Камери в лісі врятували бацьку Лукашенка?

154

Не ті камери, що тюремні. А ті, що на деревах. Надумають білоруси партизанити, підуть у ліс змовлятися, а їх там і запишуть, і сфотографують. Отож і сидять тихо.

Відеоспостереження в сусідніх білоруських лісах з’явилося майже 15 років тому (у 2007-2009 роках). З тих пір сусідські видання наперебій звітують про спійманих лісових порушників.
Мовляв, зірке око завжди на варті. Камери допомагають у добрій справі. Та за ким насправді слідкують відеокамери, засумнівався «Вісник Ч». І чи не фіксують вони заодно і незадоволених режимом, яких значно побільшало після виборів 2020 року? Тоді президентом знову став Лукашенко, а країною прокотились численні мітинги і, як наслідок, арешти.
Фотопастки на партизанів
Камери в білоруських лісах існують двох видів: фотопастки та для виявлення пожеж.
«Тільки з початку року за допомогою фотопасток до відповідальності притягли 256 правопорушників», — у червні повідомляло білоруське видання «Белта+». І тут же зазначає, що лише на території одного Мінського лісгоспу 1,5 тисячі!!! фотопасток.
Примітно, що багато камер встановлено в мінських передмістях. Начебто там більше смітять. Камери спрацьовують на рухомі об’єкти. На фото і відео зазначається час і місце зйомки. Працює техніка в будь-яких погодних умовах.
їх маскують, як правило, на деревах.
Лісова камера може знімати в повній темряві до 20 метрів за допомогою інфрачервоного підсвічування.
Якість картинки хороша. Порушників і автономери видно добре. На телефон співробітнику лісгоспу приходять фотографії з щойно зафіксованим порушенням. Фотопастки не перебувають на якомусь одному місці постійно. їх переносять і встановлюють там, де потрібніше. Запитання просто проситься: чи тільки лісівники мають доступ до фото та відео? А КДБ?

Квадрокоптери проти самогонників
Та не камерами єдиними. За дисципліною в білоруських лісах слідкують ще й квадрокоптери чи, як їх ще називають, дрони. Це такі летючі відеокамери.
За офіційною версією, за допомогою дронів виявляють порушників, які, наприклад, викидають сміття.
А ще відслідковують місця, де сосни та ялини точать жуки-короїди.
Та насправді їх використання значно ширше. Так, дрони допомагають впіймати самогонників.
Люди копають у лісах спеціальні ями, де гонять самогон. Буквально цим літом на гарячому впіймали такого порушника.
Відслідкували за допомогою дрона. Приїхали на місце. Виписали штраф. Вийшло на наші близько 10 тисяч гривень.

«Посцать с оглядкой»

Офіційно використання камер дозволяє зафіксувати різні види тварин, які водяться в лісах. А ще, звичайно, такі порушення:
■ вивіз і виніс сміття;
■ вирубка лісу;
■ бракон’єри;
■ підпалювачі.
І навіть ті, хто хоче справити природну потребу, потрапляють під роздачу. Про такі випадки писали білоруські видання. Недарма під статтями про дрони і камери з’являються коментарі: «Теперь уже и посцать в лесу надо будет с оглядкой». «Пошел в разведки — посмотри на ветки».
Ну, і, звісно ж, партизан не пройде.
Вони існують. Справа Семенченка
Та які партизани? — ціпком лоично обуритесь ви. Вони були, та всі закінчились ще у Другу світову.
А от і ні.
Минулого року Україну сколихнула справа Семена Семенченка, екснардепата очільника добробату. Окрім усього, йому закидають співробітництво, увага!, з білоруськими партизанами.
Тобто їх існування визнано офіційно. Це, наприклад, так звана, «група Автуховича» (Ніколай Автухович — противник режиму Лукашенка, політв’язень, партизан).
Як пише видання «Українська правда», за версією білоруського слідства, з України «група Автуховича» везла зброю. Власне, саме біля кордону їх і затримали.
Незадовго до затримання, у листопаді, білоруський партизан і справді приїжджав в Україну, як каже слідство. Цей факт УП підтвердила в оточенні Автуховича. Вочевидь, кордон він теж переходив «по-партизанськи», неофіційно: за кілька днів до цього Білорусь закрила пункти пропуску.

У ТЕМУ
Дядьку пообіцяли землю, і він видав німцям увесь партизанський загін. Поки їх спіймали, поки розстріляли, настала осінь і повернулись совєти. Дядько розстроївся:
— І землі не дали, і з хлопцями така х…ня вийшла…
«ВісникЧ» №42 (1849) від 21 жовтня 2021, Марина Забіян

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Предыдущая статьяЦуренко перемогла у кваліфікації на турнірі WTA в Румунії
Следующая статьяКисень для хворих на коронавірус. У Чернігові його вистачить на кілька годин