльність ми почали з 18-го квітня — запустили перший цех. І почали виробляти замовлення для Євросоюзу.
— Наші партнери — Данія, Латвія, Німеччина, Франція, вони від нас не відмовились.
— 60% колективу вийшли на роботу. Є побоювання, що багато робітників не повернуться, бо же це все жінки з дітьми і це нормально. Та така ж ситуація у всіх галузях бізнесу, де були задіяні жінки.
— Яку підтримку від влади ви чекаєте?
— Ми прийняли на себе великий міграційний удар, дуже багато людей виїхали на Західну Україну. І там держава компенсує роботодавцям за кожного працевлаштованого переселенця 6 500 гривень, а ми якщо приймаємо на роботу нову людину, яка не є переселенцем не отримуємо допомоги і це несправедливо. Йде певний перекіс на корсить західних областей. Податок ЄСВ — також нема поблажок, як для тих же ФОПів.
— Для таких компаній, як ми повинні бути розроблені певні програми, як б стимулювали розвиток економічний нашого регіону.
Антон Берестовий заступник голови правління ПрАТ "Насіння Чернігівщини":
— Ми знаходимось дуже близько до межі міста. У нас бої точилися з самого початку. Не працювали з першого дня війни, відпустили додому всіх, крім охорони.
— Одного разу прилетіла на дах міна, вона розірвалася, зачепила башту телекомунікаційного звязку, башта розбилась на осколки. Міна проробила величезну діру і впала на підлогу.
— Все обладнання технологічне ціле, хоча час від часу знаходимо осколки. Але, якщо порівнювати нас з деякими нашими сусідами, то нам можна сказати, що пощастило.
— Ваше підприємство експортно-орієнтоване. Як ти бачиш ситуацію у подальшому?
— Ми працюємо у ніші сільськогосподарських культур. І її пропозиція чи збут залежить від сезону. Зібрали урожай — він є до продажу, не зібрали — відповідно його нема. Тому так швидко замінити нас в період сезону конкурентам — нереально, по-друге, перебудувати свої посівні можливісті інші країни теж так швидко не зможуть.
— Нашими головними конкурентами були росіяни, які виходили на ринку через польських посередників.
— Серед споживачів є різні реакції. Найкраще себе проявили країни Бенілюксу, зокрема Нідерланди, які відправляли гуманітарну допомогу під час активної фази у Чернігів, дзвонили, писали. З повним розумінням відносяться до того, що нам треба відновити поставки.
— Були і контракти, які позлітали, але це були країни дуже віддалені від нас, як от Іспанія, куди можна було доставити продукцію лише контейнерами, які таким чином доставляти дуже важко і дорого.
— На півдні залишилось багато окупованих територій, де ми відсівалися (льон, гірчиця) і це є проблемою. Перші 2 тижні погляди були дуже песимістичні на сезон 2022-23, але вийшло так, що через те, що заблоковані порти і більшість логістики з України, пропав сенс вирощувати кукурудзу і культури, які виробляються у великих об’ємах. І нам довелось переконати деяких з них, що можна спробувати засіяти на їх полях нішеві культури, якими займаємось ми.
— Скільки у вас працювало людей до 24 лютого і скільки зараз?
— До 40 людей.
Джерело: ютуб канал "IVANOV PRESIDENT"
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.
